Оля - Знову нема світла?, Оля

Імператор, який тільки но заспокоївся знову розлютився

-кате, сюди. До цього моменту ти відбувалася лише замкненням в цій темній, сирій камері, але тепер все змінилося. Мені набридло

До кімнати війшов міцний чоловік. На руках у нього були порізи, а в кишенях на поясі купа ножів, скальпелів. Я не можу уявити, яке катування вони приготували для дівчини

-вдар її декілька разів і подивимося, що вона скаже

Кат не сказавши ні слова підійшов до Колиги та почав бити її по обличчю, та дівчина трималася. Вона трималася стійко, звичайно вона кричала. Її крик відбивався луною від кам'яних стін та лунав по всій камері. Але вона не просила пощади, кричала, та не здавалася

-досить

Як тільки кат відійшов від дівчини я побачила, що він розбив дівчині губу та ніс, та вже через декілька годин з'являться гематоми. Її губа була закривавлена, а з носа текла кров

-ну, що ж ти тепер нам скажеш?

-моя відповідь не змінилася

-кате, залиш її без їжі та води на два дні і не забувай бити добряче 

Кат тільки кивнув, а мене знову перенесло. На цей раз я була в тому самому підвалі, а на стільці сиділа дівчина. Я одразу здогадалася хто вона, але її лице все було спотворено купою всадин. Коли я подивилася на нігті то ахнула. Її нігті були вирвані, по рукам стікала кров. Я бачила стан Колиги. Після таких катувань вона довго буде приходити в себе. Історія знову повторилася, до камери зайшов імператор з цим Греді та знову почали розпитувати Колигу

-ну, що тепер? Тепер ти погодишся на нашу пропозицію. Тепер я не прошу тебе виходити заміж, тільки працювати на мене

-я погоджуюся

Проскиміла дівчина крізь зуби, одразу було помітно, що дівчині було дуже важко сказати ці два слова

-лікаря їй

До камери вбігла молоденька дівчина з довгою рудою косою. Вона швидко почала оглядати Колигу та коли оглянула звернулася до імператора

-князю, дівчину потрібно доправити в лікарняне крило, інакше вона не проживе і доби

-Сапфі, роби як знаєш. Головне, щоб вона була жива. Я приставлю до тебе людей. Від них ти можеш поприсити все, що потрібно та наказувати їм

Мене знову перенесло та на цей раз я опинилася в лікарняному крилі. Колига лежала на кушетці та щулилася з болі

-потерпи, горлице, це потрібно зробити

Колига зіщулилася з болі, але всеодно вирішила запитати

-чому я горлиця?

-ти така витривала як і вони. Ти провела в тій камері 3 дні без води та їжі, кожен день тебе били. Я побачила твої руки. Вони всі в гематомах, численні гематоми є також в районі живота, спини та на обличчі. Ти справді дуже витривала

-як тебе звати?

-Сапфі, а тебе Омелія я чула

-це не зовсім так

-я знаю, ти попаданка. У тебе інше ім'я, але не кажи це при його світлості, не кажи так. Я не хочу ще раз дивитися на ці гематоми, горлице

-чому ти так добре відносишся до мене? Ти перша за всі ці роки хто так до мене відноситься

-я не підтримую поглядів батька, горлице, мені не подобається його затія, тому я хочу допомогти тобі хоч чимось

-твій батько?

-ні, не імператор. Тоді б я не була просто цілителем при палаці. Мій батько Греді, ти його знаєш

-той старий?

-так, той старий

Сказала дівчина сміючись

-так дивно, що ти мені допомагаєш

-не бачу нічого дивного. Я не така як батько, та взагалі. Мій батько той ще паскудник, але в мене немає вибору. Я сильний цілитель та його донька. Він не відпустить мене просто так

-цікаво

Я знову перенеслась та вже побачила Колигу та Сапфі. Вони були в бібліотеці та шукали щось

-ти знайшла щось, Сапфі?

-ні, нічого. В цій бісовій бібліотеці нема нічого

-не бісовій, бо ми зараз в перевертнів

-мені б твій спокій зараз, Омеліє

-це результат багаторічної практики. Мене досі дивує те, що ти мені допомагаєш

-а мене дивує те, що ми незнаємо навіть, що шукаємо

-схоже я все ж таки дещо знайшла, подивись

-ключ до вирію. Це ж дитяча казка. Я її добре пам'ятаю

-серйозно?

-так, це одна з найвідоміших казок. Її всі батьки розповідають своїм дітям 

-розкажи, можливо, я щось зрозумію

-колись в давнині жив могутній чаклун. Вмів він відкривати портали в інші світи, але не міг ніяк рід свій продовжити. Не міг ніяк він покохати ні одну дівчину. Йшли роки, чаклун вже зневірився, що колись покохає та продовжить рід, тому половину своєї сили вклав в ключ та назвав його ключем до вирію. Пройшло декілька років та покохав він одну дівчину, а вона вже була заручена, та заручена не з простим хлопцем, а з могутнім принцом. Чаклун не міг ніяк зрозуміти, що йому робити, але зрозумів, що кохання його сильніше за витримку та підійшов до дівчини признавшись їй. Йшов час, дівчина теж покохала чаклуна, але не могла піти проти батька, який хотів видати її заміж за принца. Чаклун вирішив втекти з дівчиною, а вона погодилася. Перед тим як втекти залишив він ключ в надійному місці. Заховав він його в чотирьох печерах різних держав, а в яких незнає ніхто

-не очікувано, але історія цікава. А якщо вона правдива?

-не думаю

-багато історій стають легендами та казками, через те, що проходить багато років і вони видаються нереальними

-хм, допустимо це правда, але де нам шукати ці частинки? Якщо він заховав в 4 печерах то це мають бути частини

-давай подумаємо, якщо 4 частини і 4 держави то давай перерахуємо всі держави 

-єльфи, перевертні, демони, темні, світлі

-добре, якщо виключати темних то залишаються ці 4 держави 

-чому виключаючи темних?

-в цій печері я опинилася. Там нічого нема. Повір, я все там обшукала 

-добре. Тоді, які печери в цих державах нам підійдуть?

-це вже трохи важче, чекай, а коли жив цей чарівник?

-по казці років 1000 тому, якщо я не помиляюся

-а найстаріші печери? Це ж символічно

-а ти права. Пішли

-куди?

-в одну з печер, пішли

Після цієї фрази мене знову перенесло та на цей раз я побачила як дві дівчини йдуть вночі в плащах та говорять