Софія Малинська - Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська

Цікаво, якщо душу Арієстель було знищено ще тоді, як так вийшло, що я прийшла в себе в цьому тілі лише на допиті? Вона ж мала якось повернутися у власну кімнату, й бути при тямі, коли її забирали? Чи міг вбивця і тоді контролювати її дії?

Б-р-р… Бридота.

Треба буде розпитати Роттуса…

— Ну і по-третє… — голос ректора раптом вирвав мене з роздумів, й змусив здригнутися, — Припиніть вже тремтіти так, ніби я збираюся вам нашкодити. Якби я був здатен на щось подібне, Тіашель ні за що не залишила б вас зі мною наодинці.