Кетрін Сі - Наші розбиті серця , Кетрін Сі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Це звісно щось, але цього замало.
Сподіваюся Генрі не подумає, що я поводжу себе нахабно.
– І я так думаю.
Я знаю, що для таких, як мама Ейдена, найголовніше це репутація, тож моя погроза спрацює на неї, та не впевнена стосовно Ларрі. Від нього можна очікувати будь-яку підлість.
– Ларрі часто п'є алкоголь?
– Так, він майже кожний вечір їде до бару і там напивається, а що?
– Мені згадалася Ельвіра, яка розповіла нам багато чого під алкоголем, можливо і Ларрі комусь розповів про своє “досягнення “?
– А це можливо. – Киває головою Генрі. – Я дам тобі адресу клубу, він тільки там зависає з друзями. Можливо вони щось скажуть тобі.
– Буду дуже вдячна.
– Та краще сама не ходи туди, це гадюшник ще той.
– Я піду з Брітні.
Генрі написав мені адресу і я відразу набрала подругу. Як я і очікувала, Брітні погодилася. Вона любить усілякі такі пригоди.
О восьмій вечора я вже стояла біля бару й чекала на подругу. Я ніяк не очікувала того, що вона приїде не одна.
– Хотіли веселитися без мене? – Ельвіра.
– Ти знаєш, що ми тут не для веселощів?
– Шпигування та вибивання інформації – це хіба не веселощі? – Підморгує мені.
Я б хотіла накричати на Брітні за те, що вона покликала Ельвіру та я рада, що нас буде троє. Це буде не так страшно.
Опинившись в середині приміщення ми відчули неприємний запах поту та дешевого алкоголю. Людей було багато, навіть занадто багато.
– Вони не знають, що у місті є крутіші клуби? – Питає Ельвіра.
– В них немає грошей на більш круті клуби, – відповідаю я, і оминаю ще одного п'яного чоловіка.
Танцпол просто забитий, ми ледве змогли пройти там. Я уважно дивилася на людей, та Ларрі серед них не було. Можливо тут є якісь приватні кабінки?
– Будете пити?
– Ні, – в один голос відповідаємо з Брітні.
В нас є близько години, щоб дізнатися необхідну інформацію, не можна втрачати ні секунди.
– Тоді і я не буду, – прибирає від себе меню. – Ти бачиш його?
– Ні.. можливо ми рано прийшли?
– Дівчата поворот, – Ми швидко повернулися спиною до танцполу. – Наш клієнт тільки зайшов у клуб.
Брітні ми показали фотографію Ларрі, і як добре, що ми це зробили.
– Він не сам, біля нього двоє чоловіків.
– Його друзі сподіваюся.
Вони пройшли до диванів і вигнали всіх, хто там сидів до цього.
Ми почекати поки вони замовлять випивку і потім почали діяти. Ельвіра погодилася побути нашою головною у цьому плані. Вона повинна випадково пролити на кожного з них по черзі алкоголь і ті, за нашим планом, мають піти до вбиральні, де ми з Брітні будемо чекати на них. Якщо Ларрі і впізнає Ельвіру, то це не буде підозріло, вона навіть зможе тоді відволікти його.
І от, дівчина вже танцює біля них, обережно перевертає келих і весь вміст виливається на одного з трьох чоловіків. Спершу він починає лаятися, та потім Ельвіра і Ларрі обіймаються, а той третій лише йде до вбиральні. Чудово. Ми з Брітні йдемо за ним.
Я відчуваю, як сильно хвилююся, та не можна піддаватися паніці.
– Привітик, – Ми заходимо до туалету й зачиняємо двері. – У нас до тебе є декілька питань.
– Ви хто такі?! – Продовжує витирати штани від алкоголю.
– Нам потрібно, щоб ти відповів на одне питання.
– Я не буду відповідати.. раптом ви з поліції?
– Такі красуні не працюють у поліції, – Каже Брітні і той починає сміятися.
– Ти маєш рацію, не працюють.. тоді хто ви?
– Твій друг дещо зробив моїй подрузі і нам потрібно помститися йому.
– Ларрі? – Киваємо. – Цей козел вже задовбав мене, тож я з радістю “підісру” під нього.
Такого я не очікувала, та це навіть краще. Не доведеться силою вибивати з нього інформацію.
– Що він тобі зробив? – Питає Брітні.
– “Вкрав” мою дівчину.
– От гівнюк, – Брітні завжди вміла підібрати правильні слова. – Такого не пробачають.
– Правильно! А він каже, що нічого не сталося.. то чим можу допомогти?
– Нам потрібна інформація про те, що він зробив зі своїм братом.
– З Ейденом? – Киваємо. – Я вам все розповім.
Диктофон записав кожне його слово і я не могла повірити в те, що нам так пощастило.
– Це тобі за допомогу, – Брітні дала йому сто доларів, – А це за мовчання, – дає ще купюру і мило посміхається.
– Радий допомогти вам, милі дами.
Ми вийшли назад в зал і хотіли покликати Ельвіру, але її не було.
– Де вона?
– Не бачу.
– Ларрі також немає..
От чорт. Ми швидко пройшли по території клубу всередині, але їх не було. Я показала Брітні знак, щоб ми вийшли на вулицю.
Свіже повітря, яке щастя.
– Давай перевіримо чи є його машина.
Ми пройшли на парковку і машина стояла, а в машині сидів Ларрі та Ель. Цей козел лапав її за груди!
– Вона непритомна? – Питаю в Брітні, та подруги вже й близько немає поруч.
Вона схопила камінь з землі, і що є сили кинула у вікно машини, я побігла до неї.
– Ви що робите? – Вийшов Ларрі. – Хейзел?! Ти що тут робиш?
– Це ти що робиш, придурок? – Допомагаю Ельвірі вийти з машини. Її губа розбита.
– То ви з нею?
– Стій на місці! – Продовжує йти, тож Брітні з легкістю б'є його і той втрачає свідомість. – Я ж просила.
– Ти як? – Дивлюся на Ельвіру.
– Мій батько не пробачить йому цього.
– Це класно, та нам цікаво, як ти себе почуваєш? – Повторює моє питання Брітні.
Ельвіра подивилася на мене, потім на Брітні.
– Я жахливо злякалася, – Починає плакати. – Думала, що він згвалтує мене.
Заспокоюючи подругу ми сіли в машину і поїхали звідси геть. Докази у нас є, і до всього цього, ще й батько Ель відкриє справу проти Ларрі за домагання й побиття.
Цей день був настільки важким, що я по приїзду до квартири хотіла лягти спати, та сталося геть не так, як я очікувала. На кухні сидів Ейден.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наші розбиті серця , Кетрін Сі», після закриття браузера.