Вікторія Леонідівна Гранецька - Тiло™

бій, зробивши випад і влучивши в стегно Йєна миттєвим ударом ноги. Велетень на це, здавалося, не відреагував ніяк. Його міцна волохата нога заледве похитнулася. Алехандро, вочевидь, вирішив іще раз перевірити стегно супротивника на міцність — він знову замахнувся у те саме місце. І знову влучив.

Черговий сплеск овацій. Черговий звук удару. І знову нуль реакції від Йєна.

Утретє поспіль заїхати в своє стегно велетень уже не дозволив, останньої миті відставивши багатостраждальну ногу назад. Цим він перехитрив наївного пуерторіканця, котрий пролетів у порожнечу, дорогою отримавши потужний удар кулаком у голову. Юрій ледь помітно всміхнувся, а хтось із глядачів розсміявся настільки гучно, що його регіт пронісся всією залою, заглушивши решту звуків.

Алехандро відчув добрячий струс мозку, інстинктивно відскочив назад, відзначивши для себе неабияку міцність кулаків супротивника. Потер долонею вражену щоку, розганяючи в ній кров, аби можливий набряк не заважав двобою. У цей час Йєн рішуче перейшов у наступ. Важкий гак лівою пролетів якраз над тім’ям пуерторіканця, останній ледь встиг пірнути під удар. Наступну атаку він заблокував передпліччям. Зненацька рука велетня, відчувши контакт, схопила виставлену для блока кінцівку супротивника і потягла його на себе. Одночасно Алехандро побачив масивний лікоть, що мчав йому назустріч. Гострий біль разом із ліктем врізався в обличчя. Полетіли іскри з очей, заскрипіли зуби, оніміли губи, в ніс увірвалися запахи власної крові та поту Йєна. Прориваючись крізь біль та новий струс мозку, боксер почав безладно гамселити кулаками широченний торс суперника, одночасно кидаючи різкі удари колінами в пах. Однак вони зачіпали лише верх стегон велетня. У цей час Йєн намагався влучити в голову пуерторіканця тим самим ліктем, утримуючи його іншою рукою. Але перевага на середній дистанції опинилася на боці тайського боксера, він завдавав Йєнові один за одним сильних ударів кулаками в живіт, тому велетень штовхнув його подалі від себе. Це додало Алехандро неабиякого завзяття. Він зрозумів свою перевагу й одразу кинувся в нову атаку. Розпочався черговий обмін короткими ударами, котрий цього разу закінчився ганебним відступом велетня. Навздогін йому полетів красивий прямий удар коліном у живіт. При цьому торс боксера відхилився далеко назад, і це дозволило стегну значно «виїхати» уперед, щоб якомога сильніше штурхонути ціль. Скориставшись відступом Йєна, пуерторіканець побіг за ним і з розгону стрибнув йому на груди, останньої миті випроставши обтягнуту сталевими м’язами ногу. Ступня ляпнула об жир здорованя і послала його у вільне падіння.

У цей момент багато глядачів пожалкували, що поставили не на того бійця.

Наступний удар, вочевидь, мав продемонструвати уже не техніку сіамського бою, а захоплення пуерторіканця європейським футболом. Однак голова Йєна не стала йому м’ячем, натомість він сам, отримавши підступний стусан у пах, відчайдушно скрикнув. Незважаючи на дошкульний біль, зміг швидко розірвати дистанцію. І доки Йєн підводив своє важезне тіло з підлоги, Алехандро намагався присідати й глибоко дихати. Його обличчя стало багряним. Зі зціпленими зубами він знову налетів на супротивника, вдаривши його гомілкою в стегно. Цей «лоу-кік» видався набагато потужнішим, аніж попередні, й звалив здорованя на коліна. Утім, цього разу малий не ризикнув одразу добивати рудого бороданя і дав йому підвестися, після чого зробив вигляд, що знову атакує те саме стегно. Щойно Йєн відставив ногу, отримав несподіваний удар тією ж гомілкою під ребра. Це видобуло з нього тяжкий стогін. Він відчув, що кістки в боку тріснули, а внутрішні органи добряче сколихнуло ударною хвилею. Від цього потемніло в очах. А наступний різкий біль у стегні відставленої ноги довів, що малий пуерторіканець усе ж досяг поставленої мети, байдуже, що не відразу. За мить гомілка іншої ноги вгородилася в другий бік здорованя, одночасно влучивши в сонячне сплетіння.

Йєн почав задихатися, водночас отримавши кілька жорстких ударів кулаками в обличчя. Потім — чергова атака в бите стегно. Ще один руйнівний удар. Як кожен тайський боксер, Алехандро мав сталеві гомілки, нечутливі до ударів і здатні просто «рубати» плоть й кістки. Він брутально перемагав. Коли ж Йєн від болю знову опинився на колінах, пуерторіканець ефектно злетів над його головою і зарядив коліном у щелепу велетня. Звук удару було чутно всім присутнім. Від потужного струсу Йєн опинився на спині, закинувши за голову розм’яклі руки. Він усе ще стогнав.

Довершуючи справу, малий безстрашно сів на покривавлене тіло. Але розпочати добивання завадили гігантські ноги, що несподівано лягли йому на груди. Крізь проміжок між цими ногами раптом пролізли руки Йєна й перехопили його занесений кулак. Услід за цим вони потягли пуерторіканця на долівку. Лікоть захопленої руки опинився над тазом велетня, що вигинався тепер, як важіль. Упоратися з вагою дебелих ніг супротивника малий не міг. Бій у партері завжди був слабким місцем тайського боксу. Декілька секунд — і відчайдушний крик Алехандро сповістив про вивих ліктьового суглобу. Йєн одразу ж перемістився йому за спину й охопив шию супротивника міцним «замком». Нижні кінцівки важковаговика при цьому опустилися на живіт тайського боксера, потім плавно ковзнули вздовж стегон і заблокували йому ще й ноги. Перекотившись на бік, Йєн почав дедалі сильніше стискати шию та нижню частину тіла малого, ніби силкуючись «розламати» його надвоє. Той одразу відчув, наскільки нищівним був такий захват. Уцілілою рукою пуерторіканець почав ритмічно вистукувати по підлозі, закликаючи до закінчення двобою. Однак це викликало лише шквал овацій у прокуреному залі. Ніхто не мав співчуття до переможеного.

Йєн увійшов в азарт, дедалі сильніше стискаючи свої кінцівки. Так удав згортає кільця довкола знесиленого тіла здобичі. Повітря вже не надходило до легень Алехандро. Він почав провалюватися в безпам’ятство.

Зал шаленів. Юрій схвильовано підвівся — хай він якось і на собі спробував кулаків пуерторіканця, однак зовсім не бажав йому такого кінця. Розвернувшись, почав рішуче пробиратися на вихід.

Вийшов на свіже повітря. Запаливши цигарку, відійшов убік. І саме вчасно, бо до входу в бійцівський клуб підлетіли з різних боків кілька поліцейських машин із пронизливо виючими сиренами. Облава. «Дах» таки проломився, протік. Кинувши цигарку, Юрій щодуху побіг. Завернув за ріг, переконався, що не наздоганяють, і лише потому всівся за кермо свого «шевроле», котре про всяк випадок залишив віддалік.

9

Бій на рингу припинився через кількадесят секунд, щойно полісмени з лікарем увірвалися до клітки. Їм не одразу вдалося відібрати в Йєна жертву. Доки лікар силкувався витягти з горлянки пуерторіканця запалого язика, Йєн викрикував у натовп гасла переможця. Трибуни ошаленіло гуділи. Радість переповнювала глядачів. До них не одразу дійшло, що відбувається, звідки узялися полісмени в касках, лікар…

А