Айзек Азімов - Фундація

Публіка була нечисленною – переважно барони Імперії. Пресу та громадськість на засідання не допустили, і були великі сумніви, що багато сторонніх людей знали про процес над Селдоном. Усе відбувалося в атмосфері відвертої ворожості до підсудних.

П’ятеро членів Комісії громадської безпеки сиділи за столом на підвищенні. Багряно-золоті мантії та щільно посаджені блискучі пластикові кашкети свідчили про їхні суддівські посади. У центрі – Головний Комісар Лінг Чен. Ґаал ніколи не бачив такого визначного лорда й спостерігав за ним із захопленням. Протягом усього процесу Чен не сказав майже нічого. Він сидів з таким виглядом, що було зрозуміло – розмовляти тут він вважає нижче за свою гідність.

Адвокат Комісії звірився зі своїми записами та продовжив допит Селдона, який все ще сидів на лаві підсудних:

Питання. Що ж, докторе Селдон, розберімося. Скільки людей на цей час бере участь у вашому проекті?

Відповідь. П’ятдесят математиків.

П. Включно з доктором Ґаалом Дорніком?

В. Доктор Дорнік – п’ятдесят перший.

П. О, то виходить, що їх п’ятдесят один? Подумайте добре, докторе Селдон. Може, їх п’ятдесят два або п’ятдесят три? А то, може, і більше?

В. Доктор Дорнік ще офіційно не зарахований до штату моєї організації. Коли буде зарахований, тоді буде п’ятдесят один. Наразі їх п’ятдесят, як я й казав.

П. А їх не може бути близько ста тисяч?

В. Математиків? Ні.

П. Я не казав про математиків. Якщо брати фахівців різних галузей, то у вас працює сто тисяч людей?

В. Так, у цьому сенсі ваша цифра може бути правильною.

П. Може бути? Я кажу, що це так і є. Я кажу, що кількість людей, які задіяні у вашому проекті, становить 98 572 особи.

В. Я вважаю, що ви додали сюди жінок і дітей.

П. (підвищуючи голос) Я хочу сказати, що їх 98 572. Тут немає про що сперечатися.

В. Я приймаю ці цифри.

П. (звіряючись із записами) Залишмо поки що це питання та перейдімо до іншого, яке ми вже обговорювали досить детально. Чи не могли б ви, докторе Селдон, повторити вашу думку щодо майбутнього Трентора?

В. Я казав і знову повторю, що протягом наступних трьох століть Трентор перетвориться на руїни.

П. Ви не вважаєте ваше твердження проявом нелояльності?

В. Ні, сер. Наукова істина знаходиться за межами лояльності і нелояльності.

П. Ви впевнені, що ваше твердження є науковою істиною?

В. Так.

П. На якій підставі?

В. На підставі математичних розрахунків психоісторії. П. Ви можете довести, що ваші розрахунки правильні? В. Лише іншому математику.

П. (з посмішкою) Ви заявляєте, що ваша істина має настільки езотеричну природу, що перебуває поза межами розуміння звичайної людини. Мені здається, що істина має бути яснішою, менш загадковою і відкритою до розуміння.

В. Для декого це не становить жодних труднощів. Фізика перетворення енергії – те, що ми нині називаємо термодинамікою, – була викладена ясно й спрацьовувала упродовж всієї історії людства, аж від міфічних часів, але й тепер напевно знайдуться ті, хто вважатиме за неможливе створити механічний двигун. У тому числі й люди з високим інтелектом. Я сумніваюся, чи шановні члени Комісії…

У цей момент один із членів Комісії нахилився до адвоката. Його слів не було чути, але в шипінні голосу відчувалася певна різкість. Адвокат почервонів і перервав Селдона.

П. Ми тут, докторе Селдон, не для того, щоб слухати промови. Припустімо, що ви довели свою точку зору. Я припускаю, що ви хотіли використати свої прогнози для того, щоб підірвати громадську довіру до імператорського уряду й переслідували власні цілі!

В. Це не так.

П. Дозвольте мені припустити, що ви маєте намір стверджувати, що період часу, який передуватиме так званій загибелі Трентора, буде наповнений різноманітними заворушеннями.

В. Правильно.

П. І шляхом простого передбачення ви збираєтеся викликати їх, уже маючи армію зі ста тисяч осіб.

В. По-перше, це не так. А навіть якби це й було правдою, просте розслідування доведе, що з цього числа людей ледь набереться десять тисяч чоловіків призовного віку, з яких ніхто не вміє поводитися зі зброєю.

П. Ви працюєте на когось як агент?

В. Мені ніхто не платить, містере адвокат.

П. Ви абсолютно безкорисливий? Служите науці?

В. Так.

П. Тоді дозвольте нам зрозуміти як? Докторе Селдон, чи можна змінити майбутнє?

В. Звичайно. Це приміщення суду може вибухнути в наступні кілька годин, а може й не вибухнути. Якщо це сталося б, то в майбутньому, без сумніву, відбулися б певні незначні зміни.

П. Докторе Селдон, ви ухиляєтеся від відповіді. Чи можна змінити загальну історію людської раси?

В. Так.

П. Легко?

В. Ні. З великими труднощами.

П. Чому?

В. Психоісторичний рух планети, переповненої людьми, створює величезну інерцію. Для того, щоб змінити його напрямок, він мусить зустріти щось, що має таку саму інерцію. Або в процесі має брати участь багато людей, або якщо їхня кількість невелика, то для змін знадобиться величезний проміжок часу. Розумієте мене?

П. Гадаю, що так. Трентор не буде знищений, якщо велика кількість людей вирішить робити все, щоб цього не сталося.

В. Так.

П. Ця кількість – приблизно сто тисяч осіб?

В. Ні, сер. Це занадто мало. П. Ви впевнені?

В. Врахуйте, що Трентор має населення понад сорок мільярдів. Візьміть до уваги, що цей напрямок руху веде до загибелі не лише Трентора, а й Імперії загалом, а в Імперії проживає близько квінтильйона людей.

П. Розумію. Тоді, можливо, ці сто тисяч людей можуть змінити цей напрямок, якщо вони та їхні нащадки працюватимуть протягом трьохсот років.

В. Боюся, що ні. Триста років – це замало.

П. Ага! У цьому випадку, докторе Селдон, ось який висновок можна зробити з ваших міркувань. Ви зібрали сто тисяч осіб у рамках вашого проекту. Цих людей недостатньо, щоб змінити історію Трентора протягом трьохсот років. Іншими словами, вони не можуть запобігти його знищенню хоч би що робили.

В. На жаль, ви маєте рацію.

П. А з іншого боку, ваші сто тисяч осіб не мають жодних незаконних намірів.

В. Абсолютно правильно.

П. (повільно і з задоволенням) У такому випадку, докторе Селдон, добре подумайте про те, щоб дати нам осмислену відповідь, яку ми хочемо почути. Яку мету ставлять перед собою ваші сто тисяч осіб?

Голос адвоката ставав усе різкішим. Він розставляв пастку; заганяв Селдона в кут, підступно позбавляючи його будь-якої можливості відповісти.

У залі зростав гул від розмов. Він охопив ряди публіки та вдерся навіть поміж членів