Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Наука, Освіта » Небратнi 📚 - Українською
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Небратнi" автора Максим Іванович Кідрук. Жанр книги: Наука, Освіта.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 63
Перейти на сторінку:
у відносинах зі США протягом 1970-х і введенням радянських військ до Афганістану 1979-го.

38

Володимир Васильович Щербицький (1918–1990) — радянський партійний діяч, перший секретар ЦК КП УРСР у 1972–1989 роках.

39

Павло Іванович Лазаренко (нар. 1953) — український політичний діяч, 5-й прем’єр-міністр України (1996–1997). 1998 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти нього за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, через що 1999-го Лазаренко втік із України. Був засуджений спочатку у Швейцарії, а потім у Каліфорнії (США) за відмивання грошей. Відбував покарання в каліфорнійській тюрмі Federal Correctional Institution. 1 листопада 2012-го достроково звільнений. Згідно з рейтингом найбільших корупціонерів світу, складеному 2008 року Всесвітнім банком за спільною програмою з ООН «Повернення викрадених активів», Павло Лазаренко належить до десятки найкорумпованіших державних діячів світу.

40

Борис Вікторович Колесніков (нар. 1962) — секретар президії Партії регіонів, колишній віце-прем’єр-міністр України та колишній міністр інфраструктури в уряді Миколи Азарова (за президентства Януковича), давній друг Ахметова та Януковича. Колесніков відповідав за підготовку країни до чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Не знає української мови. За твердженнями окремих політиків (наприклад, народного депутата Ярослава Кендзьора), ненавидить усе українське.

41

«Bloomberg L. P.» — американська компанія, спеціалізація якої — розповсюдження фінансової інформації. Один із провідних світових постачальників інформації для учасників фінансових ринків.

42

ДТЕК (рос. ДТЭК, Донбасская топливно-энергетическая компания) — структурний підрозділ компанії «System Capital Management», що об’єднує низку компаній, пов’язаних із видобуванням вугілля, виробництвом електроенергії та розташованих у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях України, а також у Автономній Республіці Крим.

43

Георгій Тимофійович Береговий (1921–1995) — радянський льотчик-космонавт, генерал-лейтенант авіації, кандидат психологічних наук, двічі Герой Радянського Союзу.

44

Антон Чехов (1860–1904) — російський драматург і прозаїк.

45

Ще один подібний випадок: у грудні 2009 року у Василькові після мітингу, коли на площі ще залишалося близько тисячі людей, Янукович, стоячи біля ввімкненого мікрофона, запитав: «Чого ці дебіли не розходяться?»

46

Обласна рада — орган місцевого самоврядування в Україні, що представляє інтереси територіальних громад селищ і міст у межах повноважень, визначених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Депутатів облрад обирають на місцевих виборах жителі відповідної області. Обласна державна адміністрація (облдержадміністрація, ОДА) — місцевий орган державної виконавчої влади в Україні. ОДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території адміністративно-територіальної одиниці — області, а також реалізовує повноваження, делеговані їй відповідною обласною радою. Голову ОДА (якого іноді називають «губернатор») призначають указом президента України. У період президентства Януковича губернатор зосереджував у руках усю політичну владу в регіоні.

47

Микола Янович Азаров (нар. 1947) — прем’єр-міністр України (11 березня 2010—28 січня 2014), один із лідерів Партії регіонів, якого вважають «автором» економічної політики обох урядів Віктора Януковича. Відомий передусім катастрофічно низьким рівнем знання української мови (за що його нерідко висміювали). 22 січня 2014 року назвав учасників подій на Майдані в центрі Києва «терористами, які повинні відповісти за свої дії». 28 січня 2014-го подав у відставку із посади прем’єр-міністра, після чого втік до Австрії.

48

Ігор Александров — донецький журналіст, який вів телевізійну передачу «Без ретуші» на донецькому телеканалі «ТОР», під час якої розкривав корупційні зв’язки між місцевим криміналітетом і високопоставленими правоохоронцями. Восени 2000-го — навесні 2001-го в передачах Александрова тричі виступали колишні міліціонери Олег Солодун і Михайло Сербін зі звинуваченнями на адресу керівництва міліції та прокуратури Донецької області у зв’язках із організованими злочинними угрупованнями. В одній із передач Ігор Александров планував показати запис, переданий йому Солодуном і Сербіним, на якому члени краматорських бандформувань обговорювали, скільки вони заплатили чи повинні заплатити покровителям у міліції та прокуратурі. У передачі, зокрема, мало йтися про Віктора Пшонку та його сина Артема — журналісту передали фотографію, на якій Артем Вікторович обіймається із кримінальними авторитетами Краматорська. Проте ця передача в ефір так і не вийшла. 3 червня 2001 року біля входу до приміщення телекомпанії «ТОР» на Ігоря Александрова напали. Журналіста жорстоко побили бейсбольними битами. 7 червня, не приходячи до свідомості, Ігор Александров помер. Спочатку вбивцею (котрий орудував одночасно двома битами) Генеральна прокуратура України оголосила худорлявого Юрія Вередюка, чоловіка без постійного місця роботи та житла, який, до всього, хворів на туберкульоз. 17 травня 2002 року Вередюка виправдали в Апеляційному суді Донецької області. Щоправда, таке рішення Апеляційного суду виявилося смертельним і для самого Вередюка (він помер 19 червня 2002 року внаслідок отруєння), і для двох свідків резонансної справи, а також для міліціонера міста Слов’янськ Донецької області Андрія Рябцева. Рябцев віз до Києва важливу інформацію, яку планував передати слідчому Генпрокуратури Голику. Але не доїхав. Дорогою Андрій Рябцев випав зі свого автомобіля. Причому випав так, що салон виявився забризканим кров’ю. Прокуратура Донецької області з цього приводу винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

49

Юрій Анатолійович Бойко (нар. 1958) — український олігарх, віце-прем’єр-міністр України в уряді Миколи Азарова. У вересні 2014 року очолив партію Опозиційний блок, що постала на рештках Партії регіонів.

50

Олександр Сергійович Єфремов (нар. 1954) — проросійський політик і олігарх, 1-й заступник голови Партії регіонів, голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді. 23 лютого 2014 року, після розстрілу мирних мітингувальників і втечі Віктора Януковича до Росії, Олександр Єфремов оприлюднив заяву, в якій відповідальність за ситуацію в країні поклав на президента Віктора Януковича та його оточення: «Ми, фракція Партії регіонів у Верховній Раді України та наші однопартійці, рішуче засуджуємо злочинні накази, що призвели до людських жертв, до порожньої скарбниці, величезних боргів, ганьби в очах українського народу й усього світу, в результаті чого наша країна опинилася на краю прірви, загрози розколу і втрати національного суверенітету». Заява виявилась нещирою, оскільки, за твердженнями журналу «Український тиждень», Єфремов є одним із найактивніших спонсорів донецьких і луганських сепаратистів.

51

Хештег #Євромайдан потрапив у тренди мережі Twitter протягом першого ж дня протестів.

52

Парафування договору (від фр. paraphe — скорочений підпис) — попереднє підписання міждержавного договору або окремих його статей ініціалами уповноважених осіб, що брали

1 ... 59 60 61 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Небратнi», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Небратнi"