Сьюзен Коллінз - Переспівниця

забезпечити своїх мешканців, а ти ж знаєш, до якого життя вони звикли, — мовив Плутарх. — Натомість у нас є їжа, і я збираюся трохи розважити людей в округах, знявши ролик, який, без сумніву, матиме розголос. Зрештою, хто ж не любить весіль!

Я завмерла; мені стало зле, коли я втямила, що він пропонує. Невже він збирається знімати наше з Пітою весілля? З часу Пітиного повернення я дивилася на Піту тільки крізь однобічне скло, а всі новини про його стан передавав мені Геймітч. І був при цьому небагатослівний. На Піті випробували вже різні методики, але так і не змогли вилікувати. А тепер хтось хоче, щоб я одружилася з ним заради агітки?

Плутарх поквапився все пояснити:

— О ні, Катніс. Мова не про твоє весілля. Одружуються Фіней з Енні. Все, що від тебе вимагається, це прийти на весілля і вдавати, що ти радієш за молодят, — мовив Плутарх.

— На цьому весіллі мені не доведеться нічого вдавати, Плутарху, — сказала я.

Наступні кілька днів усі бурхливо планували подію. Від Капітолія Округ 13 зараз відрізняло те, що він трохи розслабився і поринув у підготовку. Коли Коїн вимовляла слово «весілля», вона мала на увазі підпис на офіційному папері й окрему кімнату для новоствореної родини. Плутарх же розумів під цим сотні святково вбраних людей, які три дні розважаються. Було кумедно спостерігати за їхніми суперечками з приводу кожної найменшої деталі. Плутарху довелося боротися за кожного гостя, за кожну музичну ноту. Коли Коїн заборонила вечерю, розваги та спиртне, Плутарх образився:

— Який тоді сенс знімати агітку, якщо ніхто не веселитиметься!

Було важко обмежити старшого продюсера Ігор скупими рамками бюджету. Однак навіть невеличке святкування викликало справжній переполох в Окрузі 13, де, здається, ніколи нічого не святкували. Коли оголосили, що потрібні діти для того, щоб проспівати весільну пісню Округу 4, зголосилися майже всі. Не бракувало й добровольців для декорування зали. В їдальні тільки й розмов було про захопливу подію.

Можливо, це більш ніж просто святкування. Може, ми всі так скучили за чимось хорошим, що неодмінно хочемо відчути себе частиною дійства. Ось чому, коли Плутарх запитав, що одягне молода, я зголосилася повернутися з Енні в Округ 12, де в моїй шафі залишилося безліч вечірніх суконь, створених Цинною. Всі весільні сукні, які він пошив для мене, повернулися назад у Капітолій, однак залишилися ті, що я одягала під час Туру переможців. Мені було трохи ніяково зоставатися наодинці з Енні, оскільки про неї мені було відомо тільки те, що Фіней щиро її кохає, а всі решта вважають її божевільною. Під час перельоту я вирішила, що вона не так божевільна, як неврівноважена. Іноді вона сміялася невлад або різко уривала розмову. Тоді її зелені очі втуплювалися в одну точку так зосереджено, що ти й сам на мить замислювався: що такого вона побачила на порожньому місці. Іноді без очевидної причини вона затуляла вуха руками, так ніби намагаючись відгородитися від якогось болісного звуку. Гаразд, вона дивна, але якщо Фіней її кохає, то для мене цього достатньо.

Мені дозволили взяти з собою підготовчу команду, тому я розслабилася: тепер уже точно не доведеться мучитись, яку сукню обрати. Коли я відчинила шафу, всі ми не змовляючись замовкли — так гостро відчувалася тут присутність Цинни. Октавія впала навколішки, притислася щокою до вишуканих тканин і розридалася.

— Як давно, — схлипувала вона, — я не бачила такої краси!

Хоча Коїн вважала це весілля надто пишним, а Плутарх — надто сірим і нудним, воно стало справжнім хітом. У перелік запрошених потрапило три сотні щасливчиків, більшість біженців були одягнені у свій буденний одяг, зал декорували осіннім листям, за музику правив дитячий хор, якому акомпанував одинокий скрипаль з Округу 12, що спромігся під час втечі врятувати свій інструмент. Тому весілля було простим, а за мірками Капітолія — зовсім скромним. Однак це не мало жодного значення, адже ніщо не могло зрівнятися з чарівною парою. Вся справа була не в нарядах — Енні вбрала зелену шовкову сукню, яку я одягала в Окрузі 5, Фіней — один із Пітиних костюмів, який довелося трохи перешити, — хоча одяг справді вражав. Та хіба можна не милуватися сяючими обличчями двох людей, для яких цей день іще вчора здавався нездійсненною мрією? Далтон, скотар з Округу 10, вів церемонію, оскільки вона майже не відрізнялася від весільних церемоній у його окрузі. Однак було дещо цілком унікальне, притаманне тільки Округу 4. Сплетена з довгої трави сітка, що вкривала голови наречених під час виголошення обітниць, звичай торкатися губ одне одного солоною водою і стародавня весільна пісня, у якій про шлюб співалося, як про морську подорож.

Ні, мені не потрібно було нічого вдавати. Я була рада за них.

Після поцілунку, яким Енні з Фінеєм скріпили свій союз, оплесків, голосних тостів і кількох келихів яблучного сидру, скрипаль торкнувся смичком скрипки, і всі жителі Округу 12 обернулися до нього. Можливо, ми й були найменшим, найбіднішим округом в усьому Панемі, однак ми таки вміли веселитися. Зйомки спеціально не планувалися, все мало бути природно, але Плутарх, який керував зйомками агітки з диспетчерської, мабуть, схрестив пальці на удачу. І звісна річ, Сальна Сей схопила Гейла за руку і витягнула в центр кімнати. Люди почати потроху підтягуватися, і незабаром утворилися дві довгі шереги. І почалися танці.

Я стояла збоку, плескаючи в долоні, коли раптом чиясь кістлява руки смикнула мене за лікоть. Джоанна. Її посмішка була схожа на оскал.

— Невже ти проґавиш таку можливість і не станцюєш для Снігоу?

Вона мала рацію. Що може символізувати перемогу яскравіше за щасливу Переспівницю, яка кружляє в танці? Я відшукала в натовпі Прим. Оскільки довгими зимовими вечорами ми часто практикувалися, з нас вийшла непогана танцювальна пара. Я запевнила Прим, що з моїми ребрами все гаразд, і ми приєдналися до шереги. Було трохи боляче, але задоволення від того, що Снігоу побачить, як я танцюю зі своєю сестричкою, відтіснило всі інші відчуття.

Під час танців люди мов перемінилися. Ми навчили жителів Округу 13 кільком па і наполягли, щоб молодята станцювали весільний танок. Усі присутні взялися за руки і утворили велетенське коло. Ще ніколи тут не було так кумедно, радісно й весело. Розваги могли б тривати усю ніч, якби не заключна подія, запланована Плутархом навмисно для агітки. Я нічого не знала точно, адже то мав бути сюрприз.

Четверо людей викотили