Вікторія Леонідівна Гранецька - Тiло™

саме каталися на ній, стрімко полетіли вниз із двадцятиметрової висоти. Серед тих, кому не пощастило, виявилися Ештон та Роберт Ван Хелли, сусідська дівчинка Керолайн Адамс, донька відомої порноакторки Елізабет Феллон та син славетного армійського ветерана Томмі Донован. Потерпілих дітей негайно доправили до лікарні, та було зрозуміло — після отриманих травм не виживе ніхто. Про трансплантацію свідомості тоді не йшлося, адже корпорація «ТІЛО™» в ті роки лише планувала завоювання світу й відкрито показатися ще не наважувалася. Та й не було в її розпорядженні на той час стільки дитячих тіл.

Але знайшлася одна людина, котра заради тих дітей була ладна на все. То виявився Яків — мовчазний шофер лімузина убитих горем Ван Хеллів. У його голові визрів химерний план, несумісний із залізобетонним американським законодавством. Для втілення замисленого йому потрібна була котрась із поруйнованих неіснуючих країн третього світу. Він знав одну таку. Зненацька Яків зник на тиждень, а повернувся до родини пізньої ночі зі свіжим шрамом від брови до вилиці, п’ятьма чужими дітьми й божевільною ідеєю щодо переселення душ.

Про секретну корпорацію, яка могла втілити цю ідею в життя, він знав не з чуток: військовий підрозділ, що в ньому колись служив Яків, займався насправді не «придушенням повстань сепаратистів», а полюванням на так званих «обраних», котрих потім ставили до роботи в корпорації «ТІЛО™». Ті лови були найнебезпечнішим, що він бачив у своєму житті (Якову часто марились уві сні всі ті, кого він спіймав), але за них добре платили — кожен такий полонений коштував цілих статків… Тепер біль і відчай змусили мисливця зрадити людям таємницю корпорації.

Вислухати його тієї ночі в маєтку Ван Хеллів зібралися батьки смертельно покалічених дітей — суворий насуплений Рудгер та ледь притомна Олівія, осяйна порнозірка Анжеліка Феллон, рішучий армійський ветеран Джек Донован у своєму інвалідному візку та бліда тінь, котра лишилася від колись спритного адвоката з розлучень Грегорі Адамса.

Привезені діти збилися докупи посеред освітленого каміном приміщення, лякливо позирали на дорослих, ані слова не розуміючи з чужої мови, котрою ті сперечалися між собою, весь час показуючи пальцями на них. Утім, Якову вдалося донести до можновладців неймовірну теорію трансплантацій свідомості, тож вони швидко дійшли згоди і взялися розбирати дітей, аби відвезти їх до тоді ще напівлегальної клініки «ТІЛО™» й завантажити у їхні тіла душі своїх уже неживих нащадків.

Білявому Роберту дісталося тіло хлопчика на ім’я Орест, вогнисто-рудоволосій Керолайн — всипана золотавими веснянками Софія. Ештон отримала тіло найкрасивішої дівчинки. Яків називав ту дівчинку Іванкою. Тепер уже двоюрідні сестри видавалися гидкими каченятами на тлі нової, рідкісної краси Ештон. Куди й поділася їхня жалість та співчуття до колись непоказної кузини! Зазвичай вони трималися віддалік й щоразу злісно сичали, варто було їй зробити хоча б єдиний нерішучий крок чи озирнутися поглядом у їх королівський бік.

— Краще б то я загинула в парку атракціонів! — відчайдушно кинула якось їй вслід кузина Лодевейка. — Тоді б це чудове тіло дісталося мені!..

Сестри ствердно закивали їй у відповідь. Кожна мріяла про те саме.

Але вижили не всі. Пересадки не витримав десятирічний Томмі, син Джека Донована. Малий мав отримати тіло Мирослава — молодшого й розумнішого брата білявого красеня Ореста. Проте в операційній щось пішло не так, загинув не лише реципієнт, але й донор — його організм теж зазнав страхітливих незворотних руйнувань. Поховали Томмі Донована мало не з військовими почестями — батько наполіг. А згодом пішов із позовом до суду, аби розібратися з клінікою, що вгробила йому сина. Позов він програв. То й була перша поразка Джека Донована у війні з корпорацією «ТІЛО™», діяльність котрої з того дня почала набирати потужних обертів. Далі, вочевидь, Джеком рухала тільки помста. Саме вона зробила його окружним прокурором і погнала балотуватися в губернатори штату.

Дещо інше нещастя спіткало шістнадцятирічну Елізабет Феллон. Щойно її зіркова мати уздріла тіло Ярини, вона передумала рятувати доньку. Просто глянула в дзеркало на свою осяйну красу, що вже почала братися ознаками старіння, і зажадала сама стати Яриною. Для неї то був просто черговий акторський костюм. Величні професії вимагають не менш величних пожертв — так заспокоювала себе згодом оновлена Анжеліка Феллон, знімаючись у черговому порно. У свідоцтві про смерть доньки їй написали те саме, що й Томмі Доновану, — Елізабет не витримала процедури пересадки. На жаль. А от донорське тіло лишилося неушкодженим. На диво.

В усіх своїх численних інтерв’ю акторка повторювала одне й те саме: вона перебралася в юне донорське тіло на знак пам’яті про доньку. Тепер вона — ходячий пам’ятник. А «пам’ятник» був наче створений для неї — навіть розмір взуття у них збігався. Із часом Анжеліка й сама в це повірила і надалі заборонила собі згадувати минуле. Елізабет їй навіть не снилася.

У родині Ван Хеллів після пережитого теж почали коїтися химерні речі. Яків зумисне підібрав для маленької Ештон тіло, неймовірно схоже на красуню Олівію, але мати її не прийняла. Глянувши на дівчинку після операції, вона більше жодного разу до неї не наблизилася. Олівія раптом збайдужіла до власної дитини. То вже була не її Ештон — і край. Хай би скільки жінку переконували, що душа дівчинки лишилася тією самою, що вона все пам’ятає і любить її, Олівія не могла себе змусити наблизитися до неї. Красива донька її не цікавила. Із того дня вона всім казала, що в неї померла дитина.

А потім почала змінюватися Ештон. Одного разу Рудгер зажадав показати її гостям (а нащо ховати таку красу?), але донька навідріз відмовилася виходити.

— Ну ж бо, Ештон! — попрохав він, простягнувши руки. — Ходи до татка!

— Ти не мій татко, — відрізала мала, полоснувши по ньому крижаним синьо-блакитним поглядом. — Мій татко — Яків.

Рудгер Ван Хелл похитнувся. Але подія відбувалася на очах півсотні гостей, тож він наказав собі невимушено розреготатися (самотніми ночами у віддалених кінцях маєтку досі згукуються уламки його сміху) й відступитися від доньки.

— Ото вже ці діти! Що з них візьмеш?..

Гості з легкістю підхопили його безтурботний настрій. А родина подумки вже поховала Олівію. Ніхто не сумнівався: на ранок вона поїде «мандрувати Європою», а в найтемнішому закутку старезного напівзанедбаного саду з’явиться ще один горбик сирої землі, абияк присипаний рудим пересушеним листям.

4

Однак наступної ночі зникла не Олівія, а її колишній коханець Яків. Він наче крізь землю провалився, зате на правій щоці Рудгера Ван Хелла від брови до вилиці дивним чином проступив шрам, що його