Неля Ваховська - Вертиголов та інші політичні тварини. Антологія німецької літератури 90-х років XX ст.

до яких оповідачка зараховує морського диявола, омарів, кав’яр, жаб’ячі лапки і т. ін., аж до устриць. Проте ця їжа виявляється неперетравною, тож оповідачка мусить її виблювати.

31

Вірш К.Ф. Маєра «Der römische Brunnen» (1882) у перекладі Тимофія Гавриліва

32

Перший рядок гімну НДР «Auferstanden aus Ruinen». — Прим. перекладачки.

33

Наступного разу дівчинка заточить у видовбаний зсередини корок гусінь гольдафтерів, щоб побачити, на яких саме комах вона перетвориться. Але полонені безславно загинуть, марно кидаючись на ґрати своєї в’язниці й випускаючи зелену рідину.

34

Німецький аналог «закону невезіння». — Прим. перекладача.

35

Дедерон (DDRon) — торгова марка штучного поліамідного волокна в НДР. — Прим. перекладача.

36

Переклад Катерини Міщенко

37

Вольф Бірман (нар. 1936) — поет і пісняр, 1953 року добровільно переселився з Гамбурґа до НДР, з поч. 60-х виступав з критикою Берлінського муру та ін. явищ в НДР, за що втрапив «під ковпак» штазі, протягом 11 років йому було заборонено виступати на публіці. Твори та пісні видавав самвидавом, частково у ФРН. 1976 року під час поїздки до ФРН його було позбавлено громадянства НДР і заборонено в'їзд до країни. Заборона діяла аж до Повороту.

38

Алюзія на працю А. Шопенгауера «Світ як воля і уявлення» (1818).

39

Алюзія на працю Ф. Ніцше «Так говорив Заратустра. Книга для всіх і ні для кого» (1883—1885).

40

Організовані націонал-соціалістським урядом масові погроми німецьких євреїв у листопаді 1938 року.

41

Рудольф Людвіґ Карл Вірхов (1821—1902) — німецький лікар, засновник сучасної патології, поборник медицини, жорстко орієнтованої на природничі науки. Відомий як засновник перших комунальних лікарень у Берліні. — Прим. упорядників.

42

Професор Матерн носить ім’я головного героя сатиричного роману Ґ. Ґраса «Собачі роки» Вальтера Матерна — «типового» хлопака, нездатного до будь-якої інтелектуальної праці, який не вміє забувати й витісняти свої минулі гріхи II світової війни. — Прим. упорядників.

43

Шаріте (франц. милосердя) — одна з найвідоміших клінік Берліна, заснована у XVIII ст. як лікарня для хворих на чуму. Нині є однією з найбільших університетських клінік Європи. — Прим. упорядників.

44

Соціалізація в тоталітарній НДР, свідомий вибір на користь ліберальної південної ФРН, габітусні матриці обох систем і глибока ненависть до них.

45

Колективні персонажі Їрґля не говорять діалектом, а переважно літературною мовою, проте максимально спрощеною, редукованою до кострубатих повідомлень про основи виродженого комунального співбуття: сексизм, ксенофобію, ненависть, жагу примітивного задоволення й розваг. У такому вигляді мова не лише каструє свободу волі суб’єкта, а й сама перебуває в стані кастрації.

46

Ця «стадія дзеркала» відрізняється від Лаканівської саме тим, що топос тваринного (зіниця) як медіум самоідентифікації не віртуалізує суб’єкта і його місце, вписуючи його в символічне буття, а укорінює його в «зовнішньому світі», позбавленого знання про смерть, як позбавленого мови: «Тварина дає нам зрозуміти, що ми не лише дивимося, а й є побаченими. Безперечно, у погляді тварини Рільке вражає (…) те, що вона, бачачи нас, скеровує свій погляд на інший бік», — зазначає І. Подорога.

47

Біженство як екзистенційна категорія, за Їрґлем, передбачає не тільки екзистенційну безпритульність і готовність до небезпеки з будь-якого боку, а й нав'язливу пунктуальність: «Біженці, якщо вони після втечі не опускаються остаточно (…) перетворюються на втілення пунктуальності», «ти, як завжди, прийшов на зустріч надто рано (:риса, успадкована від (…) біженців після останньої війни, коли Надто-Рано часто означало Якраз-Вчасно, щоб вижити… від однієї втечі до іншої')». Водночас рисою екзистенційного біженства є намагання зберегти пристойний вигляд: «!завжди пристойно вдягатися, !завжди виглядати не гірше за інших & навіть в дорозі слідкувати за тим, щоб із хиткої, перевантаженого скарбом дитячого&вантажного візка (…) виглядав кутик свіжозастеленого, в квіточку, дитячого простираделка». Цей бюргерський педантизм, часто кодований як стрижень інтернаціонального стереотипу німця, постає ефектом витіснення колективної травми.

48

Алюзія до Послання до філіпійців. — Прим. перекладачки.

49

Пристрасно, з жаром (італ., муз.) — Прим. перекладачки.