Андрій Анатолійович Кокотюха - Коханка з площі Ринок

Заховав у кишеню кітеля.

Віко сіпнулося.

— Що це означає?

— Пане Кошовий, вас заарештовано, — відчеканив цивільний.

— Я лише щойно повернувся до Львова! На якій підставі?

— Вам буде висунуте звинувачення у співпраці з окупаційною адміністрацією. Виявляємо колаборантів, списки нам несуть уже від першого дня звільнення Львова й початку відновлення ранішніх порядків.

Магда стала поруч, взяла Клима за руку.

— Він лише працював нотарем. Можу засвідчити.

Клим легенько відсторонив її.

— Мені не потрібен адвокат, Магдо. Я сам адвокат, ти знаєш.

— До чого тут нотар, прошу пані, — кинув цивільний. — Пана Кошового бачили в товаристві російських військових. Маємо також відомості про його контакти з ворожою контррозвідкою.

Кошовий і Магда перезирнулися.

— Цікаво, хто такий пильний, — сумно всміхнувся він. — Що ж, усьому є пояснення. Треба розібратися. До ваших послуг, панове.

— Климентію!

Він узяв її за плечі.

— Все буде добре, Магдо.

Хотів поцілувати — стримався при незнайомих.

Лиш стиснув трохи сильніше.

Пустив, повторив.

— До ваших послуг.

Йому жестом наказали виходити першим. Узяв капелюха, та не вдягнув. Так і залишив помешкання на Личаківський, тримаючи убір в руках.

Київ

Червень — липень 2016 року

Література

1 Велика війна 1914—1918 рр. і Україна. Історичні нариси. Книга 1. Упорядник Олександр Реєнт. — Київ, «КЛІО», 2014.

2 Вендланд Анна-Вероніка. Русофіли Галичини. Українські консерватори між Австрією та Росією, 1848—1915. — Львів, «Літопис», 2015.

3 Гвара. Автентична Львівська Абетка. — FEST. Холдинг емоцій.

4 Козицький Андрій, Білостоцький Степан. Кримінальний світ старого Львова. — Львів, Афіша, 2001.

5 Лильо Ігор. Львівська кухня. — Харків, Фоліо, 2015.

6 Мандзюк Денис, Межва Леся. «Вчерашние богачи оказались нищими. Население голодало, в городе не было хлеба, соли, сахара, мяса». — «Країна», 24 серпня 2014 р.

7 Мельник Ігор. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів, Апріорі, 2012.

Андрій КОКОТЮХА (нар. 1970 р. у м. Ніжин на Чернігівщині) — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 50 художніх, документальних та науково-популярних книжок. За його романами знімають художні фільми.　Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажу в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). Неодноразовий лауреат та володар Гран-прі (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова». Живе і працює в Києві.　У видавництві «Фоліо» в серії «Ретророман» вийшли друком книжки А. Кокотюхи «Адвокат із Личаківської», «Привид із Валової», «Автомобіль із Пекарської», «Різник із Городоцької».

Осінь 1914 року. Почалася Велика війна, Львів окупований російськими військами. Звичний ритм життя міняється назавжди. У місті — голод, холод, арешти... Клима Кошового заарештовано, і він чекає вироку в тюремній камері. Все міняє вбивство Божени Микульської, коханки офіцера російського генерального штабу. Коханець — останній, хто навідав її квартиру на площі Ринок. І був не єдиним коханцем. Справа делікатна, розголос не потрібен. Тому Кошовому пропонують залагодити її в обмін на свободу. Рухаючись у пошуку вбивці крок за кроком, Клим та його друг Йозеф Шацький серйозно ризикують життям, відкривають для себе світ шпигунів та зрадників, дізнаються кілька військових таємниць, а головне — останній секрет загадкової красуні Магди Богданович...

Примітки

1

... служив офіцером із особливих доручень при військовому генерал-губернаторі — граф Бобринський, Георгій Олександрович (1863—1928), у 1914—1915 роках генерал-губернатор Галичини, проводив послідовну політику русифікації.

2

... могла нагадати новому знайомому про пограбований склеп... — тут: склеп — крамниця.

3

... у пасажі Міколяша — наскрізний прохід між вулицями Коперника та Крутою (тепер — М. Вороного) з торговою галереєю, накритою ажурною заскленою металевою конструкцією довжиною 120 метрів і шириною 18 метрів. Пасаж був одним з перших сецесійних об'єктів у Львові, споруджений у 1898—1900 роках. Загальна площа пасажу становила 5750 квадратних метрів. У пасажі Міколяша були два кінотеатри, ресторан Орловського, кав'ярня Гугета, магазини порцеляни, солодощів, квітів, фотосалон. Ввечері пасаж сяяв ілюмінацією, взимку опалювався. Зруйновано 22 червня 1941 року.

4

... в розпорядження військового генерал-губернаторства — тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини, створене за наказом головнокомандуючого російської армії великого князя Миколи Миколайовича від 22 серпня 1914 року. Підставою стало тимчасове положення про управління областями Австро-Угорщини, зайнятими по праву війни. Існувало до 15 березня 1916 року.

5

... рід яких тягнеться від знаменитого донського отамана — Платов, Матвій Іванович (1751—1818), отаман Донського козачого війська, генерал від кавалерії, засновник Новочеркаська та родоначальник військової династії.

6

... здали його під тиском військ кайзера — німецька імперська армія (Deutsches Kaiserliches Нееr), або Рейхсхеер (Reichsheer), назва збройних сил під командуванням кайзера Вільгельма Другого.

7

... тиждень у казематі «Косого капоніра» — укріплення в складі Нової Печерської фортеці (Київ), споруджене 1844 року. Використовувалося як політична в'язниця з особливо строгим режимом у 1860-х роках після придушення польського повстання і на початку XX ст.

8

... у одиночній камері Бригідок — найстаріша діюча в'язниця у Львові. Розташована на вулиці Городоцькій, 24 в будівлі, перебудованій зі старовинного римсько-католицького монастиря жіночого ордена Святої Бригіди.

9

... за звинуваченням у мазепинстві — зневажливе визначення національно-визвольного руху українців в Російській імперії. Термін почав вживатися у XVIII ст. після виступу гетьмана Івана Мазепи проти російського царя Петра І у 1709 р. у відношенні до прихильників гетьмана, а пізніше і до інших, кого підозрювали у нелояльності до режиму. Прагнення до відокремлення від Росії розглядалося російськими націоналістами як сепаратизм і зрада.

10

... дозволених видань на кшталт «Украинской жизни» — літературно-науковий і загальнополітичний місячник російською мовою, виходив у Москві (1912—1917) під фірмою видавця й адміністратора Якова Шеремецінського. Метою журналу було ознайомлення російських читачів з українськими культурними надбаннями та піднесенням української національної свідомості.

11

... представляти інтереси русинів — русини: самовизначення східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.

12

... підтримував народовців — народовці: суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 1860-х роках у Галичині, на Буковині та Закарпатті. Ідеологічно народовці були опонентами галицьких русофілів.

13

... підтримував