Юрій Михайлович Канігін - Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

правлячої касти. Тому два історичні народи жили на невеликій території Нільської долини, як два ведмеді в одному барлозі. Євреї (іудеї) вважали за припустиме грабувати єгиптян, обдурювати їх, хитрувати, забирати золото. Єгиптяни також не залишалися в боргу — вживали до них репресивних заходів, влаштовували погроми. Одне слово, читайте Біблію.

Цілком природно, за таких умов надзвичайно загострювалось «єврейське питання», процвітав антисемітизм, доходило навіть до геноциду. (Саме так варто розцінювати наказ фараона вбивати єврейських немовлят чоловічої статі, аби підірвати демографічний потенціал іудеїв). Згодом переслідування переросли в ранг державної політики. Іудеїв заганяли до гетто, змушували виконувати найтяжчі роботи. Це виготовлення цегли, обробка каменю, відновлення та будівництво іригаційних споруд тощо. Так, їх звели до становища державних рабів або, принаймні, кріпаків. Однак остаточно зламати іудеїв було не так просто, адже вони проникли в усі «пори» суспільства, справляли особливо значний вплив на правлячу еліту. В ситуації, що склалася, вони стають організуючою силою знедолених мас єгипетського суспільства, обіцяють їм світле майбутнє і таким чином беруть реванш.

Звичайно, переворот Ехнатона не був суто єврейською справою. Але євреї зіграли в ньому дуже важливу роль — керівну. Так би мовити, в Єгипті вони розпочали те, чим закінчили в Росії через 3,5 тисячі років, — пролетарську революцію.

Пролетарські революції в усі часи (чи то революції єврейських ізгоїв в Єгипті, чи люмпенів і рабів у Римі, якобінців у Франції, пролетаріату і солдат в Росії) мають лише епізодичне, проміжне значення, а в підсумку реалізують зовсім інші цілі, далеко не ті, до котрих прагнули ізгої.

У даному випадку євреї стали знаряддям далеких аріїв, за допомогою якого останні завдавали «мітраїстського'' удару «єгипетській пітьмі»:

О, Юрію Михайловичу, це ціла детективна повість — з агентами, стеженнями, явками, паролями!.. Очолив змову Мойсей, високопоставлений представник касти жерців.

Ось у двох словах його біографія: під час чергового геноциду, коли фараон звелів убивати єврейських немовлят, мати новонародженого помістила хлопчика в кошик і пустила його за течією річки (а можливо, хтось таки підбере й порятує). Порятувала Мойсея донька самого фараона, котра прийшла на річку купатися. Він став її улюбленим сином. Зростав і виховувався при дворі, згодом став «утаємниченим»' жерцем храму Амона, а фактично (за допомогою матері) — другою людиною в державі. Мати — сестра нового фараона — в ньому душі не чула й ладна була задля нього на все.

У Біблії говориться, що Мойсей, побачивши безправність і горе свого народу, вступився за нього й підняв його на повстання. Згодом повстання придушили, а євреїв вигнали з Єгипту. Почався їхній вихід у землю обітовану.

Насправді ж все було не зовсім так, складніше і цікавіше. Перше (справжнє) ім'я Мойсея — Хозарсиф (згадаймо хозарів на землі українській) [Про це йдеться в езотеричній літератури Див., напр.: Шюре Э. Великие посвященные. — СПб., 1914. — С 142]. І народився він від полоненої ашкеназки (народність у районі Кавказу) та багатого єгипетського єврея. Однак найголовніше, про що мовчить Біблія: Мойсей за допомогою матері, інших вельмож скинув з престолу фараона Аменхотепа IV і зайняв його місце, назвавшись Ехнатоном. Хозарсиф, Мойсей і Ехнатон — одна особа [За відомостями єгипетського жерця та історика Менефона, Мойсей був жерцем бога Озіріса. Менефон також стверджує, що Мойсей був сином принцеси Термутис, сестри фараона Рамзеса II, і звали його Хозарсиф]. І революція ця робилася «згори», за невидимою режисурою агентів з арійської Аратти.

Ідеологічним і політичним центром змови був Мадіамський храм на горі Хорив (на Синаї), служителі якого поповнювалися за рахунок мандрівників з північного сходу та півночі — кіммерійців, скіфів, ашкеназів, гіксів, То були добірні, високоінтелектуальні мислителі й вожді. Дехто представляв саму Аратту, а верховний служитель храму Іофор був зв'язаний з тибетською Агарті, хоча й належав до ефіопської раси.

Та головне — сам вождь, великий пророк, законовчитель євреїв Мойсей був «арієзованою» особистістю, по матері нащадок царського роду ашкеназів. У духовній (езотеричній) історії такі збіги не можна вважати простою випадковістю. Вони мають доленосне значення, тут криється велика мета. Через 2000 років Хозарсиф — Мойсей (його дух) з'явиться на землі Аратти — його духовна сутність тут матиме велике втілення, про що скажемо пізніше.

Єврейські знедолені маси в Єгипті боролися за «світле майбутнє». Про це переконливо свідчить їх улюблена пісня:

Долго в цепях нас держали,

Долго нас голод томил,

Черные дни миновали,

Час искупленья пробил!

— Що ви кажете! — стрепенувся я від подиву. — Це ж пісня російських революційних мас!

— Ви маєте рацію, — мовив Гуру, — проте ця пісня прийшла в Росію з глибин тисячоліть, принесли її члени Бунду[ «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії», заснований 1897 року].

Так от, світле майбуття обернулося жахливими стражданнями цілого народу. Кількасот тисяч простих людей було вигнано 8 країни в безлюдну пустелю. Йдеться, до речі, не лише про євреїв. Активну участь у перевороті брали всі знедолені, серед них було особливо багато ефіопів і маврів.

Ціле покоління вимерло, блукаючи пісками, потерпаючи від голоду й холоду. Однак великі жертви, багаторічні поневі ряння не пропали марно. Народилася нація. Народився вели кий закон Мойсея. Народилося «Світло Єгипту».

У чому полягає духовний смисл єврейського перевороту в Єгипті? У заміні єгипетських культів (Сонце без променів, Амон — бог Сонця, що не світить і не гріє: вогонь всередині. Сонце в пітьмі) мітраїстською (сонячною) релігією. Мой сей — Ехнатон, прийшовши до влади, почав нищити культ Амона. Його «темні» символи замінювалися мітраїстськими «світлими»: Сонцем з промінням у вигляді рук, що тягнуться до людей. Одним з перших повелінь Ехнатона було: зобра жати Сонце у вигляді диска з променями-руками, що обійма ють усіх. Інакше кажучи, Мойсей, виконуючи волю Агарті й Аратти, домагався «розгерметизації» Єгипту, «розкриття» пі раміди, визволення внутрішнього вогню.

Поразка мітраїстської революції в Єгипті обернулася ве личезною перемогою! Повторюю: народилося «Світло Єгип ту», яким вважається вчення Мойсея.

Від автора:

В деяких дослідженнях наводиться інформація, яка навіть «посилює» версію Гуру про «арійський вплив» на Мойсея. Так, відома цариця Нефертіті (дружина фараона Аменхоте па — Ехнатона), виявляється, була принцесою з месопотам ської держави Мітанії — країни аріїв, палких сонцепоклонни ків. Вона й пропагувала відповідну ідеологію у вищих колах єгипетського суспільства під час перевороту [Див.: Дугин А. Мистерии Евразии]. Відомо й те, що вже старий Мойсей оженився на доньці священнослужителя Іофора, яка згідно з Біблією була мавританкою, тобто арійкою (маври, як і маурі, — нащадки стародавніх гіпербореїв з пів нічної країни Мо-Уру) — Піраміда в перекладі зі старогрецької, — продовжу вав Гуру, — означає