Пауло Коельо - Переможець завжди самотнiй

свідчили, що переважну частину правопорушень, які відбуваються в Канні, становлять бійки між синками багатіїв у дорогих нічних клубах, пограбування помешкань, де господарі живуть лише влітку, порушення правил дорожнього руху, робота без дозволу та подружні конфлікти. Такому стану речей можна було тільки радіти — у дедалі розтривоженішому світі Південь Франції був оазою миру навіть у той період, коли сюди накочувалися високі хвилі іноземців, що приїздили погрітися на пляжі та скупатися в морі або продати й купити фільми. Протягом минулого року Савуа довелося розслідувати лише чотири випадки самогубства (унаслідок чого накопичилося шість або сім кілограмів паперу — списаного, підписаного й замацаного відбитками пальців) і лише два випадки нападу на людей, що закінчилися смертю.

Й ось лише за кілька годин перекрита статистика цілого року. Що ж сталося?

Охоронців потерпілого допитати не вдалося, вони зникли, не встигши дати жодного свідчення, — і Савуа подумки відзначив, що треба буде оголосити письмову догану поліціянтам, які першими з’явилися на місце події. Адже вони, зрештою, дозволили втекти єдиним справжнім свідкам того, що відбулося, бо та жінка, що сидить тепер у приймальні, не знає анічогісінько. Уже через дві хвилини допиту він зрозумів, що вона була далеко від того місця, де впорснули отруту, й хотіла лише скористатися з ситуації, щоб бодай у такий спосіб наблизитися до знаменитого дистриб’ютора.

Отже, йому залишається тільки прочитати папери.

Він також сидить тепер у приймальні шпиталю, і перед ним лежать два рапорти.

Перший із них — лише два аркуші, заповнені занудними медичними термінами та описами, — написаний черговим лікарем, і в ньому проаналізовано, якої шкоди зазнав організм чоловіка, що тепер лежить у відділенні інтенсивної терапії шпиталю: отруєння невідомою субстанцією, яка нині досліджується в лабораторії, внаслідок проколення поперечної зони з лівого боку із застосуванням голки, через яку було впорснуто токсичну речовину в систему кровообігу. Єдиним чинником у списку отрут, спроможним так швидко блокувати життєві процеси, є стрихнін, але він спричиняє спазми та конвульсії всього тіла, а за словами охоронців, що їх підтвердили також парамедики й жінка, яка сидить тепер у приймальні, таких симптомів не було помічено. Навпаки, відбувся негайний параліч м’язів, грудна клітка нахилилася вперед, і жертву винесли із зали, не привернувши уваги інших гостей, присутніх на тому обіді.

Другий рапорт, набагато детальніший, надійшов із організації під назвою Європол (Європейська Поліція), яка стежила за кожним кроком жертви, відтоді як вона ступила на землю Європи. Агенти чергувалися, але в ті хвилини, коли відбувся інцидент, вона перебувала під спостереженням чорношкірого агента родом із Гваделупи, дуже схожого на вихідця з Ямайки.

«Але навіть за цих обставин особа, чиїм обов’язком було не спускати з об’єкта очей, нічого не помітила. Точніше кажучи, в ту мить, коли все відбулося, поле її видимості почасти затулив якийсь чоловік, що проходив там зі склянкою ананасового соку в руці».

Хоча жертва ніколи не входила в конфлікт із поліцією і була відома в кінематографічному світі як один із найреволюційніших кінодистриб’юторів сучасності, її бізнес був лише прикриттям для діяльності, що приносила набагато більший прибуток. Згідно з даними Європолу, п’ять років тому, коли Джавіц Вайлд вважався продюсером другої категорії в індустрії кіно, він був завербований картелем, що спеціалізувався на поширенні кокаїну на американській території, і дістав завдання перетворювати брудні гроші на гроші чисті.

«Це вже починає бути цікавим».

Уперше Савуа здобував втіху з того, що читав. Схоже, йому до рук потрапила справді важлива справа, далека від проблем, пов’язаних із вивезенням сміття, подружніми сварками, пограбуванням літніх квартир і двома вбивствами, скоєними впродовж цілого року.

Йому відомий цей механізм. Він розуміє, про що йдеться в рапорті. Торговці наркотиками заробляють величезні суми грошей, продаючи свій продукт, та позаяк вони неспроможні пояснити їх походження, то їм не вдається ані відкривати банківські рахунки, ані купувати собі апартаменти, автомобілі чи дорогоцінності, ані робити інвестиції, ані переказувати великі суми грошей із країни в країну, бо уряд неодмінно їх запитає: «Як вам пощастило так забагатіти? Де ви заробили стільки грошей?»

Для подолання цієї перешкоди застосовують фінансовий механізм, відомий під назвою «відмивання грошей». Тобто йдеться про те, щоб перетворити кримінальні прибутки в респектабельні фінансові активи, які можуть стати частиною економічної системи й давати нові прибутки. Походження цього терміна приписують американському гангстерові Аль Капоне, який закупив у Чикаго мережу пралень під назвою Sanitary Cleaning Shops і через них клав у банк гроші, які заробляв на нелегальній торгівлі спиртними напоями в той час, коли у Сполучених Штатах діяв сухий закон. Тому завжди, коли хтось запитував у нього: «Чому ви такий багатий?», він міг відповісти: «Сьогодні люди полюбляють прати одяг більше, ніж будь-коли. Мені дуже пощастило, що я вклав гроші в цю галузь».

«Він усе зробив як годиться. Забув лише заплатити податок із прибутків свого підприємства», — думає Савуа.

«Відмивання грошей» допомагає не тільки торговцям наркотиками, а служить і для багатьох інших цілей: воно потрібне політикам, які беруть величезні хабарі за неймовірне роздування бюджетів державних замовлень, терористам, яким треба фінансувати свої операції в усіх регіонах світу, компаніям, що приховують свої прибутки та збитки від своїх акціонерів, індивідам, які вважають прибутковий податок неприйнятним винаходом. Раніше досить було відкрити номерний рахунок у якомусь «фіскальному раю», проте нині держави стали укладати між собою договори про співпрацю, і механізмові відмивання грошей доводиться пристосовуватися до нових часів.

Одна річ, проте, залишається очевидною: злочинці завжди на багато кроків випереджають і владу, і систему оподаткування.

Як працює сьогодні механізм відмивання грошей? У набагато витонченіший, мудріший і збагачений елементами творчої фантазії спосіб. Головне — не забувати про три головні етапи: розміщення, приховування, інтеграція. Почистити кілька апельсинів, зробити з них помаранчевий сік, подати його так, щоб не було підозри щодо походження фруктів.

Зготувати помаранчевий сік досить легко: створити цілу низку рахунків