Vasyl Shyrman - Дописи про Руни, Vasyl Shyrman

Випробування на шляху активації…

Випробування на шляху активації, особливо на шляху магічного пізнання, завжди будуть і повірте, коли ви стикаєтеся з цим, ви захочете все кинути...

АЛЕ ЗАРАЗ, СПРОБУЙТЕ ОСОБЛИВО УВАЖНО МЕНЕ ПОСЛУХАТИ, ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ ДОСВІД НА ШЛЯХУ ПІЗНАННЯ МАГІЇ. І Я ЗАРАЗ РОЗКРИЮ ВАМ СТРАШНУ ТАЙНУ, хоча це і не таємниця, але все ж дуже важлива!!!!

Коли ви наближаєтеся до джерела Міміра за новою порцією чистих знань, завжди з'являються перешкоди.

Рунічна магія базується на ВОГНЯНИХ знаннях, і черпаючи знання з джерела, ми випиваємо вогонь, а не воду, як, наприклад, в ритуальній або церемоніальній магії. Ось чому багатьох спалює Руністика, і більшість людей віддаються емоціям та театральним ритуалам.

Вищі сили, як би кожен раз перевіряють, чи готові ви набрати ВОГОНЬ і не відступити, чи готові ви зробити крок, коли всюди говорить природа і все навколо говорить, що ні, не треба, і виникають гори, які неможливо перелізти. Адже багато хто сприймає це як знак, що далі немає шляху, отже, не треба йти, знак, як би говорить, якщо є перешкода, то це тобі говорять, щоб ти зупинився, і багато хто смиренно кладе руки.

Я давно у своєму житті переконався, ступивши на шлях магічної свідомості, коли виникають перешкоди, на які кладуться руки, це означає, що ти на порозі нового підйому, і чим сильніше тебе притискають до землі обставини, тим крутіше буде підйом. Але перед цим ти повинен піднятися сам, над самим собою. І знаєте, що це означає?

У ВОГНЯНІЙ РУНІЧНІЙ МАГІЇ, ПІДНЯТИСЯ НАД САМИМ СОБОЮ — ЦЕ МАЛЕНЬКА СМЕРТЬ, ЦЕ КІНЕЦЬ УСЬОГО, ЦЕ КОЛИ В НЕОБМЕЖЕНОСТІ І З ДИКИМ КРИКОМ І НЕЗУПИННО, НЕ ВІДЧАЄМ, АЛЕ ДИКОЮ НЕ ЛЮДСЬКОЮ ЗЛІСТЮ ОСУДУ, ТИ КИНЕШСЯ НА ЦЮ ГОРУ, ЗАБИРАЮЧИСЬ, ЗСУВАЮЧИ ПАЛЬЦІ ДО КРОВІ, НЕ ВІДЧУВАЮЧИ БОЛЮ, І ЛІЗЕШ НА ВЕРХ, І КОЛИ НАВІТЬ СМЕРТЬ ВІДСТУПАЄ СТОРОНОЮ, І ЗА ТВОЄЮ ДИКІСТЮ ВІКІНГА, ГОТОВОГО ПОМЕРТИ У БУДЬ-ЯКУ СЕКУНДУ, ЩОБ ПОПАСТИ В ВАЛГАЛЛУ, ТОМУ ЩО НЕМАЄ ЩО ВТРАЧАТИ І ТОБІ ВСЕ ОДНО, ЩО СТАНЕ З ТОБОЮ, АЛЕ ТИ УПИРАЮЧИСЬ ВСІМ СВОЇМ БУТТЯМ, ПІДНІМАЄШСЯ НА ВЕРХ НЕ ЗВЕРТАЮЧИ НА СВОЮ КРОВ, А МОЖЕ І НЕ ТІЛЬКИ СВОЮ, ПЕРЕСЛІДУЮЧИ ОДНУ МЕТУ В ОСТАННІЙ РАЗ, ПЕРЕД ЛИЦЕМ СМЕРТІ піднятися на вершину і зробити ковток, один ковток, і все...

Але "все" не настає, ти робиш ковток ВОГНЮ і відчуваєш наповнення тією МУДРІСТЮ МІМІРА, І СТОЯЧИ НА ВЕРШИНІ, ОТОЧЕНИЙ БОГАМИ, ЯКІ ЗАПЕРЕЧНО КИВАЮТЬ ТОБІ, ДАЮТЬ ТЕ, ЗА РАДИ ЧОГО ТИ ЛІЗ, ЗА РАДИ ЧОГО ТИ ЗРОБИВ ОСТАННІЙ ПЕРЕДСМЕРТНИЙ ЗУСТРІЧНИЙ СТИСК.

І ти дивишся вниз до підніжжя гори, і багато людей стоїть там знизу, і багато хто підходить, торкається вологого, мокрого каменю і відходить з опущеними руками і пригнутою головою, і ти, мов би чуєш "ні, це не моє, у мене стільки знаків, які говорять, що лазити на цю гору не треба, ти загинеш". "Ой люди, кричу їм, піднімайтесь тут так добре", але, дивлячись на тебе, як на безумця, стоячого з нескромними дурними очима і безумним і сяючим від щастя поглядом, у повних крові рясах і з розкритими до кісток руками, люди відступають від тебе, як від чудовиська, і мовчки залишаються там, де вони були й до цього. І ти падаєш на коліна і починаєш гірко плакати від самотності і суму, які вони не можуть бачити і розуміти те, що ти бачиш і розумієш ТИ...

Це і є кров і сльози твого Духа ПЕРЕМОЖЦЯ, над самим собою. І настає спокій, неземний, незрозумілими словами, і мудрість, як би огортає тебе, мовчазним потоком неонової енергії, ти ховаєшся в ньому, як у накидці, яка прозора і водночас важка, як покривало. Це не описувано словами, це неможливо описати і навіть показати, це треба пережити...

...ТАК КОЖЕН РАЗ УМИРАННЯ І ВІДРОДЖЕННЯ. ЦЕ І Є ШЛЯХ МАГА, І ВСТАТИ НА ЦЕЙ ШЛЯХ ЗАНЕСЕНИЙ ВСЮДИ ПРОЙТИ ЦЕ КОЛО.

АЛЕ ТО, ЩО ТИ ВІДЧУВАЄШ І ОТРИМУЄШ В ЗАМІН, НАБАГАТО СИЛЬНІШЕ І ВЕЛИЧНІШЕ...

Перешкоди на шляху пізнання Магії, особливо Руністики, Північної традиції, завжди будуть, і нехай це буде для вас знаком, що після подолання перешкод ви станете іншими, сильними і мудрими, і це бажаю вам пережити самим. НЕХАЙ БОГИ БУДУТЬ З ВАМИ, ТАК І СТАНЕ.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍