Наталія Ярославівна Матолінець - Варта у Грі, Наталія Ярославівна Матолінець

є право хотіти моєї смерті. І вирішила не йти проти цього.

Златан присів на краю її ліжка і раптово посерйознішав:

— Слухай, я розумію, що останні тижні були суцільним пеклом. Що тобі важко сприйняти те, що відбулося. Що і темні, і світлі втратили своїх друзів. І це не стерти ні припливом магічної енергії, ні більшістю в Конгломераті. Що ти сама не з цього, трясця, часу!.. Що я справді планував відправити тебе в минуле, до твоєї смерті, аби викупити життя власній родині. Я брехав тобі до кінця навіть тоді, коли діаметрально змінив свої плани і хотів справді допомогти. Позначити останню мітку й зіткнутися з демоном. Бо краще було померти так, ніж від прокляття. Краще померти так, як обереш сам, а не сліпо чекаючи, поки давня помста торкнеться тебе... Про цей план я не казав, ні. Як ти помітила, у мене взагалі нема звички втаємничувати когось у свої плани. Але це в минулому. Як і твоє інше життя. Як і все, що демон зробив моїй сім’ї. Як і ця Гра. Зараз, якщо ти зможеш прийняти це, я пропоную тобі лише два варіанти. Чесно й відверто. Жодного подвійного дна, таємних планів і смертельних небезпек, — темно-карі Златанові очі дивилися на Варту з помітним хвилюванням. — Ти повіриш мені чи ні, дуже нехороша темна?

Варта чекала, коли він відвернеться, але маг цього не зробив. Тому вона ковзнула поглядом по своєму медальйонові, який досі висів на шиї друга. Богуміни і Тарновецькі. Вартові Центральноєвропейського конгломерату. Соратники і зрадники. Проклятий чех і дуже нехороша темна.

Відповідь прийшла швидше, ніж вона сподівалася. Проста й очевидна відповідь, якій ще, звичайно, не час прозвучати. Але час, на щастя, тепер був у них обох. Тому Варта подалася вперед і стишеним голосом спитала:

— То коли виїзд?

Златан заплющив очі й полегшено розсміявся без звичної іронії. Призахідне сонце лягло на його обличчя косими променями. Чаклунка вирішила, що йому личить золото.

На Центральноєвропейський конгломерат чекало ще багато змін. Але львівський тур Гри між темними та світлими нарешті закінчився.

Наталія Матолінець

Письменниця, журналістка, львів’янка. Лауреат літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя» (2007), учасниця та фіналістка конкурсів фантастичних оповідань від об’єднання «Зоряна Фортеця». Володарка II премії конкурсу «Коронація слова — 2017» у номінації «Романи» за твір «Гессі».

— Я ж не з людьми росла.

— Тоді нема сенсу пояснювати, — маг заговорив повільно, але діловито. — Я допомагатиму тобі та вашій темній тусівці.

Ви переможете. А мені потрібне лише бажання наприкінці.

Та оскільки ти все ще не хочеш втручатися у Гру, скажу одразу, аби знала: в тебе не вийде залишитись осторонь.Варта — Аґата тарновецьна (чаклунка)

Златан Богумін (маг)

ТЕМНІ

МАГИ

Глава львівських темних:

Тайфун — Теодор Первак

Ад

Ерран

Максиміліан

Морт

Неф

АЛХІМІКИ

Глава темних алхіміків:

Алхімея — Анастасія Дворянин

Ґайра

Молібден — Остап Дворянин

Софікода — Софія Грегоранська

Ферум — Филимон Дворянин

ВІДЬМИ

Глава молодшого шабашу:

Ружичка — Ружа Вершихата

Велесса

Волоша

Дикоросла — Устина Дика

Оратанія

Ромашка

СВІТЛІ

МАГИ

Глава львівських світлих:

Люцем — Альберт Ференц

Альтер

Арман

Люсент — Любов Ференц

АЛХІМІКИ

Гарран

Еверест — Орест Гірняк

Мельхіор — Марк-Ян Дворянин

ЦІЛИТЕЛІ

Анна

Мілен

Раз на сто років світлі й темні влаштовують змагання. Хто отримає владу і за чиїми законами буде жити світ магії протягом наступного століття? Усе вирішить Гра...

«Варта у Грі» — роман, насичений таємницями прихованого боку Львова, переплетений тонким павутинням магії, приправлений іронією й наповнений містикою, яка міцною ниткою зв’язує минуле й сьогодення.

СПЕЦВІДЗНАКА

Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози «Крилатий лев — 2017» за новаторський пошук у жанрі міського фентезі

ДИПЛОМ

конкурсу романів «Львівські перехрестя — 2017»