Сергій Бараєв - 100 Мініатюр , Сергій Бараєв

— Хочу зупинити час. Хоча б на мить. Хоча б на рік. Хоча б на вічність. Натомість лиш пісок крізь пальці. Зупинити час. Зупинити час... Нині він вимірюється тисячами життів за добу. Тисячі світів згасають від сонця до сонця, що заходить за обрій. Щодня. І це лише вздовж лінії зіткнення.
— Світ точно з глузду з'їхав. Як плануєш зупинити цей буремний морок?
— Тобі точно не сподобається.
— Що ти задумав, Отче?
— Розумієш Сат? Вони себе давно знищили. Ще до нинішнього свого життя. За кожного втілення, Я змінюю їхні ролі, проте незмінним залишається одне — війни, які вони влаштовують.
— Отче, я це все розумію, але скажи мені — як Ти збираєшся зупинити плин часу?
— Ніяк Сатику — ніяк друже. Лише дозволю людству себе знищити. Перестану їх захищати від самих себе. Повір — твоє Пекло стане Раєм, в порівнянні з тим, що людство собі влаштує.