Біблія - Біблія

чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.

11 І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,

12 і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.

13 Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.

14 Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.

15 Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.

16 Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,

17 (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.

18 Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.

19 І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.

20 В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,

21 і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.

22 Тим же й полїчено йому за праведність.

23 Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,

24 а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,

25 котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.

До римлян 5

1 Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа,

2 через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої.

3 Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіннє,

4 терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю,

5 надїя ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.

6 Ще бо Христос, як були ми недужими, в свою пору за нечестивих умер.

7 Ледви бо за праведника хто вмре; хиба за благого може ще хто й одважитись умерти.

8 Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.

9 Много ж більше тепер, бувши оправдані кровю Його, спасемось Ним од гнїва.

10 Коли бо, ворогами бувши, примирились ми з Богом смертю Сина Його, то много більше, примиривши ся, спасемось у життї Його.

11 Не тільки ж (се), а й хвалимось у Бозї Господем нашим Ісусом Христом, через котрого тепер примиреннє прийняли.

12 Тим же то, як через одного чоловіка гріх у сьвіт увійшов, а через гріх смерть, так і смерть у всїх людей увійшла (через того), в кому всї згрішили.

13 Бо (й) до закону гріх був у сьвітї, та гріх не полїчуєть ся, коли нема закону.

14 Тільки ж царювала смерть од Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив по подобинї переступу Адамового, котрий єсть образ будучого.

15 Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.

16 І не таке даруваннє, як (те що сталось) через одного согрішившого; суд бо з однієї (провини був) на осуд, дар же на оправданнє з многих провин.

17 Бо, коли через пров Romну одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.

18 Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.

19 Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі, так і покорою одного праведниками зроблять ся многі.

20 Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,

21 щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічнє Ісусом Христом, Господом нашим.

До римлян 6

1 Що ж скажемо? чи зостанемось у грісї, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).

2 Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?

3 Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?

4 Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.

5 Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,

6 знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.

7 Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.

8 Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,

9 знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.

10 Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе.

11 Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім.

12 Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;

13 анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправдї, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.

14 Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.

15 Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.

16 Хиба не знаєте, що кому