Максим Іванович Кідрук - Небратнi

момент контрольованої озброєними загонами ДНР. За міжнародними авіаційними правилами розслідування авіаційної катастрофи повинна проводити країна, на чиїй території вона трапилася, однак президент Порошенко дозволив голландським слідчим очолити розслідування — з майже трьохста загиблих дві третини були громадянами Нідерландів.

У попередньому звіті (preliminary report) очолюваної голландцями міжнародної слідчої групи, опублікованому 9 вересня 2014 року, йшлося про те, що сепаратисти мали на озброєнні ракетні комплекси «Бук», один із яких 17 липня 2014-го доправили із Донецька до Сніжного, звідки, ймовірно, й запустили ракету, що збила малайзійський «Boeing». Доказовою базою таких висновків слугують фотографії димового сліду від ракети, форми та розміри отворів від шрапнелі на рештках фюзеляжу, аналіз перехоплених розмов між сепаратистами впродовж перших хвилин після катастрофи, в яких ті підтверджують, що збили пасажирський літак[101]. Пізніше численні свідки в Торезі доводили, що в день катастрофи бачили систему «Бук» у місті. За кілька годин до падіння лайнера журналіст агенції «Associated Press» бачив «Бук» на виїзді зі Сніжного; за його словами, ракетний комплекс рухався у напрямку, в якому невдовзі буде збито «Boeing». Я особисто свідок того, як відразу після збиття рейсу MH17 у російській соціальній мережі ВКонтакті на сторінці, пов’язаній із тодішнім лідером донецьких бойовиків Ігорем Стрєлковим, з’явилось повідомлення про збиття сепаратистами транспортного літака «Ан-26» українських військ:

«У районі Тореза щойно збили літак „Ан-26“, валяється десь за шахтою Прогресс. Попереджали ж — не літайте в „нашому небі“. А ось і відеопідтвердження чергового „птахопада“. Пташка впала за терикон, житловий сектор не зачепила. Мирні люди не постраждали. Також є ще інформація про другий збитий літак, нібито „Су-25“».

Через 20 хвилин — буквально на моїх очах, — коли стало зрозуміло, що в районі Тореза впав величезний пасажирський лайнер, повідомлення від Стрєлкова підтерли, залишивши лише інформацію про нібито збитий український штурмовик «Су-25». Згодом повідомлення видалили повністю.

19 липня Віталій Найда, голова відділу контррозвідки Служби безпеки України заявив, що СБУ має незаперечні докази того, що комплексом «Бук», із якого було збито «Boeing 777», керували громадяни Росії. Російська Федерація категорично заперечила свою причетність до катастрофи, звинувативши в усьому Україну. От тільки версії росіяни постійно змінювали. Спочатку Міністерство оборони РФ інформувало, що літак збили українці з метою дискредитації Росії та проросійських ополченців. Коли виявилось, що в районі збиття авіалайнера українських систем ППО не було, представники Міноборони РФ заявили, що рейс MH17 знищив український штурмовик «Су-25». Однак максимальна висота бойового застосування літаків «Су-25» становить усього 5000 метрів. Вище за 7000 метрів «Су-25» узагалі неспроможний злетіти. Про збиття пасажирського лайнера, який ішов на крейсерській висоті 10 000 метрів, не може бути й мови. Опам’ятавшись, росіяни виправились та надалі стверджували, що малайзійський «Boeing» збив український винищувач «МіГ-29». Вони навіть оприлюднили супутниковий знімок, на якому нібито зафіксовано момент пуску ракети класу «повітря-повітря» в напрямку пасажирського літака «Malaysia Airlines». Знімок умить розкритикували експерти, які з’ясували, що як «підкладку» фейкового знімка росіяни використали фотографію з «Google Maps» дворічної давнини (іншими словами, український «МіГ-29» чомусь «збивав» малайзійський «Boeing 777» над донецькими полями, якими вони були за два роки до катастрофи — 2012-го). Пізніше також визначили, що «напрям» польоту ракети, начебто запущеної з винищувача, не відповідає розташуванню прим’ятин і отворів від шрапнелі на добутих із місця катастрофи шматках фюзеляжу збитого лайнера. Реальна ракета влучила в інше місце, відмінне від того, в яке вона мала б потрапити, якщо вірити російським супутниковим знімкам.

Основною причиною намагань США та Великої Британії установити жорсткий контроль за розповсюдженням ядерної зброї є побоювання, що ядерна зброя і технології для її створення можуть потрапити до рук терористів. До початку війни між Україною і РФ ніхто не сприймав усерйоз можливість зворотного процесу, а саме — розвитку й укорінення тероризму як домінуючого способу провадження зовнішньої політики та досягнення цілей на міжнародній арені в найбільшій ядерній державі світу. Катастрофа рейсу MH17, вина за яку, очевидно, лежить на терористах, котрим Росія активно постачає зброю та фінанси, примусила лідерів США, ЄС, Канади, Австралії та низки інших країн ужити більш вагомих заходів стосовно РФ. Перші санкції проти окремих громадян Російської Федерації та України, причетних до розстрілу мирних демонстрантів на Майдані й анексії Криму, США і Європейський Союз запровадили ще на початку березня 2014-го. Запланували поетапне введення подальших санкцій: перший етап — припинення співпраці із Росією на рівні ЄС і G8, а також персональні обмежувальні санкції щодо окремих російських чиновників; другий етап — заборона постачання до Росії окремих видів новітніх технологій; третій — етап, який планували застосувати в крайньому разі, — секторальні санкції, тобто точкові удари по конкретних секторах економіки РФ.

Безпосередній наслідок катастрофи рейсу МН17 — це запровадження 29 липня 2014 року третього рівня санкцій проти Російської Федерації — санкцій, що стосувалися енергетичного, фінансового й оборонного секторів. 30 липня Міністерство фінансів США ввело обмеження на експорт товарів і технологій для російських нафтових проектів, а Рада Європейського Союзу збільшила список санкцій до 95 фізичних і 23 юридичних осіб. Під санкції потрапили «Роснафта», газова компанія «Новатек», державні Зовнішекономбанк, Газпромбанк, Сбербанк і низка підприємств оборонного комплексу: корпорації «Алмаз-Антей», «Іжмаш», концерн «Калашников», НВО «Базальт» та інші. 5 серпня до санкцій долучились Японія та Швейцарія. 6 серпня частково припинив співробітництво з Росією Ізраїль, а Канада заявила про посилення вже наявних обмежень. 12 вересня ЄС запровадив проти Росії нову хвилю обмежень, якими, зокрема, заборонено боргове фінансування трьох російських паливно-енергетичних компаній — «Роснафти», «Транснафти» та «Газпромнафти». Цього ж дня перелік нових санкцій оприлюднили США. Відповідно до них американським компаніям і фізичним особам заборонено надавати позики Сбербанку, Банку Москви, Газпромбанку, Россельхозбанку і ВТБ. 16 жовтня до вересневого пакету санкцій Європейського Союзу приєднались країни, що не входять до ЄС: Чорногорія, Ісландія, Албанія, Ліхтенштейн і Норвегія. 30 жовтня міністр фінансів Франції Мішель Сапен заявив, що не бачить умов для передання РФ вертольотоносця нового покоління «Містраль». 17 листопада морякам РФ, які перебували у Франції, було закрито доступ до кораблів. 24 листопада до секторальних санкцій щодо Росії приєдналася Нова Зеландія. 18 грудня 2014-го Барак Обама підписав одноголосно ухвалений Сенатом і Конгресом США закон про статус України як союзника США поза НАТО, нові санкції проти РФ і постачання Україні зброї. Цього ж дня додаткові санкції у вигляді заборони на інвестиції, надання послуг, а також у галузі туризму, і торгівлю з Кримом і Севастополем, ввела Рада ЄС.

Результати не забарилися. 6 серпня уряд РФ ухвалив рішення продовжити