Данило Борисович Яневський - Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича, Данило Борисович Яневський

з дуже малими виїмками не переконує нікого. Треба ствердити, що громадянство з певною упертістю держиться в переконанні, що війна не закінчена і між большевиками і альянтами мусить прийти до збройного удару, загально хотіли би, щоб цей удар стався якнайскорше. Загально в масах є переконання, що з англійцями буде краще жити».

«Суспільно-політичний звіт за час від 1 вересня до 20 вересня 1945 р. Черніведдчина. 1 жовтня 1945 р.»: жодної згадки хоч про якісь дії УПА. «Суспільно-політичний звіт за місяць вересень (25 серпня — 20 вересня 1945 р.) Товмач — чина»: жодної згадки. Уривок зі звіту «Про суспільно-політичну ситуацію та бойові дії у Вашківському, Вижницько-му, Заставнянському, Кіцманському районах Чернівецької області. 8—27 вересня»: «21 вересня в с. Рівня наша боївка зліквідувала голову сільради і лейтенанта НКДБ. 8 серпня в с. Репуженці (Заставнянськогор-ну) наша боївка спалила місцевий радгосп і спиртзавод, та інші приміщення». 8 серпня в с. Кадубівці «знищено молочарню». 18 серпня в с. Дорошевці «зліквідовано одного комуніста». «16 серпня — в с. Чорногузи (Вижницького р-ну) зліквідовано комуніста Матейчука Тому, в с. Розтоки (Вижницького р-ну) зліквідовано одного сексота». 10 вересня: «наша боївка зліквідувала молочарню» в с. Борівці (Кіцманського р-ну). 27 вересня в с. Банилів (Вашківського р-ну) боївка «зліквідувала істребітєля Радулу Михайла».

Уривок зі звіту «Про бойові дії в Козівському та Бережанському районах Львівської області. 5 травня 1945 р.» містить уривок опису бою, який стався до 11 квітня між оточеним відділом УПА і радянськими військовими: «ворог втратив біля 170 вбитими та стільки ж пораненими». 11 квітня — «розігнали» міліцію в с. Велика Плавуча Козівського р-ну. 12 квітня — те саме в с. Ценів. З травня те саме сталося в с. Куряни Бережанського р-ну також було «знищено колгосп». «Зліквідовано 35 сталінських вислужни-ків. З нашої сторони втрат не було».

«Список боїв за лютий — березень — квітень 1945 р. Поділля. (19 січня — 15 квітня)». 19 січня: бойове зіткнення в р-ні с. Заберезки Бережанського р-ну (відділ «Холодний яр»), 21 січня: відділ «Бурлаки» в с. Івачів Долішний Велико-Го-лубочівського (так в тексті — Д. Я.) р-ну. 8 лютого: він же влаштував засідку на дорозі Теребовля-Будзинів. 20 лютого: засідка в p-ні с. Заставці Монастирського р-ну. 28 лютого: вони ж біля с. Настасів Микулинецького р-ну. 10 березня: ще одне зіткнення.

12 березня: загинули 12 вояків на чолі з окружним провідником «Коцом». 15 квітня: бій рою сотні «Лісовики» біля с. Сільце Підгаєцького р-ну.

Найбільш інформативним щодо бойових успіхів УПА є звіт «Вісті з терену за квітень-серпень 1945 р.» Він містить описи десятків бойових зіткнень, знущань НКВС над цивільним населенням, облав, убивств комуністів та активістів.

Читаймо далі. «Вісті з терену за квітень — серпень 1945 р.». По суті, це — звіт про бойові дії в ТВ УПА «Чорний ліс» за липень — серпень. Бойові дії вели курінь «Дзвони» (к-р «Хмара»), курінь «Сивуля» (к-р «Іскра»), курінь «Смертоносці» (к-р «Черник»), сотня «Сірі» (хор. «Чорнота»), «Лебеді» (сот. «Буковинець»), Процитую лише один уривок — «Протокол, списаний з події, що відбувалися в с. Кабан»: 11 серпня 1945 р. — «група більшовиків» чисельністю до 80 осіб вступила в бій проти 3 членів ОУН і двох бойовиків. Результат: троє загиблих, двоє полонених оунівців. їх спочатку катували, потім «відтяли обом арештованим (ще живим — Д. Я.) полові органи. Після того їх викинули на гній, де вони серед жахливих мук померли. 12 серпня трупи замордованих відтранспортовано до Чернівців». Слід додати: вся ця «процедура» відбувалася за присутності насильно приведених «3-х старших громадян зі с. Драшинець».

Радянський окупаційний режим на акції упівських бої-вок відповідає дуже жорстко. Навіть жорстоко. Забігаючи наперед, скажу, те, що чинили на окупованих землях сучасних західних областей України радянські окупанти, за рівнем звірства значно перевищує аналогічні «показники» нацистських окупантів.

10 січня 1945 р. Політбюро ЦК КП(б)У видає постанову «Про посилення боротьби з українсько-німецькими націоналістами у західних областях України». «В сільських місцевостях західних областей УРСР» запроваджувалася примусова реєстрація всіх мешканців, старших за 15 років. Відновлювався широко застосовуваний комуністами всюди й завжди інститут заручництва: «Родичів тих осіб, точне місцеперебування яких не буде встановлено, попередити під розписку, що, якщо ці особи не з’являться до органів радянської влади, то вони будуть вважатися учасниками банд, а до їх родичів будуть застосовані репресії аж до арешту та виселення». Запроваджувався й інститут примусового, загальнообов’язкового доносительства: кожний, обізнаний, «де переховуються бандитські групи чи окремі бандити, або той, хто знає, що у кого-небудь ночував або переховувався бандит, зобов’язаний повідомити про це органам радянської влади: в інакшому випадку він буде вважатися співучасником бандитів з усіма наслідками, які з того випливають».

До слова, саме цей пункт спровокував Службу Безпеки УПА/ОУН на проведення масових чисток у націоналістичному середовищі. Читаймо «Звіт про роботу СБ на території ГО (головної округи) «Москва» за період з 1 січня по 1 жовтня 1945 р.», який містить дані по 6 нацрайонах, (відсутні ще по 4-х): «всього»: 938, «внутрішня» — 349, «зовнішня» — 589, «ліквідовано» — 889, «звільнено» — 49[161].

Але повернімося до постанови Політбюро ЦК українських комуністів від 11 січня. Ще один її пункт наказував затримувати із настанням сутінків усіх, хто прибуває до населеного пункта і доставляти їх до сільських рад. На кожні два села призначався дільничий, уповноважений міліціонер. Документ суворо попереджав про «недопущення жодного випадку бандпроявів без репресій у відповідь», вимагав «посилити висилку сімей бандитів та кулаків, які надають будь-яку допомогу повстанцям». Доповідати про «досягнення» (якщо відверто — Про злочини проти людяності) ЦК КП(б)У зобов’язав обкоми партії щоденно (постанова від 22 січня). Вони й доповідали. 12 лютого 1945 р. НКВС УРСР інформує ЦК партії: в ніч на 10 лютого був оточений і «впродовж трьох діб підданий ретельному обшуку силами 20 та 24 бригад внутрішніх військ НКВС» хутір Оржів, на якому переховувася командир УПА-Північ Клячківський. Результат: його та двох бійців оточив загін 20-ї та 24-ї бригад НКВС. Внаслідок бою всі троє були вбиті. Втрати «червоних» — 1 боєць[162]. Краще оцінити велич цієї перемоги дозволить такий факт, що станом на 1 лютого особовий склад обох бригад складав 5 397 добре тренованих, чудово озброєних карателів із великим бойовим досвідом[163]. Нагадаю: чисельність одного з найбільших підрозділів УПА