Лариса Бондарчук - Секретарка для дракона-мільярдера, Лариса Бондарчук

- Зупиніться! - закричав Матвій, підбігаючи ближче. - Не смійте! Цієї церемонії не повинно відбутися! Я проти!

Всі присутні завмерли і різко обернулися та подивилися на Матвія. Василь Пузач із великим здивуванням і презирством, як на пігмея, Оленка з радістю і надією, три розпорядниці і службовиці з незадоволенням, адже переривали їхню роботу, яка за кодовою фразою “Терміновий шлюб!” мала їм принести трохи заробітку (ну, ви це вже зрозуміли).

- А це ще що за козак Мамай? Як це не може відбутися?! - незадоволено обурився мільярдер Василь Пузач, розглядаючи шаровари Матвія. - Я тут хазяїн, я плачу і замовляю музику… тобто, замовляю свій шлюб!

- Тому що я не дозволю відбутися насильству у цьому Храмі Урочистих Подій! - промовив упевнено Матвій, підступив ближче, зняв рюкзак і поставив його собі під ноги. - Тому що я бачу, що наречена не хоче виходити за тебе заміж!

- Та хто її питає? - сказав Василь Пузач. - Хоче, навіть дуже хоче! Просто вона ще не розуміє свого щастя! Швиденько записуйте наші прізвища і давайте свідоцтво про одруження! - гукнув він розпорядниці.

- Ні! - крикнув Матвій і вихопив документи з рук жінки, зиркнув на них і побачив написані заяви.

“Ага! - подумав Матвій. - Заяви! У всіх таких установах повно бюрократичних заморочок! А особливо тут, у Палаці Урочистих Подій! І без заяви або без папірця ти майже й не людина!”.

Матвій рвучко смикнув ці папірці з теки і порвав на дрібні шматочки перед носом Василя Пузача і вже майже непритомних розпорядниць. Так чинити з документами - це було святотатство, злочин номер один в їхній системі цінностей службовиць державної установи!

- Що ти робиш?! - закричав Василь Пузач. - Це якійсь маніяк чи божевільний?! Викличте поліцію! - зиркнув він на жінок. Одна з них почала тицяти пальцем у свій смартфон. - Нічого, з документами розберемося потім! Напишемо заяви заднім числом!

Ви питаєте, чому Пузач тільки розмовляв і обурювався, а не ліз битися? Адже ситуація явно нагнітається і бійка тут є логічним завершенням сцени. Тоді я вам відповім: чекайте, мої дорогі кровожерливі читачі, бійка буде ще попереду!

Для початку зауважу також, що Пузач був трохи боягузом. Битися не дуже любив, бо могли ж і його побити! Та й зараз перед Василем Пузачем постало питання, навіть дилема: якщо він почне битися з Матвієм, тобто розбиратися з цим незнайомцем, який зриває йому весілля, то тоді треба відпустити руку Оленки. А вона ж може втекти! Це він добре втямив. Тому вирішив тиснути на розпорядниць і огризатися словами:

- Давайте швидше! Проголошуйте ті слова, які потрібні для укладання шлюбу! В дуже скороченій формі! І оголошуйте, нарешті, нас чоловіком і дружиною! - зарепетував він до жінок.

Одна з них рефлекторно почала голосно й проникливо говорити, трохи підвиваючи в потрібних місцях:

- Сього-о-одні очікувана й неповто-о-орна подія у ва-в-ашому житті, адже сплітаються в одну-у-у дві до-о-олі! Да-а-алі ви підете разом, переживаючи ра-а-адощі та тру-у-уднощі…

Матвій аж рота відкрив, слухаючи жінку. Так, це підвивання, я вам скажу, трохи заворожувало…

А Оленка геть розгубилася від шоку. Стояла і пильно дивилася на Матвія, придивлялася, приглядалася і задумливий вираз з'явився на її обличчі. Когось Матвій їй дуже-предуже нагадував!

- Ні! Замовкніть! Не робіть цього! - отямився все-таки і гарикнув владно на жінку Матвій. 

- Ти мені набрид! - прошипів Василь Пузач до Матвія. - Хто ти? Оленко, ти знаєш цього чоловіка?

Оленка наче не чула: не могла відірвати погляду від Матвія, мовчала і просто дивилася на нього.

А Матвій впевнено проговорив, милуючись нею:

- Я - чоловік, котрий кохає цю дівчину! - глянув на Пузача. - І я не допущу, щоб Оленка вийшла заміж за такого покидька, як ти! Адже кохання - це найосновніше в шлюбі, а не якісь гроші чи багатство! Я все робитиму, щоб вона одружилася зі мною, адже кохаю її незмірно! Відпусти Оленку і йди геть звідси, поки я не набив тобі пику! Не змушуй мене оскверняти цей Храм Шлюбу й Кохання!

- Ага-а-а! - загиготав Василь Пузач, звертаючись до Оленки. - То це, напевно, твій колишній, кицю? Яке кохання? Ти божевільний, чи що? Та що ти розумієш, дурнику?! За гроші можна купити будь-яке кохання, будь-яку людину, будь-яку дівчину чи чоловіка! Продовжуйте! - гукнув розпорядниці. 

- Стій, негіднику, ти мене вже дістав! - закричав Матвій.

Він схилився до рюкзака на підлозі, витягнув звідти одну коробку з піцою і підскочив до мільярдера. Із розмаху ляпнув піцою просто в обличчя Василю Пузачу, аж той соусом вмився.

У цей же самий момент Оленка також підняла ногу і з усієї сили вдарила своїм гострим каблуком просто в ногу Василю Пузачу. Ох, скажу я вам, це удар знатний! Мені здається, мої дорогі читачі, що будуть тепер у Василя Пузача проблеми з ногою, буде він кульгати щонайменше тиждень, тому що в стопі у людини, знаєте, скільки кісточок? Аж двадцять шість! Чесно вам кажу, не жартую! І яку-небудь зламаєш - то проблеми з ходьбою маєш! А Оленка точно тим гострим каблуком ногу Пузачу пошкодила, бо він аж вгруз йому в стопу!

Засичав обсипаний шматками піци Пузач, зарепетував, зігнувся, ногою смикаючи, Оленчину руку випустив.

А Оленка не зупинилася.