Arachne - Подорожі Тобі Елліса, Arachne

Воїни не відповіли, але їхня присутність була недвозначною. Вони повільно почали оточувати групу, стискаючи свої мечі.

— Приготуйтеся, — тихо сказав Тобі своїм супутникам. — Нам доведеться захищатися.

Кенджі і Джеки витягнули свої мечі, готові до бою. Рюноске і бойові монахи зайняли бойові позиції, готуючись відбити напад.

— Ми зможемо це зробити, — сказав Тобі, його голос був твердий і впевнений. — Ми разом, і ми переможемо.

Сутичка здавалася неминучою, але Тобі відчував, що з допомогою своїх друзів і привида Тода Хідемічі вони зможуть подолати будь-яку небезпеку. Він був готовий до бою, знаючи, що їхня місія варта будь-яких зусиль.

Тобі добре знав бойові мистецтва, багато чому навчив його вчитель, якого прислав Кенджі. Навички та досвід дозволяли йому впевнено відчувати себе навіть у найскладніших ситуаціях.

— Джеки, встань позаду, що б не сталося, тримайся за мною, — сказав Тобі, поглянувши на свого племінника.

Джеки кивнув, відступивши трохи назад, тримаючи свою зброю напоготові. Він розумів, що в цей момент його найголовніше завдання — слідувати вказівкам Тобі.

Воїни напали першими. Тобі зустрів їх з упевненістю і силою. Його катана блищала в повітрі, відбиваючи атаки і завдаючи точних ударів. Кенджі та Рюноске також вступили в бій, їхні рухи були швидкими та злагодженими. Бойові монахи майстерно використовували свої навички, підтримуючи захист і напад.

Звуки зіткнення зброї, крики і дзвінкі удари наповнили ліс. Тобі відчував себе частиною цього бойового танцю, його тренування і досвід допомагали йому передбачати рухи противників і діяти швидко та ефективно.

Джеки, стоячи позаду, уважно спостерігав за боєм, готовий прийти на допомогу, якщо знадобиться. Він розумів важливість своєї ролі і намагався не підводити свого дядька і команду.

Бій тривав кілька хвилин, але здавалося, що пройшла вічність. Зрештою, вмілі дії Тобі, Кенджі, Рюноске і монахів дали свої плоди. Вороги почали відступати, зрозумівши, що зіткнулися з майстрами свого діла.

— Все, ми їх відбили, — сказав Тобі, коли останній ворог відступив. Він важко дихав, але його погляд був рішучим.

— Ви всі добре справилися, — додав він, оглядаючи свою команду. — Ми продовжимо наш шлях до скарбниці.

Джеки підійшов ближче, відчуваючи гордість і вдячність за те, що навчається у таких майстрів. Він знав, що попереду їх чекають нові випробування, але тепер був впевнений, що разом вони зможуть подолати будь-яку перешкоду.

Після того, як останній ворог відступив, Тобі і Кенджі продовжили шлях до скарбниці, занурившись у роздуми.

— Але хто вони такі? — запитав Тобі, його голос відлунював тривогою і цікавістю. — Чому вони напали на нас?

Кенджі кивнув, задумливо дивлячись вперед.

— Це питання також не дає мені спокою, — відповів він. — Можливо, вони шукають те саме, що й ми. Прокляту частину маски. Або ж вони хочуть перешкодити нам у її пошуках.

— Можливо, — сказав Тобі. — Але звідки вони знали, що ми тут? І чому саме зараз?

Рюноске, йдучи поруч, також роздумував над цим.

— Можливо, у них є свої джерела інформації, — припустив він. — Або ж вони слідують за нами з самого початку.

Джеки, слухаючи розмову, замислено додав:

— Якщо вони шукають маску, значить, вони знають про її силу. Але що вони хочуть зробити з нею?

Тобі зупинився на мить, поглянувши на всіх.

— Нам потрібно бути ще більш обережними, — сказав він. — Якщо ці люди знають про маску, вони можуть бути готові на все, щоб заволодіти нею.

Кенджі знову кивнув, його погляд став ще більш рішучим.

— Ми повинні продовжувати свій шлях і знайти прокляту частину маски першими, — сказав він. — І тоді ми зможемо зрозуміти, що робити далі.

Група продовжила свій шлях, зберігаючи пильність і готовність до нових випробувань. Тобі і Кенджі продовжували роздумувати над тим, хто були ці воїни і які їхні наміри. Вони знали, що попереду ще багато таємниць і небезпек, але були готові зіткнутися з ними заради виконання своєї місії.

Поки вони йшли далі, Тобі продовжував розмірковувати над ворогами, з якими вони зіткнулися.

— Може, їм потрібні не маска, а скарби, — припустив він, дивлячись на Кенджі.

Кенджі задумливо кивнув.

— Це можливо. Скарби генерала Такахасі мають величезну цінність. Якщо вони дізналися про наше призначення і знають, що ми маємо доступ до скарбниці, це могло б пояснити їхні дії.

— Але тоді виникає питання, — сказав Рюноске, приєднуючись до розмови, — звідки вони дізналися про наші плани? І хто саме вони? Це організована група, чи просто шукачі пригод?

Тобі зупинився на мить, оглянувши ліс навколо.

— Можливо, у них є інформатори, які стежать за нами, — сказав він. — Або ж вони отримали інформацію від когось з нашого оточення. У будь-якому випадку, ми повинні бути обережні і підготуватися до можливих засідок.

Джеки задумливо додав:

— Якщо вони шукають скарби, то, можливо, їм і справді не потрібна маска. Але якщо вони дізнаються про її силу, вони можуть змінити свої плани.

— Ми не можемо допустити, щоб вони заволоділи ні маскою, ні скарбами, — сказав Кенджі твердо. — Ми повинні дістатися до скарбниці першими і забезпечити безпеку всіх артефактів.

Тобі кивнув, його погляд був рішучим.

— Правильно, — сказав він. — Наше завдання — знайти прокляту частину маски і повернути її до її місця. І при цьому ми повинні захистити скарби від тих, хто може використати їх на зло.

Група продовжила свій шлях, зберігаючи настороженість і готовність до нових випробувань. Роздуми про ворогів і їхні можливі мотиви лише зміцнили їхню рішучість завершити свою місію і захистити спадщину генерала Такахасі.

Вони йшли довго, тримаючи темп і пильність. Нападення більше не було, але тривога не покидала їх. Привид Тода Хідемічі, з’явившись біля Тобі, тихим голосом промовив:

— Вони слідкують за вами. Не втрачайте обережності.

Тобі зупинився і подивився навколо, намагаючись розпізнати приховану загрозу. Він повернувся до Кенджі та решти групи.