Едуард Миколайович Успенський - 25 професій Маші Філіпенко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
А мені все це набридло. Не хочу ховатись. Приніс я з собою матрац надувний, накачав його і спокійно спати вклався. У проході між столами. Майстер Колбасін побачив і зарепетував:
— Що то за новини? Теж мені плавучий будинок відпочинку! Що тобі, робити нічого?
— Нічого, — кажу.
Колбасін розгнівався, начальника цеху покликав:
— Он дивіться! Цирк на роботі влаштовує! Спить за державний рахунок.
Тут я хочу пояснення дати для старших школярів, що таке майстер. І чим він, скажімо, від учителя відрізняється. Складемо дріб:
майстер / складальник = вчитель / учні, звідки
майстер = вчитель * складальники / учні
А оскільки складальники на дві третини старші від школярів і люди дужчі, то майстер має бути на дві третини могутніший за вчителя.
Один майстер = 5/3 вчителя.
Коротше, майстри — люди більш закоренілі й грізні. А начальник цеху для нас щось подібне до директора. Йому підпорядковані кілька майстрів на різних дільницях. І наш Колбасін у тому числі.
Ось начальник цеху товариш Нестеркін говорить:
— Ти не гарячкуй, Колбасін. Давай розберемось. Тут не можна з плеча рубати. Може, людина занедужала. Може, із сил вибилась. Може, просто з глузду з'їхала…
Почали розбиратись.
— Звичайно, з'їхала. Треба машину з дурдому викликати.
Тут ще начальство прибуло — чутка по цехах прошелестіла: складальний посеред дня мертву годину влаштовує — на матрациках спить. Сам Дмитрієв — головний інженер — влетів. Кричить:
— Ти свій прилад склав?
— Склав.
— Чому наступний не починаєш?
— Радіоламп немає.
— Як нема? Начальника лампового цеху сюди. Догана йому! Позбавити премії.
— А я при чому? У мене вакуумна установка не працює.
— Чому?
— Ремонтники налагодити не можуть.
— Начальника ремонтного цеху сюди. Догана. Позбавити премії. Чому налагодити не можете?!
— Насосів вакуумних на складі немає. Відділ постачання не завіз.
— Чому не завезли?
Начальник відділу постачання відбивається:
— У нас заявок не було. А запас вичерпався!
— Обом догана! Обох премії позбавити! Ледарі!
Складальники зроду такого не бачили. Ось, виявляється, як головний виробничі наради проводить. От чому від нього середнє начальство з валідолом вивалюється. Тут він знову до мене:
— А ти, коли такий розумний, інструмент свій довів би до ладу. Паяльники, пробник, тестер.
— А у мене, — кажу, — все в порядку. Перевірили — ідеал. Хоч зараз на виставку.
Майстер Колбасін навіть зубами заскрипів од роздратування.
— Ну гаразд, — каже головний, — якщо у тебе такий порядок, чому б тобі про виробництво не подумати — рацпропозицію не написати.
— А я, — кажу, — вже три написав. І жодної відповіді.
— Начальника БРІВа сюди!
Привели начальника.
— Розумієте, ми зараз зайняті. Ми стенд до ювілею оформляємо.
— Увесь оформили? Чи ще є місце? — запитує головний.
— Є ще.
— Ось там і вивісіть мій наказ. Догана. Позбавити премії. Коротше, через той мій матрац пів-заводу без премії лишилось.
— А мені що робити?
— А нічого… — каже головний Дмитрієв. — Спи до чортової матері!
І таких випадків у мене скільки завгодно було.
— Ну то й що? — запитала бабуся. — Чого ти, власне, досяг? Для себе персонально?
— Догану заробив. Майстер Колбасін мені її влаштував. І багато дрібних привілеїв втратив. Путівки, відрядження, подяки.
— А його все те не обходить, — мовив Топилін. — Він на всі такі випадки з висоти космосу дивиться. З погляду всесвітньої справедливості.
Бабуся сказала:
— З погляду всесвітньої справедливості він, певно, поліпшив процес випуску приладів. Хай на тисячну частку. Але при цьому постраждав сам. Тобто, приносячи користь суспільству, сам щось втрачаєш. Але тут є одна заковика, — вона витримала паузу. — Адже й для нього має бути якась користь. Інакше б наш Шубовсть змилився до нуля, зносився б, чи що, а він до сих пір цілий, і здоровий, і процвітає.
— Ідеально — допомагати суспільству і самому при цьому набувати, — додумався Топилін.
— Ідеально — Тихомирова витурити, — сказав я. — І в зв'язку з цим у мене є для вас повідомлення. Справа передається до товариського суду.
Пауза.
— Як на мене, це нам вигідно! — раптом зронила бабуся.
— Чому?
— Зараз поясню… У суді та й друга сторони мають наводити докази. Факти. Мотивування. А отже…
Мозковий трест розпочав роботу.
РОЗДІЛ N+5
(Грамота за організацію курсів для школярів, які поступають учнями на завод)
Ось ще випадок з мого заводського життя. Надійшов до нас лист із сусідньої школи. Дирекція просила прислати кращих представників заводу. Щоб вони могли розповісти
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «25 професій Маші Філіпенко», після закриття браузера.
