Біблія - Біблія

ся і вгамовано природою чоловічою;

8 язика ж нїхто з людей не може вгамувати; без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.

9 Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали по подобию Божому.

10 Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.

11 Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?

12 Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.

13 Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже з доброго життя дїла свої в лагідности і премудрости.

14 Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.

15 Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.

16 Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.

17 А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.

18 Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.

Якова 4

1 Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсїля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?

2 Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.

3 Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.

4 Перелюбники і перелюбницї! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.

5 Або думаєте, що марно писаннє глаголе: "До зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"

6 Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."

7 Коріте ся ж оце Богу, противте ся ж дияволові, то й утїче од вас.

8 Приближуйтесь до Бога, то й приближить ся до вас; очистїть руки, грішники, і направте серця (ваші), двоєдушники.

9 Страдайте, сумуйте та плачте; сьміх ваш у плач нехай обернеть ся, і радість у горе.

10 Смирітесь перед Господом, то й підійме вас.

11 Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.

12 Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто єси, що судиш другого?

13 А нуте ж ви, що говорите: Сьогоднї або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,

14 (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім щезає.)

15 Замість щоб говорити вам: Коли Господь зволить та живі будемо, то зробимо се або те.

16 Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.

17 Оце ж хто знає, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.

Якова 5

1 А нуте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять.

2 Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла.

3 Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь.

4 Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннє женцїв до ушей Господа Саваота дійшло.

5 Розкошували ви на землї та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення.

6 Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.

7 Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землї, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ раннїй і пізнїй.

8 Терпіть же й ви, утвердїте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся.

9 Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено: ось, суддя перед дверима стоїть.

10 За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм.

11 Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чуи ви, і кончину Господню видїли; бо Господь вельми милосерний і благий.

12 Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас: так, так, нї, нї, щоб не впали ви в осуд.

13 Хто м, мж вами тяжко страдає? нехай молить ся; хто радїє? нехай сьпіває.

14 Чи хто нездужає між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє;

15 і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому.

16 Визнавайте один одному гріхи, і молїте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна.

17 Ілия був чоловік подобний нам страстями, а помоливсь молитвою, щоб не було дощу, то й не було дощу на землї три роки і шість місяцїв.

18 А знов помолив ся, то й дало небо дощ, і земля зростила овощ свій.

19 Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його,

20 нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покриє множество гріхів.

1-е Петра 1

1 Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї,

2 по провидїнню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.

3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,

4 до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,

5 котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасеннє, готове явитись останнього часу.