Стівен Сілбігер - МВА за 10 днів

Чи реінвестувати доходи компанії у її ж діяльність — це кращий варіант, ніж інвестувати їх деінде? Якщо компанія розвивається і має багато чудових інвестиційних можливостей, дивіденди повинні бути невеликими, а доходи варто використовувати для потреб компанії. У 2004 році Wal-Mart сплачувала 0,52 $ дивіденду за акцію при прибутку 2,15 $, коефіцієнт виплати дивідендів становив 24 %, однак інвестори були задоволені, адже компанія інвестувала кошти у багато нових і прибуткових магазинів. Її дивідендний дохід становив 1 % із ціни акції в 54 $. А от у ситуації з Microsoft інвестори були розчаровані — компанія накопичувала мільярди, та не могла належно розпорядитися ними — і зростання її продажів сповільнилося. Microsoft відреагувала в 2003 році, виплативши перший річний дивіденд у сумі 0,16 $ за акцію. У 2004-му Microsoft подвоїла річний дивіденд до 0,32 $ за акцію і оголосила про сплату спеціального одноразового дивіденду в сумі 3 $ за акцію або 32 млрд $ загалом, що стало найбільшою в історії корпоративною виплатою дивідендів.

Хто ваш акціонер? Чи не залежать від ваших дивідендів доходи вдів та сиріт? Це стосується компаній, які надають комунальні послуги, а не інтернет-стартапів.

Якою буде реакція акціонерів на зміни в сплаті дивідендів? Зміни у виплаті дивідендів — це для інвесторів серйозний знак. Вони реагують невдоволенням на будь-які скорочення дивідендних виплат, оскільки це свідчить про скрутне становище компанії. Збільшення не має такого значення. Переважно збільшення дивідендів очікують і приймають із захватом. Збільшення дивідендів свідчить про впевненість керівництва у тому, що доходи підприємства достатньо стабільні з точки зору довгострокової перспективи, щоби витримати збільшення виплат.

Який рівень фінансового важеля має компанія? Щоби забезпечити безперервну виплату дивідендів, компанії мають забезпечити собі можливість їх безпроблемної сплати, як цього очікують і вимагають інвестори.

Яка у компанії стратегія зростання? Компанії, що зростають, сплачують невисокі дивіденди або не платять їх узагалі. Їм потрібні кошти на власний розвиток. Наприклад, біотехнологічні компанії утримують всю готівку на підтримку довгострокових досліджень. Якщо компанія переживає фінансові труднощі й однаково прагне задовольнити інвесторів, вона може виплачувати дивіденди акціями. Це дивіденди, які компанія сплачує пропорційною кількістю акцій компанії, а не грошима. Такі дивіденди зазвичай складають від 2 до 5 % акцій у володінні. Наприклад, якщо у вас у володінні є сотня акцій, то ви отримали б від двох до п’яти нових акцій. В результаті інвестор стає власником великої кількості акцій, але оскільки акціонери отримують таку саму в процентному еквіваленті кількість нових акцій, то структура володіння компанією не змінюється.

Якщо ціна акцій висока, компанія також може прийняти рішення про дроблення акцій, виділяючи по дві-три акції на кожну акцію у володінні акціонера. Завдяки цьому акції стають доступнішими, інвестори — більш задоволеними і частка їхньої участі в компанії залишається незмінною.

ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ

Злиття та поглинання — це одна з найцікавіших тем у царині фінансів. Ті самі інвестиційні банкіри, які допомагають компаніям заробляти гроші, також допомагають їм їх витрачати. У цій сфері гарно заробляють чимало МВА. У розділі «Стратегія» розглянуто «стратегічні» причини й способи злиття та поглинання. Він також описує фінансові аргументи на захист злиттів і поглинань.

Диверсифікація компанії

Багато компаній намагаються зменшити рівень ризику коштом заволодіння компаніями з інших сфер. Компанія Philip Morris змінила назву на Altria й придбала Kraft, General Foods та Miller Brewing через своє прагнення до диверсифікації. Споживання тютюну зменшувалося, виникали судові позови, готувалися законодавчі норми щодо обмеження реклами тютюну. Тому Altria позбулася цих компаній і придбала UST, вирішивши сконцентруватися на тютюновій промисловості.

Підвищення обсягу продажів і доходів

Компанія Procter&Gamble, лідер у виробництві мила, мийних засобів та паперової продукції, вирішила підвищити свої продажі й доходи, придбавши Wella, Richardson-Vicks, Noxell та Gillette. Досвід компанії в управлінні брендами приніс їй чимало користі, збільшивши цінність цих поглинутих компаній.

Купівля недооціненої компанії

Іноді ситуація на ринку дає корпораціям змогу придбати компанії умовах за безцінь. Компанії також можуть мати низьку ринкову вартість, якщо інвестори не бачать потенціалу їхніх цінних активів. Тед Тернер придбав MGM/United Artists у 1986-му, тому що MGM мала велику бібліотеку класичних фільмів, які, на думку Тернера, були недооціненими й потенціал яких не використовували на повну. Ринок може недогледіти або недооцінити нерухомість, лісоматеріали, патенти, авторські права та інші цінності.

Зниження операційних витрат

Злиття компаній допомагає зекономити чимало коштів. Після об’єднання можна урізати якісь накладні корпоративні витрати поглинутої компанії. При злитті виробничих компаній заводи починають працювати ефективніше й виготовляти більші обсяги продукції.

У 1990-х було створено чимало компаній для консолідації фрагментованої галузі. Дрібні сімейні компанії зливалися воєдино в надії досягнути необхідної ефективності. Так об’єдналися дрібні виробники канцелярії, ветклініки та дилерські автосалони.

Типи поглинання

Якщо дві компанії вирішують об’єднати зусилля й стати однією — це зветься злиттям. Після злиття Sperry та Burroughs у 1986 році утворилася компанія Unisys.

Якщо одна компанія купує іншу, це зветься поглинанням. Якщо обидві сторони згідні з цією покупкою, це зветься дружнім поглинанням; якщо ні — ворожим захопленням.

Менші компанії — привабливі мішені для захоплення — часто погоджуються продати свої активи у процесі дружнього поглинання. 1989 року компанія Procter&Gamble «дружньо» придбала компанію Noxell, виробника косметики Cover Girl та Clarion. Обидві побачили переваги в об’єднанні сил двох маркетингових компаній. 2005 року, P&G за таких самих дружніх умов придбала значно більшу компанію Gillette.

За інших обставин придбання компаній бувають неприємними. 1984 року T. Бун Пікенс спробував придбати Phillips Petroleum, але його вороже захоплення виявилося невдалим. Керівництво компанії Phillips настільки обурилося, що в 1985 році позичило 4,5 млрд $, щоби викупити 47 % своїх акцій назад. Це зірвало плани Пікенса, адже компанія взяла позику із забезпеченням тими самими активами, які він планував закласти.

Четвертий тип поглинання, який я вже неодноразово згадував у цьому розділі — викуп боргових зобов’язань. У 1980-х багато кредиторів охоче позичали гроші прихильникам поглинань. Як іпотечна компанія дає покупцеві будинку позику з передоплатою всього в 5 %, так і банки, страхові компанії й облігаційні інвестори позичали гроші цим фінансистам на купівлю компаній. Компанія, що виникає в результаті викупу борговим фінансуванням, бере на себе великий борг, з якого, на додачу до основної суми, мусить сплачувати відсоток.

Процес оцінювання

Перед злиттям і поглинанням необхідно оцінити вартість цільових компаній. Основне, на що слід звертати увагу, — це грошовий потік. Грошові потоки компанії є результатом її операцій, інвестиційної та фінансової діяльності (тих видів діяльності, які описує бухгалтерський звіт про рух грошових коштів). У розділі «Бухгалтерський облік» я використовував як приклад крихітний магазинчик Bob’s Market. Якби до його показників додати кілька нулів, це міг би бути Safeway чи Kroger. Та оскільки ви вже знайомі з Bob’s Market, я продовжу наводити цей приклад тут.

Загальна вартість компанії має назву вартості підприємства. Це поточна вартість її очікуваних грошових потоків. Вартість компанії дорівнює вартості її власного капіталу (сума акцій в обігу × поточна ринкова вартість) у володінні акціонерів плюс позикові кошти, за якими сплачуються відсотки позикодавцям, мінус залишок готівки та ліквідні інвестиції поза операційними потребами компанії. І навпаки, власний капітал дорівнює вартості підприємства компанії мінус її боргові зобов’язання