Олексій Анатолійович Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Чукчі полюють в тундрі. Старий чукча побачив оленя – бах!
– Однако, шкура, м’ясо, роги!
Побачив нерпу – бах!
– Однако, м’ясо, шкура, жир!
Молодий чукча побачив геолога – бах!
– Однако, сірники, гас, нитки!
– Микито, чому рука на перев’язі?
– Вчора зловив велику щуку!
– Так тягнув, що руку вивихнув?
– Та ні, вивихнув, коли хлопцям показував…
Біля вогнища один:
– Пішли ми на полювання, а горілку забули вдома…
Троє в один голос:
– Не бреши!!!
– Учора упіймав величезну рибину! В житті такої не бачив!
– Цьому я, Микито, вірю.
Убили чукчі моржа і тягнуть його за хвіст. Морж іклами зачіпається, тягнути важко.
– Та ви його за ікла тягніть, він слизький, вам легше буде, – радить їм геолог.
Чукчі попробували – клас! Один каже:
– Однако, розумний геолог! Зовсім легко!
Другий роззирнувся, плюнув:
– Дурень твій геолог, однако! Ми знову до моря прийшли!
– Коли я кидаю в озеро чотири монети по 25 копійок, мій пес не випливе з води, поки гривню не збере!
– А я кидаю зразу 10 гривень!
– ?…
– Виринає з коропом, ще й здачу приносить!
– Василю, назви мені п’ять хижих звірів!
– Ведмідь і чотири вовки!
Зустрічає йорж ляща. Той до нього:
– Ну, як справи, оката колючко?
– Класно! Щойно жирних черв’яків наївся!
– І де ж це тобі так вдалося?
– Он там, за кущем, сидить рибалка. Повний лох! У нього я й відірвався.
– Ну-ну! Дякую! Якраз підобідаю.
Лящ поплив, а йорж йому вслід:
– Ага, давай, давай! Побачу, як тебе тричі з човна викинуть.
Збирається Опанас на полювання. Марійка йому вслід:
– Знову прийдеш пізно і п’яний?!
Прийшов пізно і п’яний. З порога:
– Що, накаркала?!
О п’ятій ранку Ганя тихенько зсунулася з ліжка і нишком пробралася на балкон…
Вона викинула на трамвайну колію катушки від закидушок, по одній акуратно поламала об коліно вудки, ножицями порізала жилку, ножем – гумові чоботи і рюкзак. Наостанок зібрала поплавки і запустила їх услід за катушками. Потім знову ж таки нишком повернулася в спальню, лягла під ковдру і ніжно притулилася до теплого чоловічого плеча…
Жити їй залишалося не більше години…
Біля вогнища по колу пішла вже п’ята пляшка. Опанас заліг і не реагує. Микита його торсає: – Панько, горілки хочеш?
– Ні-і! – булькає той.
– А будеш?
– Б-уду! – гикає Опанас.
На запитання нашого кореспондента про те, що таке риболовля – спорт чи мистецтво, – дружина відомого рибалки-любителя Бубиря відповіла:
– Коли мій чоловік ловить рибу – це спорт, але коли він про це розповідає – це вже мистецтво…
Міліціонер Нечуйвітер пішов у відпустку. Зайнявся рибною ловлею. Упіймав рибу і довго бив її ногами.
Зайшов Микита до Опанаса у неділю вранці похмелитися після полювання. Дивиться, а Опанас ладнається гвіздок у стінку забити. Та все б’є молотком по гострому кінцю.
– Зупинися! Ти не той гвіздок взяв. Цей гвіздок від стінки, що навпроти… Очі протри, алкаш!
Останні слова китобійця:
– Так! Тепер він у нас на гачку!
– Опанасе, просто не знаю, що мені робити з моїм собакою! Він увесь час бігає за мотоциклами!
– Хіба то проблема? Усі собаки так роблять.
– Так. Але ж мій закопує їх в садку!
Їде в авто сім’я на риболовлю. Син:
– Мамо! А де тато?
– Та ось він, за кермом.
– Та де?
– Та ось же, поруч з тобою сидить, за кермом!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
