Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

Вона взяла сумку і повернулася назад до свого місця.Еніка  витягнула робота активуючи на ньому маячок падаван  знала, що тепер  в храмі знають, де вона знаходиться. Дівчинка зробила глибокий вдих і подивилась на пустелю  накинувши на голову капюшон вона вступила в темряву пустелі  сподіваюсь  доти до

Мос-Эспа і затертися там до прибуття допомоги

Вона взяла глибокий вдих і вирушила вперед, відчуваючи, як пісок під її ногами стає все холоднішим. Маленька джедайка  знала, що шлях буде важким і небезпечним, але вона також знала, що це її єдина надія на порятунок. Але як не крути вона була дитиною і тому швидко заморилася  на щастя вона відійшла достань далеко від табору  тому знайшовши печеру вона вирішила трішки помедитувати, щоб встановити сил

Вона зайшла в печеру, відчуваючи, як прохолодне повітря вітає її. Еніка знайшла місце, де могла б сісти, і закрила очі, намагаючись зосередитися. Вона відчувала, як її тіло розслабляється, а думки стають більш ясними. Вона зосередила свою увагу на своєму диханні, відчуваючи, як кожен вдих і видих приносить їй спокій і заспокоєння. Було дивно медитувати без занурення в силу, але все одно це дало результат

Час плив повільно, але вона не звертала на це уваги. Вона знала, що вона повинна відновити свої сили, якщо хоче вижити. Вона відчувала, як її тіло наповнюється енергією, а її дух стає сильнішим.

Коли вона відчула, що відновила свої сили, вона повільно відкрила очі. Вона подивилася на пустелю, яка здавалася ще більш ворожою і небезпечною вночі. Але вона знала, що вона повинна йти далі. Вона встала, взяла свою сумку і вирушила в дорогу.

Вона йшла годинами, відчуваючи, як її сили покидають її. Але вона не зупинялася. Вона знала, що вона повинна дійти до Мос-Еспа, де вона зможе знайти притулок і допомогу.

Коли вона нарешті дійшла до міста, вона відчувала себе виснаженою сподіваючись що Утто не посилив не кого в їх колишній дім вона пішла туди

Хвала селі він був пустий тому вона забралась туди  Еніка лягла в ліжко і заснула.

В Храмі

Обі -Ван намагався тягнутися  до своєї падаван в силі, але  на стіну зв’язок уходив в нікуди це могло означати одне на ній блокатори він майже здався коли до кімнати зайшла Шмі сказавши що вони засікли маячок  на Татуїні

— Як  довго вона може протриматись в пустелі.Спитав  Обі-Ван у Шмі

– Залежить від обставин, – відповіла Шмі. – Але Еніка сильна. Вона виживе, поки ми не дістанемося до неї.

Обі-Ван кивнув, відчуваючи певне полегшення. Він знає, що Шмі права. Еніка сильна і витривала, вона зможе вижити в пустелі, поки вони не дістануться до неї. Але це не зменшує його стурбованість.

– Ми повинні вирушити якомога швидше, – сказав він. – Як тільки ми дістанемося до Татуїна, ми зможемо знайти її.

Шмі кивнула, погоджуючись з ним. Сподівався що дочка не забула правил виживання в пустелі за ці  роки що провела в храмі.

Татуїн безжальна планета особливо для тих хто незнане правил виживання, але це ідеальне місце, щоб сховатися цим скористалася Еніка. Порившись своїх старих речах вона знайшла свій старий одяг все ліпше ніж цей що на ній від браслетів блокаторів вона збавилась п'ять хвилин тому за допомогою свого дроїда подякувавши майстру інженеру який настояв на функції лазері для Лазури надів хустку що сховати свою падаванську косу вона вийшла в город два сонця вже височіли над горизонтом.А значіть треба сховатися і почекати доки прилетить Обі-Ван. Але ясно одне колишнім домом залишатися не безпечно Югамда знала де вона жила тому стане шукати її там першу чергу Тому найдавніше сховатися Мос-Эспа серед злодюжок і контрабасистів.Нічого вона жила тут с 4 до дев’яти років пробуде до того часу, доки прибуде поміч головне не попастися Югамді і її посіпакам Чій комусь з жриць. Чім вона образила силу вона якраз купляла собі поїсти коли побачила їх на краю городу прокляття пустеля не вбила їх Югамда змогла вивести їх с пустелі.Скайвокер знала що як джедай не мала комусь бажати смерті. Навіть якщо це твій лютий ворог

. – В атмосферу вийшов членок передала Лазуру

– Я знаю Лазуро я відчула Обі-Вана та інших, але в нас маленької неприємности проскануй блищий маршрут до космопорту

– Зрозуміло, Еніка. Просканую маршрут до космопорту. Але будь обережна, Югамда може бути скрізь. Якщо вона знайде тебе, то все може піти шкереберть. Ти знаєш, як вона ненавидить джедаїв.

– Так, Лазуро, я розумію. Буду обережна. Відправляй мені координати

 – Для цього ти повинна вийняти мене із сумки пропищав маленький робот.

– Вибач Лазуро зараз не можу спробувати просканувати дорогу з сумки сказала Дівчинка переходячи на біг вона вже не ховалась в силі так Обі-Вану буде легше її знайти. По хорошому її зупинитися і зосередитись на майстрі, але зупинка означає що її схоплять Тому Еніка вирішила не зупинятися і продовжувати бігти, тримаючи сумку з роботом в руках. Вона знала, що час нараховується проти неї, і їй потрібно якомога швидше дістатися до космопорту. Вона просканувала навколишній маршрут, перевіряючи, чи немає слідів Югамди або її посіпак. Під час бігу Еніка згадала свої тренування з Обі-Ваном. Він навчив її багатьом важливим речам, включаючи те, як захищатися від сил Югамди. Вона знала, що її сила полягає в її рішучості та вмінні використовувати свої знання. Тому вона не зупинялася, не зважаючи на втому та спеку Після декількох годин бігу Еніка нарешті побачила космопорт у далекому горизонті вона побачила космопорт вона була безпеці. Але зупинятися було рано навіть тут її могли схопити Еніка знала, що не може розслаблятися, навіть коли досягла космопорту. Вона швидко пробігла до входу і начала видивлятися високу фігуру майстра вона знала що він не буде вдягнутий як джедай і дійсно той контрабандист щось занадто світися в силі. Еніка підійшла ближче і впізнала Обі-Вана Кенобі, свого майстра. Вона відчула полегшення, бачачи його. Вона не зрозуміла як опинилась в его обіймах