Сергій Фішер - Фаустина, Сергій Фішер

Коли її вивели із зали суду, щоб повернути до СІЗО, вона помітила Олексія знову. Він стояв у коридорі, спостерігаючи, як її ведуть охоронці. І цього разу вона була впевнена, що це не галюцинація. Він був реальним — настільки реальним, наскільки може бути істота, що не є людиною.

— Ти задоволений? — прошепотіла вона, проходячи повз нього. — Це те, чого ти хотів?

Він посміхнувся, нахилившись до неї.

— Це лише початок, Єво, — прошепотів він. — Суд, вирок, в'язниця — це все лише прелюдія. Справжнє шоу почнеться, коли закінчиться наш рік. Коли я прийду за твоєю душею.

Він відступив, і охоронці повели її далі. Але його слова залишилися з нею, крижаними пазурами впиваючись у серце.

В фургоні, що віз її назад до СІЗО, Єва нарешті дозволила собі заплакати. Беззвучні сльози текли по її обличчю, коли вона усвідомила всю повноту своєї пастки. В'язниця була лише тимчасовою кліткою. Справжня неволя чекала на неї після — коли її душа стане власністю диявола.

Повернувшись до камери, вона впала на ліжко, виснажена фізично і емоційно. Рита глянула на неї, але нічого не сказала. Мабуть, зрозуміла результат слухання з її вигляду.

Єва лежала, дивлячись у стелю, і раптом зрозуміла, що не боїться більше з'яви ляльки. Не боїться галюцинацій, шепоту, кошмарів. Все це було ніщо порівняно з тим, що чекало на неї.

— Місяць, — прошепотіла вона тихо. — Залишився лише місяць.

Вона згадала слова Олексія, сказані давно: "Душі, які потрапляють до мене, рідко шкодують про свій вибір". Тепер вона розуміла, чому. Тому що до того часу, як він приходив за ними, вони вже не були людьми. Вони ставали... як він. Холодними, жорстокими, порожніми всередині.

Як і вона сама.

І тоді, лежачи на жорсткому ліжку в камері СІЗО, Єва Мельник нарешті зрозуміла істину. Її душа вже не належала їй. Вона втратила її не тоді, коли підписала угоду кров'ю. І не тоді, коли штовхнула Максима з балкона. Вона втрачала її поступово, з кожним вбивством, коли відчувала задоволення від чужого страждання.

До того моменту, коли Олексій прийде забрати свою плату, від її душі вже майже нічого не залишиться. І це, можливо, було найстрашнішим відкриттям з усіх.