Каріна Дубініна - Ковбойське літо, Каріна Дубініна

Розділ 6. Таємниці Старого Щоденника

Томас і Еллі не могли відірватися від пожовклих сторінок щоденника Джека Джексона. Записи наче оживали перед їхніми очима, відкриваючи світ пригод, загадок і справжнього духу Дикого Заходу. Але особливу увагу привернув один запис, зроблений на зім’ятому аркуші, який, здавалося, неодноразово витягали та ховали назад.

"Той, хто знайде цей щоденник, має бути готовим до справжньої подорожі. Моя остання знахідка — стародавній індіанський камінь-орієнтир. Він веде до місця, де зберігаються давні знання і легенди про ці землі. Шлях нелегкий, але справжній ковбой завжди готовий випробувати себе."

— Індіанський камінь-орієнтир! — вигукнув Томас, і його очі загорілися. — Це точно має бути щось важливе!

Дядько Гаррі, який спостерігав за їхньою реакцією, нахилився ближче, ще раз прочитав запис і задоволено кивнув.

— Є місцеві легенди про старі камені, вкриті символами племен. Кажуть, вони приховували шляхи й таємниці, які знали тільки обрані. Якщо цей щоденник правдивий, у нас є шанс знайти щось особливе.

— Тож вирушимо шукати його? — запитала Еллі, ледве стримуючи хвилювання.

Гаррі посміхнувся і поплескав її по плечу.

— Якщо ви готові до нелегкого маршруту через ущелини і скелі, тоді вирушимо. Але пам’ятайте, це буде випробування не лише для ваших сил, а й для витримки.

Зібравши все необхідне, вони вирушили в дорогу. Компас, знайдений раніше, вказував у той самий напрямок, що й підказки з щоденника. Дорогою вони натрапляли на сліди минулого: уламки глиняного посуду, обвітрені залишки кам’яних укріплень і навіть сліди старих багать. Томас і Еллі уважно вдивлялися в кожну деталь, намагаючись уявити, яким було життя людей, які тут колись жили.

Нарешті вони дісталися місця, яке відповідало опису. Серед заростей високих кактусів і кам’янистих пагорбів стояв великий плоский камінь із вибитими на ньому символами. Гаррі зупинився і, нахилившись, обережно провів пальцями по вигравіруваних малюнках.

— Це воно, — промовив він. — Індіанський орієнтир. Ці символи вказують шлях до наступного пункту.

На камені були стріли й хрести, що тягнулися в бік вузького каньйону. Еллі перша підскочила ближче, щоб краще роздивитися.

— Ми повинні рухатися далі! — вигукнула вона.

Гаррі посміхнувся, бачачи її ентузіазм.

— Добре. Але уважно. Така дорога не терпить поспіху.

Подорож стала ще складнішою. Кам’янисті стежки іноді здавалися зовсім непрохідними. Томас і Еллі то спускалися вниз, тримаючись за міцне коріння дерев, то долали круті підйоми, тримаючись за виступи скель. Але кожен новий символ надихав їх продовжувати шлях.

Нарешті, на вершині плато, вони побачили наступний орієнтир: камінь із вигравіруваним сонцем, що освітлювало далекі рівнини. Видовисько захоплювало дух.

— Це знак, що ми близько, — сказав Гаррі, показуючи на вузьку стежку, яка вела вниз. — Наступний пункт — печера.

Вхід у печеру був прихований за великими каменями. Гаррі підняв ліхтар, і вони рушили всередину. Темрява, вологе повітря і майже містична тиша викликали трепет, але цікавість підганяла їх уперед. Стіни печери були вкриті малюнками: тут були зображення тварин, сцени полювання і загадкові символи, значення яких було неможливо зрозуміти з першого погляду.

В кутку печери вони знайшли ретельно заховану кам’яну скриньку. Томас тремтячими руками відкрив її і побачив усередині старий шкіряний мішечок, наповнений блискучими каменями, і невеликий амулет у формі сонця.

— Це... це справжній скарб! — вигукнула Еллі.

Гаррі нахилився і підняв амулет.

— Це не золото й не коштовності, — сказав він. — Ці камені, можливо, були оберегами, а амулет — символом мудрості. Вони зберігали значення для тих, хто жив тут, і, можливо, оберігали їх у подорожах.

Вечір того ж дня вони провели біля вогню, обговорюючи відкриття. Дядько Гаррі передав амулет Томасу.

— Це тепер твій оберіг, — сказав він. — Справжній ковбой знає, що його сила не в багатстві, а у знаннях, досвіді та повазі до світу.

Томас прийняв амулет і відчув, що став частиною чогось більшого. Його серце билося в передчутті наступних відкриттів, бо він знав: пригоди тільки починаються.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍