Автор невідомий - Епоси, міфи, легенди та сказання - Старша Едда. Епос

спротиву.

449

Гра героїв — битва; також можливий варіант перекладу «грі валькірій», де hildi — вказівка на ім'я валькірії Хільд (але воно, своєю чергою, означає «битва»).

450

Той, хто персні ламає — конунг, вождь.

451

М'яз життя — серце.

452

Сяйного (fránan) — себто серце дракона.

453

Зла коваль — натяк водночас на лиху вдачу Реґіна і на його ремесло.

454

Вовка впізнаєш за вовчими вухами — норвезьке прислів'я; тут натяк водночас на самого Сіґурда (вовчі конотації Вьольсунґів стали загальним місцем у міфознавстві) й на зраду, що замислив Реґін.

455

Стовбур битви — воїн.

456

Війська вершина — конунг, вождь.

457

Інистохолодний троль — Реґін; імовірно, тролем його тут названо суто алегорично.

458

Тобто візьме законною жінкою. За дружину треба було заплатити викуп, «мунд» (mund), лише тоді шлюб вважався справжнім.

459

Муж велемудрий — імовірно, Одін.

460

Полиск моря — золото.

461

Лили губитель — вогонь.

462

Іґґ — «Жахливий», одне з імен Оді на.

463

Віндскорнір — можливо, також одне з імен Одіна.

464

Дуб тінґу кольчуг (brynpings apaldr) — кеннінґ на позначення воїна; «тінґ кольчуг/броней» — битва; слово apaldr означає, власне, не дуб, а яблуню.

465

Тюр вважався покровителем чесного двобою, «правильної» війни, статусних воїнів, тому його іменем позначається меч як «біла», статусна зброя, знаряддя спеціально-бойового призначення, на відміну від, скажімо, списа.

466

Кинь зілля [lauki] в питво — тоді отруту і чари буде знешкоджено. В оригіналі йдеться про часник або цибулю. Цій городині надавалася магічна сила.

467

Кінь вітрила — корабель.

468

Сюжет із головою Міміра відомий із «Саги про Інґлінґів» з «Кола Земного» Сноррі Стурлусона. Після війни асів і ванів Міміра послали ванам як заручника. Сталося так, що вани його вбили і послали голову назад. Одін її набальзамував і радився з нею.

469

Міфологічні коні: перші двоє тягнуть небосхилом сонце на колісниці, а Слейпнір — восьминогий кінь Одіна.

470

Престол щастя (á vilisessi) — дослівно: «на сидінні задоволення»; ймовірно, йдеться про серце чи груди.

471

Ґунґнір — чарівний спис Одіна.

472

Руни грамоти (bókrúnar) — дослівно: «букові руни». Перші «книги» германців різалися на букових дощечках, тому в германських мовах бук — «книжне», «грамотне» дерево (пор. англ. book і beech, також — дуже промовистий приклад — нім. Buche і Buch).

473

Руни підмоги (bjargrúnar) — варіант перекладу: «руни народження». Йдеться про магічні знаки, що мали допомогти жінці народити дитину.

474

Клен зброї — воїн.

475

Нещасним є вовк — вовком у метафоричному сенсі кваліфіковано зрадника, порушника клятви.

476

Срібло споріднення — неясної семантики кеннінґ на позначення жінки.

477

Дерево сварки — воїн.

478

Спраглий слави — герой, тут: Сіґурд.

479

Скарб Реґіна — може йтися про меч Сіґурда, про який відомо достеменно, що його створив його вихователь Реґін, про його броню або про золото дракона Фафніра, що його Реґін бажав привласнити, а Ґрані віз на собі.

480

Сірко — (grár jór) — дослівно «сірий кінь», тобто Ґрані, кінь Сіґурда.

481

Ґ'юкі спадок — тут не зовсім ясно. Нібито одружилися на Ґудрун, дочці конунга Ґ'юкі, Сіґурд став його, конунга, спадкоємцем в обхід його синів.

482

Хніфлунґів рід — див. примітку до строфи 50 «Першої пісні про Хельґі Вбивцю Хундінґа»; тут Хніфлунґами названо синів Ґ'юкі.

483

Тут може йтися про варіант обряду братання, коли побратими фарбували власні сліди власною ж кров'ю, а потім ступали один за одним.

484

Палиця ран — меч; тут ідеться про меч Сіґурда Грам, який він клав між собою і Брюнхільд, коли віз її до Ґуннара, щоб не було сумніву в цноті нареченої.

485

Відспівала — радше «виказала останні почесті», позаяк оригінальне göfga означає «шанувати», «славити», «вклонятися» у ритуально-релігійному сенсі.

486

В оригіналі fóstri, тобто «вихователька», «годівниця».

487

Духу фортеця — грудна клітка.

488

Тобто валькірії, духи/богині Владики (Одіна). Можливо, це натяк на те, що Гудрун кохала Сігурда сильніше, ніж Брюнхільд, яка низкою джерел фіксується як валькірія.

489

У строфі 25 йдеться про те, що Брюнхільд вийшла за Ґуннара під тиском її брата Атлі, хоча сама покохала Сіґурда.

490

Вогонь зміїного ложа — золото (вважалося, що дракони лежать на своїх скарбах.

491

Сіґурд Південець — натяк на південне (франкське) походження сюжету.

492

Гунський король — тобто Сіґурд; тут термін «гуни» вжито в тому ж розумінні, як у інших піснях вживається термін «ґоти», себто не як етнонім, а якхейті на позначення героїв.

493

Мерзлоти — оригінальне jökla означає власне «льодовиках»; це вказівка на ісландську обробку сказання, позаяк льодовики — характерна деталь ісландського пейзажу, але геть не континентального.

494

Тут йдеться про вимогу вбити малого Сіґмунда, сина Сіґурда Ґудрун, аби уникнути помсти.

495

3олото Райну — скарби Фафніра було сховане у Райні не Сіґурдом, а Ґ'юкунгами вже після його вбивства.

496

Гунських військ Бальдр — Сіґурд; «Бальдр війська» — кеннінґ на позначення вождя.

497

Про яких саме п'ятьох синів ідеться — важко сказати: відомо, що у Сіґурда був один-єдиний син Сіґмунд, названий так на честь батька Сіґурда, і дві дочки: Сванхільд, яку згодом народила Ґудрун, і Аслауґ, яку народила Брюнхільд (в «Едді» нібито не згадується, проте відома з «Саги про Вьольсунґів» і головно з «Саги про Рагнара Шкіряні Штани та синів його»).

498

Друг Фрейра — конунг, вождь, герой; тут — Сіґурд.

499

Тут йдеться про те, що жоден із синів, яких може в майбутньому народити Ґудрун, не зрівняється із Сіґмундом. Під «сестрою» мається на увазі Ґудрун, яка є сестрою Ґуннара й Хьоґні.

500

Вождь яструба друзів (gramr haukstalda) — від hauk-staldar, «супутники яструба», тобто воїни. Походження цього образу не зовсім ясне: або йдеться про звичай полювання із ловчим соколом/яструбом, або, радше, це