Біблія - Біблія

class="empty-line"/>

22 Витаю вас у Господї я Тертий, що написав посланнє се.

23 Витає вас Гай, гостинник мій і всієї церкви. Витає вас Єраст, доморядник городський, і Кварт брат.

24 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.

25 Тому ж, що може вас утвердити по благовістю моєму і проповіданню Ісус-Христовому, по відкриттю тайни від часів вічних умовчаної,

26 тепер же обявленої, і через писання пророчеські, по повелїнню вічнього Бога, на послуханнє віри, усїм народам звіщеної, -

27 єдиному премудрому Богові, через Ісуса Христа, котрому слава на віки. Амінь.

1-е до коринтян 1

1 Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

2 церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

3 благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

4 Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

5 тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

6 яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

7 так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

8 котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

9 Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

10 Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

11 Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

12 Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

13 Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

14 Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

15 щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

16 Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

17 Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

18 Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

19 Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

20 Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

21 Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

22 Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

23 ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

24 самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

25 тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

26 Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

27 нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

28 і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

29 щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

30 З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

31 щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

1-е до коринтян 2

1 І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.

2 Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.

3 І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.

4 І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,

5 щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.

6 Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,

7 а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

8 котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

9 Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

10 Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.

11 Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.

12 Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.

13 Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

14 Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.

15 Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.

16 Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.

1-е до коринтян 3

1 І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.

2 Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.

3 Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тїлесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?

4 Коли бо