Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго

Розділ 24

МІРГАН

Іноді люди, яких ти все свідоме життя вважав продуманими інтриганами, вражають наївністю. Колись в дитинстві Діглан Ліат здався мені дуже розумним. Мені було чотирнадцять, я досяг значних успіхів у шахах і вже не мав достойних противників в себе вдома і серед більшості друзів. Але батьків гість, що згодився на цю партію від нудьги, навіть не напружуючись, поставив мені мат, діючи переважно конем і слоном Від подальших партій він відмовився, зауваживши, що супротивником мені по силам буде його дочка.

Іргіс тоді теж була у нас в гостях і тринадцятирічне дівчисько дійсно непогано грало. Але найбільше мене вразило те, що вона, незважаючи на свої здібності, ніколи не втрачала нагоди змахлювати. Я кілька разів ловив її на цьому, проте вона сміялась мені увічі і не визнала провини жодного разу. Але ще більше, ніж шахи, її цікавили ризиковані витівки. Що часто були й досить жорстокими. Загалом, вона не вписувалась ні в які рамки і цим довго трималась у моїй пам’яті, аж поки ми знову не зустрілись вже у двадцять.

На той час вона була досить розважливою, щоб не демонструвати зневагу суспільним правилам. І занадто вродливою, щоб пам’ятати її справжню натуру. І я з головою поринув у її сіті, де вже борсалось безліч товарищів по нещастю. Але ми були занадто дрібним уловом для золотої дочки Ліата.

Отже, я завжди був високої думки про розумові здібності Діглана Ліата. Та чи то палкі бажання роблять сліпими нас усіх, чи то вік бере своє. Але Ліат призначив мені зустріч там, де й минулого разу збирав змовників. Старі королівські покої мають над ним якусь незрозумілу владу – чи то він вже втратив терпіння колись зайняти їх і вирішив наблизити цю мить хоч таким чином?

Байдуже, тим легше буде Седріку організувати стеження. Хоча існує ризик видати себе змовникам, якщо вони візьмуться ретельно перевіряти старе крило.

Цього разу я приходжу на зустріч вчасно. Темрява звично прикриває зловмисників, коли ми збираємось у закинутій залі і займаємо місця у розкішних, вкритих пилюкою кріслах та диванах. Склад той самий, лише цього разу я серед змовників і у центрі уваги. Іргіс сидить коло батька. Фейерворд в глибині кімнати і його обличчя ховає глибока тінь.

- Отже, всі в зборі. – починає Діглан, обводячи очима присутніх і затримуючись на мені. – Сьогодні до нас приєднався ще один союзник і однодумець. І, наскільки я бачу ситуацію, сил нам цілком вистачає. Тож пропоную обговорити план дій і розприділити ролі.

- Думаю, перед цим потрібно уточнити, на що кожен з нас розраховує, - подає голос Фейерворд з свого кута.

По обличчю Діглана пробігає невловима тінь. Фейерворд, підозрілий у своїх ревнощах, поламав його план – затягнути мене у змову, нічого не пообіцявши натомість. Діглан явно не довіряє йому, або не знає про їх з Іргіс відносини.

- Підтримую, - озиваюсь і я. – хочу бачити чіткі домовленості між нами.

- Усунути мозгульську зозулю від трону – наша нагальна потреба, чи не так? – робить ще одну спробу Діглан. – І в цьому в нас розбіжностей немає. Чому б не зосередитись на найважливішому?

Для мене значення немає, але роль потрібно грати по-справжньому.

- Найважливіше – благо королівства, - заперечую. – Мене не влаштує хаос і безлад після перевороту. Змовники, що гризуться між собою, ледве скинувши законну владу– найгірший варіант для країни. Почнуться бунти, Бетанію розірве на клапті. Тоді вже краще лишити чужоземку на троні і сподіватися на Провидіння.

- Отже, обговоримо наші сподівання, - підсумовує Ардал Брайен. – Вирішимо суперечності, поділимо майбутній пиріг.

- Що ж, тоді ти і почни, - пропонує Діглан, відкидаючись на спинку крісла.

- Гаразд, можу і я. Мене цікавить ліс. Отже, до своїх володінь хочу долучити західні креси – графства Уолен та Тіден. До цього вважаю справедливим віддати у моє відання торгівлю лісом з мозгульських земель і безмитне ввезення туди товарів.

- З усіх мозгульських земель? – уточнює Фейерворд. – А тобі це по силам?

- Попрошу вашого сприяння, Уейн, і вашого, Варане, якщо не справлюсь, - усміхається Ардал. – Ви ж позичите мені військо?

- Звісно, але це вам не обійдеться безкоштовно, - відповідаю. – Солдат потрібно годувати і одягати.

- Воістину королівська турбота, - усміхається Брайєн.

- Вам, Фейерворд, море – я правильно розумію? – питає Ліат. – Флот, торгові преференції?

- Мої амбіції не обмежуються лише морем, - цідить Уєйн Фейерворд. – але я спочатку хотів би почути вимоги нашого нового союзника.

- Мої амбіції – корона! – раптом дзвінкім голосом заявляє Іргіс. Дивуючи навіть батька несподіваним втручанням.

- Так, і посаду Першого Радника вашому батьку, - погоджується Брайєн. – Ми це обговорювали і заперечень ні в кого немає, адже так?

Всі кивають, погоджуючись.

- То ваші умови, Міргане? – питає Ліат.

- Трон і корона, Діглане. З вашою дочкою, як королевою.

- Чи не забагато? – цідить Фейерворд.

- В самий раз. Хіба що Іргіс відмовиться від трону. Але тоді мені потрібні чіткі гарантії щодо персони короля. І з усіх нас найкраще підходить Діглан Ліат.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍