Іван Антонович Єфремов - Туманність Андромеди, Іван Антонович Єфремов

Від неї проведемо прямі зв’язки до її консультативних органів: АГР – Академія Горя і Радощів, АВС – Академія Виробничих Сил, АСП – Академія Стохастики і Передбачення Майбутнього, АПП – Академія Психофізіології Праці. Бічний зв’язок – з самостійно діючим органом – Радою Зореплавання. Від неї прямі зв’язки до Академії Спрямованих Випромінювань та зовнішніх станцій Великого Кільця. Далі…

Веда розкреслила пісок складною схемою і вела:

– Хіба це не нагадує вам людський мозок? Дослідницькі та облікові центри – це центри почуттів. Ради – асоціативні центри. Ви знаєте, що все життя складається з притягання та відштовхування, ритму вибухів і накопичень, збудження і гальмування. Головний центр гальмування – Рада Економіки, яка переводить все на ґрунт реальних можливостей суспільного організму та його об’єктивних законів. Ця взаємодія протилежних сил, зведена до гармонічної праці, і є наш мозок і наше суспільство – те й друге невпинно рухається вперед. Колись давно кібернетика, або наука про керування, змогла звести найскладніші взаємодії і перетворення До порівняно простих дій машин. Але чим більше розвивалось наше знання, тим складнішими ставали явища и закони термодинаміки, біології, економіки і назавжди зникали спрощені уявлення про природу чи процеси суспільного розвитку.

Юнаки, затамувавши подих, слухали Веду.

– Що ж головне в такій побудові суспільства? – звернулась вона до любителя начальників.

Той ніяково мовчав, але перший хлопець поспішив його виручити.

– Просування вперед! – хоробро оголосив він, і Веда була в захопленні.

– Приз за чудову відповідь! – вигукнула вона і, оглянувши себе, зняла з лівого плеча емалеву застібку, що зображала білого альбатроса над голубим морем.

Молода жінка подала на розкритій долоні цю річ хлопцеві.

Той нерішуче зам’явся.

– На згадку про сьогоднішню розмову і про просування вперед! – наполягала Веда, і юнак взяв альбатроса.

Притримуючи наплічник блузки, який тепер спадав, Веда попрямувала назад у парк. Застібка була подарунком Ерга Ноора, і раптовий порив віддати її означав багато що, в тому числі й дивне бажання швидше скинути з себе минуле, що відійшло чи відходить від неї.

Круглий зал у центрі приміщення вмістив усе населення шкільного містечка. Евда Наль у чорному платті стала на центральне підвищення, освітлене згори, і спокійно обвела поглядом ряди амфітеатру. Аудиторія завмерла, слухаючи її негучний, ясний голос. Крикливі підсилювачі застосовувалися лише в техніці безпеки. Необхідність великих аудиторій відпала з розвитком телевізійних стереофонів ТВФ.

– Сімнадцять років – злам у житті. Незабаром ви проголосите традиційні слова в зібранні Ірландської округи: «Ви, старші, що покликали мене на шлях праці, прийміть моє уміння й бажання, прийміть мою працю і навчайте мене вдень і вночі. Подайте мені руку допомоги, бо шлях важкий, і я піду за вами». У цій давній формулі між рядками криється дуже багато, і сьогодні я хочу сказати вам про це.

Вас з дитинства вчать діалектичної філософії, яка колись у секретних книгах античної давнини називалася «Таємницею Подвійного». Вважалося, що її могутністю можуть володіти лише «втаємничені» – сильні розумово й морально люди. Тепер ви з юності розумієте світ через закони діалектики, і її могутня сила служить кожному. Ви прийшли в життя в добре влаштованому суспільстві, створеному поколіннями мільярдів невідомих трудівників і борців за краще життя. П’ятсот поколінь минуло від часу утворення перших суспільств з поділом праці. За цей час змішалися різні раси й народності. Крапля крові, як говорили в давнину, – спадкові механізми, скажемо ми тепер, – є в кожному з вас від кожного народу. Проведено гігантську роботу по очищенню спадковості від наслідків необережного користування випромінюванням і від поширених раніше хвороб, що проникали в її механізми.

Виховання нової людини – це тонка праця з індивідуальним аналізом і дуже обережним підходом. Безповоротно минув час, коли суспільство задовольнялося абияк, випадково вихованими людьми, вади яких виправдовувалися спадковістю, природженою якістю людини. Тепер кожна погано вихована людина – докір для всього суспільства, гірка помилка великого колективу людей.

Але вам, людям, які ще не позбулися вікового егоцентризму і переоцінки власного «я», слід чітко уявити, як багато залежить од вас самих, наскільки самі ви є творцями власної свободи й цікавості власного життя. Вибір шляхів у вас дуже широкий, але ця свобода вибору становить разом з тим і цілковиту відповідальність за вибір. Давно зникли мрії некультурної людини про повернення до дикої природи, про свободу первісних суспільств та взаємин. Перед людством, що об’єднало колосальні маси людей, стояв реальний вибір: або,1 підкорити себе громадській дисципліні, тривалому вихованню і навчанню, або загинути – інших шляхів для того, щоб прожити на нашій планеті, хоч її природа досить щедра, немає! Горефілософи, які мріяли про повернення назад, до первісної природи, не розуміли і не любили природи посправжньому, інакше вони знали б про її нещадну жорстокість і неминуче знищення всього, що не підкорилося її законам.

Перед людиною нового суспільства постала необхідність дисциплінувати бажання, волю і думки. Цей шлях виховання розуму й волі тепер так само обов’язковий для кожного з нас, як і виховання тіла. Вивчення законів природи й суспільства, його економіки замінило особисте бажання на осмислене знання. Коли ми кажемо: «Хочу», то маємо на увазі: «Знаю, що так можна».

Ще тисячоліття тому стародавні елліни говорили: метрон – аристон, тобто: найвище – це міра. І ми теж кажемо, що основа культури – це розуміння міри в усьому.

Чим більше підвищувався рівень культури, тим слабшало прагнення до грубого щастя власності, до жадібного кількісного збільшення владання, яке швидко притуплялося і лишало темну невдоволеність.

Ми навчаємо вас значно більшому щастю відмовлення, щастю допомоги іншому, справжньої радості праці, що запалює душу. Ми дошдаагали вам позбутися влада дрібних прагнень та дрібних речей і перенести свої радощі й прикрощі у вищу галузь – творчість.

Піклування про фізичне виховання, чисте, правильне життя десятків поколінь врятувало вас від третього страшного ворога людської психіки – байдужості: порожньої і лінивої душі. Заряджені енергією, з урівноваженою, здоровою психікою, в якій через природні співвідношення емоцій більше доброти, ніж зла, ви вступаєте в світ на роботу. Чим кращими будете ви, тим кращим і вищим буде все суспільство, бо тут взаємна залежність. Ви створите високе духовне середовище як складові частинки суспільства, і воно піднесе вас самих. Суспільне середовище – найважливіший фактор для виховання й навчання людини. Нині людина виховується і вчиться все життя, суспільство розвивається швидко.

Евда Наль на хвильку замовкла, пригладила волосся тим самим жестом, що й Реа, яка сиділа, не зводячи з неї очей, а потім знов заговорила:

– Колись люди називали мріями прагнення пізнати дійсність світу.