Лариса Бондарчук - Секретарка для дракона-мільярдера, Лариса Бондарчук

- Це тобі за те, що насильно мене заміж хотів узяти, сволота така! - тріумфально крикнула вона. - Ніколи цього не буде!

Підскочила до другої ноги мільярдера і каблуком і її з силою шпилянула!

- А це за “кицю”! Ненавиджу, коли мене так називають!

Вереск Пузача полинув залом. Він руками стирав соус, сир, помідори та пепероні із обличчя, підстрибував на поранених ногах і ойкав.

- А це за те, що зірвав мій робочий день! - ляпнула Оленка його по вимазаній соусом пиці весільним букетом. Відкинула ті квіти геть і задоволено посміхнулася.

Тут Матвій підбіг до Пузача, вхопив за рукав піджака і потягнув до виходу із залу.

- Йди звідси! Ти хоч і мільярдер, але опудало опудалом! І не наближайся до Оленки! Бо дізнаюся - тоді точно отримаєш в ніс! Це кажу тобі я, кур'єр Матвій! Е-е-е… Козак Мамай!

- Та грець із вами! - закричав тоді мільярдер. - Ідіть до дідька! Обоє божевільні й пришелепкуваті! Не потрібна мені ця ненормальна! - вказав він на Оленку і пошкутильгав до виходу. - Дурепа! Таку вигоду випустила з рук! Мене, крутого мільйонера втратила! Та нікому вона не потрібна!

Він вийшов за двері й пошкутильгав геть. 

- Мені потрібна, - тихо промовив Матвій і ступив ближче до Оленки. - Боротимусь за тебе, Анжеліко, бо кохаю!

Три розпорядниці Центрального Палацу Урочистих Подій міста Києва, які з шаленою цікавістю спостерігали за розбірками Матвія та Пузача, тепер із замилуванням вирячилися на чоловіка та дівчину, які незмигно дивилися одне на одного.

- Степане, це ти? - раптом спитала Оленка...