Олександр Кваченко - Невідома планета, Олександр Кваченко

Розділ 17. Перші співробітники.

Пройшов майже один місячний цикл з того моменту, як я вперше прокинувся на цій планеті. Я тепер не такий дистрофік, і вітром мене вже не хитає, але вага додаватися не поспішає. Звичайно, набрався потрібний прошарок м'язів, яких вже можна піддавати посиленим тренуванням, цим я із задоволенням і займався. Так само як і завжди почався ранок, тренування, душ і сніданок, а потім робота, втягнувся в цей розпорядок. На ранок уже не було так прикро на дівчат за їхні експерименти, адже я від цього не постраждав, начебто. Але водночас могли б і сказати, бо в цьому світі всі діють лише у своїх інтересах. Той же ШІ чи дівчата, у них у всіх свої цілі та свої завдання. Які в мене, та все ті ж: вижити, вивчиться і більше не давати себе використовувати як сліпе кошеня. Потрібно вивчати основи.

На планеті діє право сильного, так що мені потрібно стати не просто сильним, а незалежним і знати майже про все, щоб зв'язуватися побоялися. Що на базі, що на поверхні планети, в поселеннях люди скрізь різні, але принцип у всіх однаковий, ти мені я тобі, але цілі у кожного свої.

У цьому випадку той факт, що я дикий, грає мені тільки на руку. Тож треба просто працювати та робити своє життя максимально комфортним.

Щоб інші думки не відвідували мою голову, я почав тренуватися і вчитися. Звичайно, переважно я багато в чому покладався на останнє. Зрештою, щоденне фонове навчання неабияк стомлює мій мозок, нейромережа допоможе надалі прискорити цей процес. Ніколи не знаєш, яка база в першу чергу знадобиться, так що краще перестрахуватися і заздалегідь вивчити кілька додаткових. Я ще усвідомив, що для досягнення так званого прориву навчання ще потрібен певний час. Тут я, нарешті, освою всілякі складні механізми та навчуся атакувати, захищатися і розумітися на деяких питаннях цього світу.

Для цього потрібно лише вчитися, не так уже й багато треба, щоб довести все це до рівня рефлексу. Мені доведеться більше тренуватися, щоби все встигнути. Однак, щоб стати більш-менш нормальним воїном потрібно три-чотири місячні цикли, щоб вийти на бойовий режим. Зрозуміло, що мені допоможе цього досягти речовина з аномалії та фармацевтика медичної капсули, без них досягти того ж знадобляться рік-два. Все залежить від інтенсивності тренувань та приймання речовини, головне, щоб організм витримав. Як відомо, середньостатистична непідготовлена людина зазвичай реагує на знайомі ситуації протягом кількох секунд. Підготовлена людина діє рефлекторно та вдвічі швидше. Фактично він досягає фізіологічних меж організму. Але все змінюється, коли працює нейромережа та імплантати. Оскільки необхідні рефлекси, різниця у швидкості реакції фактично скорочується до частки секунди. Однак із цього правила є виняток – стан людини з розігнаною свідомістю. Дуже схоже на злиття, але оптимальний психофізіологічний стан досягається комплексно, а не коштом штучного інтелекту, або примусового використання ресурсів мозку. 

Можливості всього організму використовують як єдине ціле. Коли відбувається раптове потрясіння, людина швидко і ясно думає, а й спеціально контролює свої рефлекси. Він вибудовує їх у безперервний ланцюжок і аналізуючи обставини, діє. Будемо цими питаннями займатися поступово, у міру їхнього надходження.

Підемо працювати, сьогодні перший співробітник буде виводитися з розморожування, жінка, чоловікові з його ушкодженнями ще три доби лежати лікуватися. Прийшов у їдальню, тут дівчата щось обговорюють.

— Доброго ранку. - похмуро я привітав їх, і замовив у апарату їжі.

— Як самопочуття Мік? – це Кіра цікавилася.

— Нормально. - буркнув я.

— Ти не ображайся на нас, це все ми робили для всіх співробітників. І ми маємо ще одну неприємну новину для тебе.

Бля …… – це я про себе чортихнувся.

— Що там ще? – важко зітхнув я.

— Нам потрібно, та й усім на базі, - затараторила вона, - щоб ви з Техом сходили в аномалію і принести коріння та рослини з аномалії.

— Це тільки вам потрібно, чи ШІ із Техом вже знають?

— Ми давно це вирішили, після позитивного лікування мене та тебе. - відповіла Кіра.

— ШІ, що ти на це скажеш? - запитав я в стелю.

— Ризик виправданий, вас шанс впорається понад дев'яносто відсотків. Ви знаєте, звички істоти та варіанти нападу. Застосовуючи обережність і зброю повинні впоратися без втрат.

— Тех також згоден?

— Так, - відповів він - це вимушений захід і я піду першим, якщо щось станеться відійдеш і допомагатимеш здалеку.

— А скафандр зі викривлювальним полем?

— Він готовий. - доповів ШІ.

— Тобто, справа за мною.

— Так.

— Я хочу підготуватись. Дайте мені день на вивчення відео, побудову тактики, як я її бачу і захисту від коріння. Так само скиньте мені матеріал з ушкоджень скафандра Уни та Кіра. Кіборгу може і не потрібний захист, а я хочу убезпечити себе.

— Домовилися.

До обіду я намагався зрозуміти, як захиститься від коріння знизу. Прикинувши, що ще можу зробити, прокрутив кілька варіантів, запропонованих від нейромережі. Не те. Головне вчасно визначити, звідки може бути напад і пережити першу можливу атаку, а якщо її не буде, на що дуже сподіваюся, залишитися непоміченим. Переглядав щоразу відео загибелі Кіра і дивився пошкодження скафандрів, нічого розумнішого не спало на думку, як зробити кольчугу. Тонкий кольчужний захист, з максимально дрібними осередками ланок, яку може сплести дроїд або що тут можна використовувати для цієї мети. Вона повинна забезпечити захист від проникнення паростків рослини, а якщо її покрити гнучким матеріалом, то можна буде і не турбується якщо проб'ють скафандр. Запланував його надіти під скафандр, як додатковий захист. Раз скафандр не витримує може є на базі бойової для цих цілей.

— ШІ, може є на мене бойовий скафандр на базі?

— Ні, нічого такого немає, щоб затримало голки рослини по всій площі скафандра.

— Я можу запропонувати варіант захисту від колючок. – я вже накидав принцип в'язання в нейромережі, як бачу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍