Alina Slynko - СвІт Без Меж, Alina Slynko
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Андрій вийшов на вулицю і одразу зрозумів—щось змінилося ще більше. Вчора люди стали мовчазнішими. Сьогодні вони ніби розчинилися у власних думках.
Магазини були відкриті, але вітрини не світилися так яскраво, як раніше. Власники стояли біля кас, більше спостерігаючи, ніж продаючи.
"Ніхто нічого не пояснює, але всі щось відчувають."
Чоловік у чорному пальті зайшов у кав’ярню, купив каву. Але коли він вийшов, то просто поставив стакан на лавку, не зробивши жодного ковтка.
Ніхто більше не діяв так, як учора.
Автобуси рухалися, але їхні мотори звучали приглушено. Голоси продавців стали тихими.
У книжковому магазині господиня сиділа за столом, переглядаючи сторінки книги без справжньої уваги.
"Тиша—це нова мова міста."
Він спробував заговорити з касиром, запитати про дрібницю, але його голос прозвучав дивно—ніби не вписувався у цей день.
Касир подивився на нього, наче вперше почув голос за день.
"Щось змінюється."
Андрій знову спробував увімкнути телефон. Екран залишався чорним. Жодного сигналу.
Останнє завантажене повідомлення все ще було те саме:
"Ми не знаємо, що буде. Ми просто чекаємо."
Але хто має відповісти? Ніхто не пише нових повідомлень. Ніхто не пояснює.
Він натиснув кнопку живлення на ноутбуці. Тиша. Телевізор—те саме
Світ більше не говорив.
Андрій повернувся на площу. Старий все ще сидів на лавці. Але цього разу його очі не дивилися у небо.
Вони просто спостерігали.
"Ти зрозумів?"
Андрій кивнув. Він не знав, що саме відбувається, але вже не міг заперечувати.
Світ більше не працював так, як раніше.
"Ми просто чекаємо."
Тієї ночі сталося щось інше.
Він прокинувся не через звук. А через його відсутність.
У квартирі щось було інакше.
"Хтось… зник?"
Він ще не знав, наскільки далеко зайшли зміни.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «СвІт Без Меж, Alina Slynko», після закриття браузера.
