Біблія - Біблія

небі: Отець, Слово і сьвятий Дух; і сї три - одно.

8 І троє їх, що сьвідкують на землї: дух і вода і кров; і сї троє - одно.

9 Коли сьвідченнє людей приймаємо, то сьвідченнє Боже більше, бо се сьвідченнє Боже, котрим сьвідчив про Сина свого.

10 Хто вірує в Сина Божого, має сьвідченнє в собі; хто не вірує Богу, ложником зробив Його, бо не увірував у сьвідченнє, котрим сьвідкував Бог про Сина свого.

11 А се сьвідченнє єсть, що життє вічнє дав нам Бог, а се життє у Синї Його.

12 Хто має Сина, має життє; хто не має Сина Божого, життя не має.

13 Се написав я вашо, віруючим в імя Сина Божого, щоб ви знали, що маєте життє вічнє, і щоб вірували в імя Сина Божого.

14 І се одвага, котру маємо до Него, що, коли чого просимо по волї Його, Він слухає нас;

15 і коли знаємо, що Він слухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо прощення від Него.

16 Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть; не за сей кажу, щоб молив ся.

17 Всяка неправда гріх, та єсть гріх не на смерть.

18 Знаємо, що кожний, хто родив ся від Бога, не грішить; тільки рождений від Бога, хоронить себе, а лихий не дотикаєть ся його.

19 Знаємо, що ми від Бога, і ввесь сьвіт у лихому лежить.

20 Знаємо ж, що Син Божий прийшов, і дав нам розум, щоб пізнавали Бога правдивого; і ми в правдивому, в Синї Його Ісусї Христї.

21 Сей правдивий Бог, і життє вічнє. Дїточки, хоронїть себе від ідолів. Амінь.

2-е Iвана 1

1 Старець - вибраній панї і дїтям її, котрих я істино люблю (і не я тільки, а також усї, що пізнали правду),

2 задля правди, що пробуває в нас, і з нами буде по вік:

3 Нехай буде з вами благодать, милость, впокій від Бога Отця, і від Господа Ісуса Христа, Сина Отцївського, в правдї і любові.

4 Вельми я зрадував ся, що знайшов дїтей твоїх, ходячих в правдї, яко ж заповідь прийняли ми від Отця.

5 І тепер прошу тебе, панї, не яко нову заповідь пишу тобі, а котру мали ми від почину, щоб любили один одного.

6 І се любов, щоб ми ходили по заповідям Його. Се заповідь, яко ж ви чули від почину, щоб у нїй ходили.

7 Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.

8 Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.

9 Кожен, хто переступає, а не пробуває в науцї Христовій, не має Бога; хто пробуває в науцї Христовій, сей має і Отця і Сина.

10 Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте його у хату, і не витайте його;

11 хто бо його витає, бере участь в дїлах його лихих.

12 Маючи много вам писати, не схотїв на папері і чернилом, а надїюсь прийти до вас, і устами з вами говорити, щоб благодать ваша була повна.

13 Витають тебе дїти сестри твоєї вибраної. Амінь.

3-е Iвана 1

1 Старець - Гайові любому, котрого люблю істино.

2 Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй.

3 Вельми бо зрадїв я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш.

4 Більшої радости над сю не маю, щоб чути, що дїти мої в правдї ходять.

5 Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх,

6 котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом.

7 Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган;

8 тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї.

9 Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас.

10 Тим, коли прийду, згадаю про його дїла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє.

11 Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога.

12 Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве.

13 Багацько мав я писати, тільки не хочу чернилом та пером тобі писати;

14 надїю ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо.

15 Впокій тобі. Витають тебе други. Витай другів по імени.

Юда 1

1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат же Яковів, - покликаним, од Бога Отця осьвяченним, а Ісусом Христом охороненим:

2 милость вам і впокій і любов нехай умножить ся.

3 Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасеннє, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану.

4 Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.

5 Приганути ж хочу вам, котрі загально се знаєте, що Господь, хоч спас нарід із землї Єгипецької, то опісля погубив тих, що не вірували.

6 І ангелів, що не схоронили свого начальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив.

7 Як Содома і Гоморра, і городи кругом них, що, подібно їм, жили в перелюбі і ходили в слїд за иншим тїлом, принявши кару вічнього огня, виставлені яко приклад;

8 так і сї сновиди опоганюють тїло, начальством