Анна Алаіс - Прокляття некроманта, Анна Алаіс
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Може, тоді не варто відправляти її на передову? — обережно поцікавився Суртаз.
— А інакше вона і не навчиться, — хмикнув В'єррн. — Це виправляється лише практикою. У Мор і без того найменше нежиті. В разі чого — прикриємо та перехопимо контроль.
Повелитель Шалластхадара знизав плечима, демонструючи, що не збирається сперечатись. Ще кілька хвилин некроманти простояли мовчки, і першим тишу порушив ер'єт-тасс.
— Думаю, вам варто повернутись всередину. З головної вежі відкривається чудовий краєвид. І там безпечніше.
— Що ж, хоча би поспостерігаю за лічами, якщо від самого жодної користі, — вимучено усміхнувся Суртаз, після чого попрямував до сходів вниз.
— Користь… — протягнув В'єррн йому навздогін. — Нам є кого захищати в житті та посмерті. Цього вже достатньо.
Суртаз зупинився і, завагавшись, не придумав нічого кращого, ніж відповісти старовинною фразою, яку нещодавно вичитав в одній з книг на шаларанні:
— Sha vertan len sh'kaet (Смерть пам'ятає про тебе).*
Ер'єт-тасс усміхнувся і схилив голову на знак подяки.
_____________
*Sha vertan len sh'kaet |Ша вертан лен шкает| (пер. "Смерть пам'ятає про тебе.") — девіз дому Шалластхадар в старому світі. При звертанні до шалластхадарця рівнозначне побажанню удачі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прокляття некроманта, Анна Алаіс», після закриття браузера.