Arachne - Подорожі Тобі Елліса, Arachne

Ніч спустилася на храм, наповнюючи його тишею і миром. Тобі лежав на своїй постелі, думаючи про майбутнє і про те, що їх чекає в скарбниці генерала Такахасі. Його думки знову і знову поверталися до маски Менгу і її таємниць.

— Завтра ми будемо готові, — прошепотів він собі під ніс, перш ніж зануритися в сон.

___

Тобі снилася катана і зоряний медальйон, якими він запечатав бар'єр. Катана випромінювала яскраве світло і тихо дзвеніла, як відголосок древніх часів. Він відчував силу і спокій, що виходили від цих священних артефактів.

Раптом він прокинувся від гучного звуку і яскравої спалаху. Світло виходило від маски Менгу, що лежала поруч. Тобі з подивом і тривогою побачив, що поруч із ним стоїть привид самурая.

Привид мав на собі традиційні самурайські обладунки, а в його очах світилося щось невимовно стародавнє і мудре. Тобі відчував, як його серце калатає в грудях, але він зібрався з духом і уважно подивився на привид.

— Хто ти? — запитав Тобі, намагаючись тримати голос спокійним.

Привид самурая мовчки підняв руку і вказав на маску Менгу. Тобі відчув, що ця істота має глибокий зв'язок із маскою і всім, що з нею пов'язане.

— Я Тода Хідемічі, — прозвучав голос, що здавався вібрацією самого повітря. — Ти, Хранитель, прийшов, щоб завершити мою місію.

Тобі відчув, як хвилі холодного повітря пройшли по його шкірі. Він розумів, що цей момент був важливим, можливо, навіть доленосним.

— Я намагався захистити свою сім'ю і нащадків, — продовжив привид. — Маска розділена, і лише ти можеш об'єднати її частини та зруйнувати прокляття.

Тобі кивнув, відчуваючи важкість відповідальності.

— Де мені шукати прокляту частину? — запитав він.

Привид самурая простягнув руку до зоряного медальйона, який сяяв у його сні, і знову вказав на маску.

— Вона захована в місці, де зустрічаються небеса і земля, де світло стає тінню. Шукай у горах біля старого самурайського поселення. Там ти знайдеш відповідь.

З цими словами привид зник, залишаючи Тобі у темряві кімнати. Світло від маски поступово згасло, повертаючи все до звичного стану. Тобі сидів у ліжку, відчуваючи, що його місія стала ще більшою і значущою.

Тобі сидів і думав, обмірковуючи недавнє бачення.

— Привид... Що ж такого зробив цей Тода Хідемічі, щоб стати привидом? — запитував він себе. — Яку таємницю він приховує і наскільки важкою була його доля?

Відповіді не приходили легко. Тобі відчував, що історія Тоди Хідемічі була сповнена трагедії та самопожертви. Він вирішив, що необхідно дізнатися більше про свого предка, щоб зрозуміти, чому його дух досі не знайшов спокою.

Він встав з ліжка і підійшов до вікна, вдивляючись у нічний краєвид Токіо. Міське світло мерехтіло, нагадуючи про те, як багато змінилося з тих давніх часів.

— Можливо, в архівах храму є більше інформації про Тода Хідемічі, — подумав Тобі. — Я маю знайти ці записи і зрозуміти, що саме відбулося в його житті.

Тобі відчув рішучість і силу, що піднімалися всередині нього. Він знав, що мусить зібрати всі можливі підказки, щоб розкрити таємниці свого предка і завершити його місію.

Вранці Тобі розповів Кенджі та монахам про привида. 

Джеки злякано озирнувся:

— Привид? Він тут чи пішов?

Тобі поглянув на сходи храму і побачив самурая, який сидів там, мовчки спостерігаючи за ними.

— Ні, він не пішов. Він сидить на сходах храму, — сказав Тобі. — Схоже, він буде нас супроводжувати.

Джеки занепокоєно озирнувся, але нічого не побачив.

— Чому тільки я його бачу? — Тобі знизав плечима. — Це дивно, але страху я не відчуваю.

Кенджі замислено кивнув.

— Можливо, це через твою роль Хранителя. Привид Тоди Хідемічі, мабуть, відчуває зв'язок з тобою і вважає, що ти здатен завершити його місію.

Монахи теж слухали з цікавістю.

— Духи часто обирають тих, хто здатен зрозуміти і виконати їхні прохання, — сказав один з них. — Тобі, можливо, ти отримав цей дар, щоб допомогти завершити те, що залишилося незавершеним.

Тобі поглянув на привида, який сидів на сходах. Він відчував не лише відповідальність, а й певний спокій. Присутність привида Тоди Хідемічі не викликала у нього страху, лише рішучість продовжити свої пошуки.

— Отже, наш наступний крок — знайти прокляту частину маски, — сказав Тобі. — Але спершу нам потрібно зайти до скарбниці генерала Такахасі, щоб підготуватися.

Коли Тобі вийшов з храму, на ньому була традиційна самурайська одежда — кінтан, яка виглядала вражаюче і підкреслювала його статус Хранителя. 

Кінтан був чорного кольору, виконаний із шовкової тканини високої якості, що блищала на сонці. Чорний колір символізував владу і рішучість, а золоті ієрогліфи, що прикрашали тканину, додавали йому величності.

Верхня частина кінтану складалася з кімоно з широкими рукавами, оздобленими золотими ієрогліфами, що розповідали про мудрість і силу древніх самураїв. Ієрогліфи були вишиті вручну, і кожен з них блищав, відбиваючи світло. На спині кімоно великий ієрогліф символізував "Хранитель", підкреслюючи важливість ролі Тобі.

Широкий шовковий пояс обі був також чорного кольору з золотими вставками, які додавали йому вишуканості. Пояс міцно тримав верхній одяг і був символом майстерності та дисципліни самурая.

Нагрудник був виготовлений із золотої парчі, яка була міцною, але при цьому легкою. Він був прикрашений детальними візерунками і малюнками, що зображували сцени битв і тріумфів древніх воїнів. Ці сцени символізували захист і силу, які Тобі успадкував від своїх предків.

На лобі Тобі красувалася чорна пов'язка з золотою вишивкою, яка також містила ієрогліфи, що утворювали слово "Хранитель". Пов'язка символізувала мудрість і духовний зв'язок Тобі з його предками.

Стиль дай-сё підкреслював красу і функціональність, поєднуючи витонченість і практичність. Він складався з багатьох елементів, які підкреслювали статус і майстерність воїна.

Катана, яку тримав Тобі, була чудово збалансованою і мала тонке, але міцне лезо, що блищало, немов дзеркало. Руків'я було обмотане чорною шовковою ниткою, що забезпечувало міцний захват. Гарда була оздоблена золотими вставками з детальними гравіюваннями, що зображували драконів — символи сили і захисту.