Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Окулярник боязко зайшов у приміщення. Я розповів про наш з Берендеєм похід до “Вільних Душ”, кубло Солов’я та наші з Навкою пригоди. Про Кікімору та Змія. Лариса слухала мовчки, потім промовила:

Діти, їй богу! Хіба можна до нечисті без відьми ходити? Добре, що все має гарний кінець. Сподіваюся, наступного разу без мене ні ні. Так не чекав ніхто такого. Зараз маємо змогу підготуватися. З чим й прийшов до тебе. Вільні вважають, що треба йти в лігво. Необхідно випередити супостата. Без тебе не як, зрозуміло. Кого ще треба кликати? Ведмедя не можна. Під землею від нього мало толку. Сам проти. Мене на когось треба ліс зоставити. Навку вже не маю бажання залишати. Тобто ми у двох. Як її там, Кікімору, треба брати. Провідником буде. Окулярник, ти підеш з нами?  Я разом з Матой, на. Вона потребує охорони. Захисник, твою мати! Дивись у мене, я сама вирішую: коли та з ким спати! Мата! Я — дух, але пам'ятаю  про потреби тіла. Якщо коханець не причинить тебе шкоди, не можу та й бажання не маю противитись. До речі, трохи ковтнув вашої ейфорії. Можна казати — вкрав. Твоя щирість мене обеззброює. Крадій. Це я тобі надіслала. Як нагороду. Все, замовкни поки. Справа серйозна. Я б Сашка взяла, але він не в змозі пройти в іншій вимір. Люди та Духи. Мабуть, нас двох достатньо? Живих. Домовилися. Але мене треба поспілкуватися із Першоматерью. Отримати дозвіл. Рішення буде пізніше. Йдемо … завтра ввечері, добре?  До зустрічі? Ні, до ранку ти мій. Подруга не буде проти, як і моє кохання. … Геть звідси! 

 

Інформація джерела. По Змію даних немає.
 

Нічого не казав Ларисі про власне фіаско із Джерелом. На жаль, звичайний помічник у цьому питанні не був усвідомленим. Він про Змія нічого не знає. Вивчав билини. Жах! У нас алкоголізм у крові? Лише бенкетують та гуляють. Іноді воюють. Це зрідка. Жодної конкретики. Тобто інформації немає взагалі. Сподіваюсь, відьмі повезе краще. Не було змоги повернутися до улюбленого лісу. Залишився дома. Тобто у Великий похід пішов із міського приміщення.

Зустрілися, як завжди, у парку. Ближче до світанку. Літо, це дуже рано. Коник чекав, як без нього! Нам він потрібен. Ні Кікімора, ні люді літати не вміють. Та й Окулярник без відьми також. Тобто, після порятунку Берендею, наша команда поповнилася освіченими дилетантамі. Мабуть, це непогано. Для нас немає нічого неможливого. Впевненість у власних силах — наш головний козир. Дорогу здолає той, хто йде! Треба представити членів команди один одному. Мій обов’язок! З нього й розпочав.

Вітаю всіх! Починаємо знайомство. Поруч зі мною — Мата, міська відьма. 

Вирішив представити Ларису звичним для Окулярника ім’ям. Нам працювати разом.

Я її пам’ятаю. Вона у Колі була поруч із Навкою. Ти ще до них із дротом бігав. Добре. Її супроводжує, не маю точної назви, друг та коханець — тобто  Сутність для якої відьма є богінєю, поганяло Окулярник. Новий. Тільки що став духовною Особистістю.  Відданий господині донельзя. Як колишній військовий, буде забезпечувати нашу охорону. Мою Навку, сподіваюсь, всі знають. Нова у нашої компанії — Кікімора. Вона із вільних Духів. Саме їй належить ідея експедиції. Маєте змогу кликати мене: Кіра. Повне ім’я, зазвичай, наганяє незручність. Це фольклор. У ньому твій персонаж має негативне забарвлення. Тому й ріже слух. Я розумію. Перебріхують, як завжди. Мене немає у чому виправдовуватися! Кікімори жили на болотах та наганяли жах на живих не просто так. Зла тут немає. Вони намагалися запобігти нещасним випадкам. Топки місця не для новачків! До речі, частенько саме вони й були Духами утоплеників. Проїхали! Кіра так Кіра. Гарне ім’я. Що ми маємо? Підозру, що Змій виліз із власного лігва та почав шкодити. Даби запобігти більшому злу, ми йдемо до нього. Вільні Духи знають, що його лігво біля річки Почайна. Там треба шукати. Для чого потрібні живі? Духам пройти не можна, самим. Потрібна допомога живих Чаклунів. Добре. Мата, твоя думка. Вхід мене знайомий, але там активності інших Сутностей не відмічала. Треба перевірити. Що каже Першоматерь? Про Змія? Нічого. Уяві, я була вшанована аудієнцією!  Тобто мої акції, як жриці, добре так піднялися. Не зрозумів. Інформація така цікава, що Першематір тебе почула, але жодної допомоги? Не поспішай! Як раз допомогу нам обіцяно. Коли увійдемо в лігво. Маємо її заступництво. Але ця тема для неї … можна казати неприємна. Не має бажання до спілкування. За її словами —  це справа відьми.  Підсумуємо. Крім входу у печеру, у нас немає перевіреної інформації. Ми йдемо під землю. Що нас чекає? Маємо ідеї? Нам його знайти! Запечатаю його назавжди! Кіра! Не мельтеші! Хто Він? Що за Сутність? Змогу накладати Печатки мають лише живі. Правда? Не чула. Лише заклинання знаю. Звідки? Це ж потаємні знання. Під час накладання дев’яти печаток запам'ятав його назавжди. Мабуть, до тебе лише “пломбиратор” прилетить, якщо вимовиш. Але з ним мають змогу впоратися лише живі. Хто має живе тіло. Занадто багато енергії потрібно. Для Духів — непосильна справа. Маєш досвід? Ти не чуєш. Я накладав, за допомогою Лелету,  печатки на кубло Солов’я.  Важка справа. Я повинна його вгамувати! … Перекази … Це мій обов’язок! Кіра! Охолонь. Нікому, крім тебе, слава не потрібна. Ми поділимося. Не треба лізти поперед батька у Пекло. Добре? У спогадах залишишся лише ти.  Звідки така щедрість? Інквізиція. Для нас занадто важливий супротивник. Немає бажання підставлятися. А для Духів — саме те. Зрозуміла. Вибач за зайве. Але чому не всіх представив? Когось забув? Так. Бач, хвости торчать.