Марко Кропивницький - Глитай, або ж Павук

Б и ч о к. А я все-таки кажу, що люблю тебе, як… дочку, як…

О л е н а. Знаю я вас!

Б и ч о к (зітхнув). Ти все-таки не віриш, що я добрий чоловік!

О л е н а. Добрий! Як спите, то їсти не просите!

Б и ч о к. Ти усе шутками та жартами? І дай боже шуткувати, аби б не сумувати! (Зітхає). Боже милий! Усім людям я люб'язний, тілько тобі, моя горличко, моя квіточко… Чого ж знов шпигаєш мене гострим поглядом? Вір не вір мені, а я скажу напрямки, що один твій ласкавий погляд— і пан я над панами!

До нього тим часом підкрався М а р т и н.

ЯВА 8

Ті ж  і  М а р т и н.

М а р т и н. Йосип Степанович, кумцю любезний, я на вас десять разів ласкаво гляну, тілько позичте мені ще на відро горілки!..

Олена пішла.

Б и ч о к (із серцем). Чортяка тебе піднесла!

М а р т и н. Не гнівайтесь! А гарна молодичка, га? А мати її ще краща була, на все село, та й навкруги не було кращої дівчини… Та панич звів з ума! Ех, кумцю, кумцю, бодай вас курка вбрикнула! Давай п'ять рублєй та й бери полові, хочеш?

Б и ч о к. Ох, переплатю, либонь, трохи, але нехай вже!.. (Б'є по руці). Піди ж до волості та напиши розписку.

М а р т и н. Що? Куди? До во-ло-сті:! Овва! Стало бить, нема вже Мартинові віри, нема? Так от же з місця не зворухнуся — не попхнуся!.. Давай, кажу, п'ять рублєй!.. Не даєш?.. (Кричить). Юдко, гей! бери чемерку[1], бери шапку, бери чоботи!.. Гей, збирайсь, голота, Мартин гуляє! (Сів долі й роззувається). Ого-го, у Мартина ще буде на що пити, ще буде та й буде!.. Юдко, бери сорочку, бери чоботи, бери!»

Б и ч о к. Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам!

М а р т и н. Ні в тин ні в ворота, судариня криворота! Гей, куме, пам'ятай приказку: «Коваль клепле, доки тепле!» Гляди, щоб і я не прохолонув!

Б и ч о к. А завтра ж на які похмелишся?

М а р т и н. Оце вже не твоє діло та й не попове, от що! Слухайте, голубе сизий, кумцю любезний, не будьте ви свинею, коли вас величають! Чуєте, де будьте, кажу, тим, що моркву риє!.. (Співа).

Ой п'є Байда Мед-горілочку, Та не день, не два, Та й не годиночку.

Давай п'ять рублєй, бо, як розсердюсь, не продам полових. Гей, Юдко! Іди сюди, бери чоботи, бери штани, бери, сорочку!»

Із шинку вибіга Юдко.

ЯВА 9

Ті ж і Ю д к о.

Б и ч о к (вийма гроші). Та на вже. що з тобою подієш!

М а р т и н. Отут поклади, біля мене!

Б и ч о к. Чи годиться ж хазяїнові та отак посереду вулиці валятись?

М а р т и н. Не чхай мені в ніс, нехай тобі біс! Сідай і ти рядом… Не хочеш? Ого-го, закопилив губу.

Ю д к о. Мартин Радивонович, неблагородно так!..

М а р т и н. Що? На гроші!

Ю д к о хоче взяти рукою.

Е, ні, не руками, а ротом достань з землі.

Ю д к о. Ви все з жартами, нехай будете здорові.

М а р т и н. Не хочеш? Я зараз піду у другий шинк!.. Чого доброго, а шинків у нас, слава тобі господи!..

Юдко нагнувся і взяв гроші ротом.

Ага, злякаюся? Стій же тая, доки я доспіваю. (Співає).

Прийшов до нього Цар турецький: «Що ти робиш, Байда, Байда молодецький?»

(Юдкові). Кивай, псявіро, оцим