Ньютон Майкл - Подорожі душі, Ньютон Майкл

Скільки душ довкола?

СУБ'ЄКТ: Ну... близько десяти чи п'ятнадцяти... люди, які будуть у близьких стосунках зі мною у моєму новому житті.

Д-р Н.: Інших душ там нема?

СУБ'ЄКТ: Ви запитали, скільки їх поряд зі мною. Але є й інші... на відстані, зібралися в групах... щоб послухати своїх ораторів.

Д-р Н.: Ці десять чи п'ятнадцять душ навколо Вас — усі вони з Вашої духовної групи?

СУБ'ЄКТ: Деякі з них.

Д-р Н.: Чи подібна до цієї зустрічі та зустріч, яка відбулася біля вхідних воріт у духовний світ, коли Ви зустріли кількох людей відразу після Вашого попереднього життя?

СУБ'ЄКТ: О ні, та зустріч була набагато спокійніша... тільки з моєю сім'єю.

Д-р Н.: Чому та зустріч була набагато спокійнішою, ніж зустріч, у якій ми зараз беремо участь?

СУБ'ЄКТ: Тоді я все ж таки був розгублений, бо втратив своє тіло. А тут багато розмов і руху... очікування та передчуття... наша енергія справді на підйомі. Послухайте, нам треба рухатися швидше, я маю послухати, що кажуть оратори.

Д-р Н.: Чи є ці промовці Вашими Гідами-наставниками?

СУБ'ЄКТ: Ні, вони просто підказники.

Д-р Н.: Це душі, які спеціалізуються на таких справах?

СУБ'ЄКТ: Так, вони повідомляють нам знаки, підказують оригінальні ідеї.

Д-р Н.: Добре, давайте підійдемо ближче до цих підказників, а Ви тим часом продовжуйте розповідати мені, що відбувається.

СУБ'ЄКТ: Ми оточуємо піднесення. Підказник перебуває у русі, підпливаючи то до одного, то до іншого, вказуючи на кожного з нас і говорячи, на що нам потрібно буде звертати увагу. Мені треба бути уважним!

Д-р Н.: (стишивши голос) Я розумію і не хочу, щоб Ви щось упустили, але, будь ласка, поясніть, що Ви маєте на увазі, говорячи про знаки.

СУБ'ЄКТ: Цей підказник повідомляє нам, що нам слід шукати у нашому наступному житті. Зараз ці знаки поміщаються в наш розум, щоб випливти у нашій пам'яті пізніше, коли ми будем знаходитися у людському тілі.

Д-р Н.: Які знаки?

СУБ'ЄКТ: Прапорці-дороговкази на шляху життя.

Д-р Н.: Чи не могли б Ви пояснити це детальніше?

СУБ'ЄКТ: Дорожні знаки спонукають нас зробити новий поворот у житті саме у ті моменти, коли має статися щось важливе... і нам необхідно побачити ці знаки, щоб впізнати один одного.

Д-р Н.: Такий клас проводиться для душ перед початком кожного нового життя?

СУБ'ЄКТ: Звичайно. Нам потрібно запам'ятати різні дрібниці.

Д-р Н.: Але хіба Ви вже не переглянули деталі Вашого наступного життя в просторі вибору життя?

Суб'єкт: Так, це так, але не дрібні деталі. Крім того, тоді я ще не знав усіх людей, які взаємодіятимуть зі мною. Цей клас є завершальним оглядом... на якому ми збираємося всі разом.

Д-р Н.: Ті, хто матиме вплив на життя?

СУБ'ЄКТ: Правильно. Це, в основному, підготовчий клас, тому що спочатку ми можемо не впізнати одне одного на землі.

Д-р Н.: Чи бачите Ви головну споріднену душу тут?

СУБ'ЄКТ: (оживившись)... Вона тут... тут також інші люди, з якими мені належить вступити у контакт... або вони якимось чином встановлять зв'язок зі мною... іншим також потрібні їхні знаки.

Д-р Н.: Тому тут зібралися душі з різних груп. Вони збираються зіграти якусь важливу роль у майбутньому житті кожного.

СУБ'ЄКТ: (нетерпляче) Так, але розмова з Вами заважає мені слухати те, що тут кажуть... Тсс!

Д-р Н.: (Знову знизивши голос) Добре, на рахунок три я зупиню цей клас на кілька хвилин, щоб Ви нічого не пропустили. (М'яко) Раз, два, три. Промовець зараз мовчить, поки Ви пояснюєте мені значення прапорців та знаків. Добре?

СУБ'ЄКТ: Я... згоден.

Д-р Н.: Я назву ці знаки важелями пам'яті. Чи будуть у кожного з цих людей свої особливі важелі щодо Вас?

СУБ'ЄКТ: Для цього ми зібралися всі разом. Якоїсь миті ці люди з'являться у моєму житті. Я мушу спробувати... запам'ятати якісь... їхні дії... їхню манеру дивитися... рухатися... говорити.

Д-р Н.: І кожен натисне на свій важіль вашої пам'яті?

СУБ'ЄКТ: Так, і якісь я пропущу. Передбачається, що знаки включать нашу пам'ять відразу і скажуть нам: "О, чудово — ти тут". Всередині нас... ми можемо сказати собі: "Настав час вступити до наступної фази". Ці прапорці можуть здатися незначними дрібницями, але вони є поворотними моментами нашого життя.

Д-р Н.: А що, якщо люди пропускають ці прапорці-дороговкази або розпізнавальні знаки, тому що, як Ви сказали, Ви можете забути, що підказник казав Вам? Або що буде, якщо Ви вирішите проігнорувати свій напрямок і піти іншим шляхом?

СУБ'ЄКТ: (пауза) У нас є можливості зробити інший вибір, і ці нові рішення не будуть такими вже й хорошими — ви можете бути впертими, але... (зупиняється)

Д-р Н.: Але що?

СУБ'ЄКТ: (впевнено) Після цього класу ми зазвичай не забуваємо важливих знаків.

Д-р Н.: Чому нашим Гідам просто не давати нам відповіді, яких ми потребуємо, прямо на Землі? Навіщо вся ця метушня зі знаками, які треба запам'ятовувати?

СУБ'ЄКТ: Саме тому ми вирушаємо на Землю, не маючи заздалегідь повної інформації про все. Сила нашої душі зростає разом із кожним відкриттям. Іноді ми засвоюємо наші уроки досить швидко... але зазвичай ні. Найцікавіші ділянки нашого шляху — це повороти, і найкраще не ігнорувати дороговкази у нашому розумі.

Д-р Н.: Добре, зараз я рахуватиму від десяти до одного, і, коли я скажу "один", Ваш клас почнеться із самого початку, і Ви послухаєте підказника, що вказує Вам на знаки. Я не говоритиму доти, доки Ви не піднімете вказівний палець Вашої правої руки. Це буде для мене сигналом, що вказує на те, що Ваш клас закінчився і Ви можете розповісти мені про знаки, які Ви повинні запам'ятати. Ви готові?

СУБ'ЄКТ: Так.

Примітка: Я закінчив рахунок і почекав кілька хвилин, поки мій Суб'єкт не підняв свій палець. Це простий приклад того, чому безглуздо порівнювати перебіг часу на Землі та у духовному світі.

Д-р Н.: Це не зайняло багато часу.

СУБ'ЄКТ: Так. Промовець пройшовся по багатьох важливих для всіх нас питаннях.

Д-р Н.: Я вважаю, що тепер Ви добре запам'ятали подробиці розпізнавальних знаків?

СУБ'ЄКТ: Я сподіваюся, що так.

Д-р Н.: Добре, тоді розкажіть мені про останній знак, який Ви отримали.

СУБ'ЄКТ: (пауза) Срібна підвіска, прикраса... Я побачу її, коли мені буде сім років... на шиї у жінки на вулиці... вона завжди її носить.

Д-р Н.: Як цей срібний предмет стане важелем Вашої пам'яті?

СУБ'ЄКТ: (абстрактно) Воно сяє на сонці... щоб привернути мою увагу... я мушу згадати...

Д-р Н.: (командним тоном) Ви здатні поєднати Ваше духовне та земне знання. (Помістивши руку на лоб Суб'єкта) Чому Вам важливо впізнати душу цієї жінки?

СУБ'ЄКТ: Я зустрічаю її, вона катається на нашій вулиці на велосипеді. Вона посміхається... срібна прикраса така яскрава... я питаю про неї... ми стаємо друзями.

Д-р Н.: І що потім?

СУБ'ЄКТ: (сумно) Я буду знайомий з нею недовго, і потім ми переїдемо, але цього буде достатньо. Вона читатиме мені і розповідатиме про життя, і вчитиме мене... поважати людей...

Д-р Н.: У міру того, як ви ставатимете старшими, чи можуть люди самі по собі бути знаками або показувати знаки, щоб допомогти Вам встановити контакт?

СУБ'ЄКТ: Так, вони можуть підготувати зустріч у потрібний час.

Д-р Н.: Ви вже знаєте (побувавши у місці вибору життя) велику частину душ, які будуть важливими для вас людьми на землі?

СУБ'ЄКТ: Так, якщо ж ні, то я зустріну їх у класі (духовного розпізнавання).

Д-р Н.: Я вважаю, що є також душі, які влаштовуватимуть для Вас зустрічі любовного характеру?

СУБ'ЄКТ: (сміється) А, свого роду свати чи свахи — так, вони це роблять, але такі зустрічі можуть започаткувати і дружні стосунки... зводять когось разом, щоб допомогти нам просунутися по роботі... тощо.

Д-р Н.: У такому разі душі, які знаходяться у цій аудиторії і деінде, можуть бути залучені до різного роду відносин з Вами у Вашому житті?

СУБ'ЄКТ: (з ентузіазмом) Так, я збираюся зустрітися з хлопцем, який входить до моєї бейсбольної команди. Інший буде моїм партнером у сільськогосподарському підприємстві, і ще друг дитинства, з яким ми разом навчалися у початковій школі.

Д-р Н.: А що, якщо Ви встановлюєте зв'язок із невідповідними людьми у бізнесі, коханні тощо? Чи означає це, що Ви пропустили знак, або "червоний прапорець", що вказує на потрібні стосунки, на важливу подію?

СУБ'ЄКТ: Гм... можливо, це насправді і не буде неправильним кроком... це може бути початком, стартом, необхідним для того, щоб ви прийняли новий напрямок.

Д-р Н.: Добре, тепер розкажіть мені, який найважливіший розпізнавальний знак ви повинні винести з цього підготовчого класу?

СУБ'ЄКТ: Сміх Мелінди.

Д-р Н.: Хто така Мелінда?

СУБ'ЄКТ: Та, яка має стати моєю дружиною.

Д-р Н.: Що Ви повинні пам'ятати про сміх Мелінди?

СУБ'ЄКТ: При зустрічі, її сміх буде... звучатиме подібно до маленьких дзвіночків... я навіть не можу пояснити Вам це. Потім, аромат її парфумів коли ми танцюватимемо наш перший танець... знайомий аромат... її очі.

Д-р Н.: Отже, Вам насправді дають кілька знаків, що вказують на споріднену душу?

СУБ'ЄКТ: Так, я такий тупий, що, думаю, мої підказники вирішили, що мені потрібно більше підказок. Я не хотів помилитися при зустрічі із потрібною особистістю.

Д-р Н.: А що має послужити розпізнавальним знаком для неї?

СУБ'ЄКТ: (посміхається) Мої великі вуха... те, що я наступаю їй на ноги під час танцю... те, що ми відчуємо, коли вперше торкнемося один одного.

Є одна стара приказка про те, що очі — це дзеркало душі. Жоден інший фізичний атрибут не має більшого впливу на нас, коли споріднені душі зустрічаються на Землі. Щодо інших наших фізичних відчуттів, то, як я вже згадував, душі зберігають у пам'яті звуки та запахи. Всі п'ять почуттів можуть бути використані духовними підказниками, як розпізнавальні сигнали в наших майбутніх життях.

Суб'єкт 28 почав виявляти ознаки дискомфорту у зв'язку з тим, що я відволікаю його від участі у класі духовного розпізнавання. Я зміцнив його візуальне спілкування, давши можливість плавати навколо центрального піднесення в аудиторії (інші Суб'єкти називають це інакше). Я дав моєму Суб'єктові час завершити отримання інструкцій і спілкування з його друзями і потім вивів його з Місця Розпізнавання.

Не в моїх правилах квапити пацієнта входити або виходити з їхнього духовного середовища під час сеансу, тому що я помітив, що це перешкоджає інтенсивній концентрації та спогадам.