Микола Олександрович Бакума - Золотий маг. Книга 1. Зерно

апетитом їсти. Ніка до мольфарки не пускали, щоб він не турбував її. Але, піддавшись загальному настрою, і він ходив задоволений. У нього почало все виходити в підготовці. Ранкові пробіжки перетворилися з кошмарів в приємне навантаження. Вправи з магії виходили все краще і краще. Правда, через недугу Ліни нових заклинань він не вчив, зате ретельно і назавжди вивчив ті прості, які вони з Ліною розучували раніше. І тільки тривалі заняття з накопичення сили псували йому настрій. Йому після повної ініціації так жодного разу і не вдалося наповнити себе повністю магічною силою. Але й того, що було, з надлишком вистачало на всі його заняття. Він уже мріяв якомога скоріше потрапити на Фран і мати можливість швидко поповнювати запаси сили з магічних потоків або джерел, а не збирати годинами часточки.

На третій день увечері Ліна вийшла у вітальню до всіх на вечерю. І без того гарний настрій покращився у всіх ще більше. За столом всі радісно перемовлялися і жартували. Після вечері Ліна запросила Ніка у двір насолодитися вечірньою прохолодою.

— Ось, Ніку, і закінчилася твоя підготовка тут, — сказала Ліна, коли вони всілися в зручні крісла, а комарі розлетілися, налякані її заклинанням. — Завтра ти поїдеш в місто, щоб привести до ладу всі свої справи, попрощатися з рідними, підготуватися до відправлення до Школи на Фран. У тебе на все буде два тижні.

— Невже настала пора? — сумно сказав Нік. — Я тільки втягнувся. Тільки почало виходити.

— Ти й так дуже багато встиг за цей короткий час. Інші маги таке дізнаються і з таким стикаються за кілька років життя. Але ти не такий, як усі. Я дуже рада, що ти з’явився в моєму житті. Проте зараз ще не час прощатися. Ми ще встигнемо насумуватися перед твоїм від’їздом. А тепер я дам тобі кілька завдань на ті два тижні, що в тебе залишилися.

— Що, і там заняття? — удавано злякався Нік.

— Там також. І взагалі, віднині все твоє життя на кілька років наперед буде суцільним заняттям. Зрозуміло, що магією в місті ти займатися не будеш. Твоє завдання підтримувати фізичну форму. Тренуйся кожного дня. Далі. На Франі лікарі-маги продовжать лікувати твій організм. Я, звичайно, багато чого встигла, та й спорт дуже тобі допоміг, але ще трохи залишилося. Я напишу записку, передаси моїй знайомій, що керує кафедрою лікування в Школі. Але є одне, що на Франі не зможуть тобі вилікувати. На жаль, у нас зовсім не вміють лікувати зуби. Тому за ці два тижні ти повинен у стоматолога зробити всі свої зуби ідеальними. Розумію, що не хочеться і неприємно, але це обов’язково треба зробити. Інакше будеш бігати до магів накладати заклинання знеболення. Це все із обов’язкового. Попрощайся з дітьми. Ти їх не побачиш як мінімум півроку. Збери речі. Але пам’ятай, ти повинен брати тільки ті предмети, які не викличуть підозри на Франі. Найголовніше — там немає пластику. Постарайся без нього обійтися, застібок-блискавок теж там не придумали, а це відразу впаде у вічі. У нас все на зав’язках, кістяних або кам’яних ґудзиках і на залізних пряжках. Матеріал одягу тільки натуральний, кольори прості вибирай, щоб були природними і не привертали уваги. Не бери ніяких штукенцій, яких не може бути на Франі: різні там прилади чи електронні пристрої. Все, що тобі треба буде, ти там отримаєш або купиш. Ну що, ти все зрозумів?

— Зрозумів. Що ж тут не зрозуміти. Буду бігати шукати найпростіше.

— І ще хотіла тебе попросити. Треба буде взяти якісь подарунки для старших в клані. Обов’язково для Зонколана щось. Я навіть не знаю, що це може бути. Він полюбляє добре випити, любить палити. Може, візьми йому сигар якихось. А то у нас тютюн дорогий і слабкий. Ага, ось ще що. У нас в Тротсі, тоді, коли я була останній раз, тільки почала з’являтися кава. Вирощують її лише за горами і привозять гноми. Напій став популярним, але тут вона набагато смачніша. Візьми трохи. Буде гарним подарунком. Обов’язково треба щось подарувати майстру Ріоку. Ну, ти сам придумай, що йому можна купити. Він відповідає за всі фінанси клану, тому з ним треба мати гарні стосунки. Ось ніби все. А, мало не забула! Моїй знайомій, магу-цілителю, візьми щось із косметики. Вона дуже це любить. Тепер, мабуть, все.

— Я запам’ятав. Ліно, а може якісь гроші взяти або золото, ну щоб там було за що жити?

— За це не турбуйся. Клан тебе всім забезпечить. А зараз підемо спати. Я щось втомилася. А тобі завтра зранку в дорогу.

Нік встав з крісла і допоміг піднятися Ліні. Щось сумне на нього нахлинуло. Жінка здалася йому такою рідною і близькою. Він підійшов до неї і міцно її обійняв. Йому стало затишно і тепло. Через кілька секунд Ліна взяла його під руку і вони пішли в будинок.

Глава З

Два тижні промайнули непомітно. Нік не думав, що доведеться достобіса встигнути. Він трохи побув з дітьми. В черговий раз вислухав невтішні слова від головного редактора газети, де він працював, промучився три дні у стоматолога. Добре, що роботи з його зубами було не дуже багато. Але приємного все одно було мало. Він з’їздив до батьків, хоча більше часу проводив зі старими друзями, ніж з рідними. В останні дні він панічно обирав та купував все необхідне для Школи. Перебравши всі свої старі речі, він зрозумів, як же все-таки важко переїжджати з сучасного індустріального суспільства в середньовіччя, та ще й так, щоб не викликати підозри. Тільки малу частину речей він міг спокійно взяти з собою. Потрібно було уникати всього, чого, на його думку, не могло бути на Франі. Відкинувши весь одяг, що мав блискавки-застібки, пластикові елементи, складні металеві штукенції, красиві та яскраві кольори та принти, він