Ганна Едуардівна Єрмановська - Археологiя. Дитяча енциклопедія

План склепу Куль-Оба IVст. до. н. е.: вхід (1); поховання чоловіка (2); додаткове відділення в саркофазі чоловіка (3); поховання жінки (4); поховання слуги (5); жертовна їжа (6); списи (7); посуд (8)

І ось у середині вересня 1830 року Дюбрюкс опинився на Куль-Обі. Каміння було вивезено вже чимало, і роботи завершувалися. Але досвід підказував Дюбрюксу, що Куль-Оба – не звичайний пагорб, а складена із каміння могила, під якою має бути гробниця. Своїми думками він поділився із Стемпковським, і той наказав продовжити роботи. Дюбрюкс почав розбирати північний схил пагорба, сподіваючись саме тут знайти вхід до гробниці, і не помилився. Вхід було виявлено 19 вересня. Він був збудований із тесаного каменю, але значною мірою уже обвалився, і на розчищення його пішло три дні.

22 вересня о четвертій годині по обіді Дюбрюкс зміг пролізти в гробницю. То була велична споруда зі східчастим склепінням, викладеним, як і стіни, із тесаного каміння. Місцями воно вже обвалилося, і в склеп просипалася земля. Коли очі звикли до напівтемряви, Дюбрюкс побачив, що з-під каміння і землі стирчали лише уламки трухлявого дерева. Висновок був убивчий: могилу пограбовано. Проте, незважаючи на небезпеку обвалів, тремтячими руками Дюбрюкс почав розчищати склеп. І раптом в ньому одна за одною почали з’являтися золоті оздоби, які, без сумніву, лежали на місці: гробниці досі ніхто не торкався! Коли її розчистили, всі зрозуміли: нічого подібного у світі ще не траплялося.

Склеп мав розміри близько 4x4,3 м, висота його сягала п’яти метрів. Східну частину займав дерев’яний саркофаг, у якому головою на південь лежав кістяк чоловіка. Саркофаг було оздоблено пластинками зі слонової кістки з викарбуваними багатофігурними сценами міфологічного змісту.

На голові чоловіка збереглися рештки повстяного башлика, прикрашеного золотими пластинками й стрічками з рельєфними зображеннями рослинних мотивів чи сцен скіфського побуту. На шиї була масивна золота гривня (461 г) у вигляді крученого джгута зі скульптурними фігурками вершників на кінцях. Руки небіжчика прикрашали п’ять золотих браслетів. Увесь його одяг був обшитий золотими пластинками з різноманітним штампованим орнаментом.

Поруч з небіжчиком лежали меч із золотим окуттям руків’я та піхов, оздоблених викарбуваними сценами боротьби звірів, з накресленим на них ім’ям грецького майстра Порнакса; вита золота стрічка від руків’я нагая, точильце в золотій оправі, сагайдачний набір бронзових стріл, вкрита позолотою бронзова кнеміда (броня для захисту ніг) та мистецьки виготовлена золота чаша вагою 698 г, поспіль оздоблена композиціями із фігурок дельфінів, риб, голів тварин і хижаків, які облямовували голову грецького божества Силена та маску Медузи-Горгони.

Браслет з кургану Куль-Оба

Праворуч від саркофагу містилося ложе із рештками жіночого поховання – кістяка наложниці чи дружини багатого небіжчика. За пишністю вбрання воно не поступалося чоловічому. На голові жінки виявлено золоту діадему, оздоблену різнокольоровими розетками й зображенням жіночих фігур та риб, а також золоті стрічки від наголовного вбрання. До нього підвішувалися вишукані золоті підвіски у вигляді круглого медальйона із зображенням голови богині Афіни в шоломі. Медальйон був прикрашений кількома рядами ошатних амфороподібних підвісок та розеток на плетених золотих ланцюжках. Дві інші золоті підвіски, виявлені на кістяку, ще більш витончені, – були справжнім шедевром ювелірного мистецтва, повторити який не змогли навіть кращі майстри Парижа й Петербурга.

Шию жінки прикрашало намисто і важка золота гривня (473 г) з фігурками лежачих цапів обабіч. Оздоблення доповнювали широкі золоті браслети із зображенням грифонів, що шматують оленя. Поруч з небіжчицею лежали бронзове люстерко з окутою золотом ручкою та срібне веретено.

А в складених руках жінка тримала електровий (із сплаву золота й срібла) келих, на поверхні якого доокруж було викарбувано чотири сцени із життя скіфів, зображених у високохудожній реалістичній манері. На одній із них, напевно, головній, спершись головою на спис, замислено сидить скіф із царською діадемою на чолі. Перед ним навпочіпки, у башлику із щитом при боці, також спираючись на спис, щось доповідає рядовий воїн. За його спиною інший воїн у такому самому башлику натягує на лук тятиву, з-за спини в нього виглядає другий лук. Усі чотири воїни з двох подальших сцен також мають при лівому боці горити з луками, на одній сцені скіф у башлику перев’язує іншому ногу, на другій обидва персонажі простоволосі, один з них обмацує рота другого, на обличчі того – страждання, він навіть схопив за руку свого лікаря. Обличчя, взуття, одяг передано з великою точністю.

Відразу ж по відкритті чаші у дослідників виникла думка: чи не сцени із життя скіфського царя зображено в описаній композиції? Надто вже була вона правдоподібна. Коли ж оглянули череп небіжчика у гробниці, з’ясувалося, що в нижній щелепі, саме там, де на зображенні лікар порається у воїна в роті, бракує двох зубів, а третій поруч – хворий, і навіть щелепа в цьому місці деформована. Так виникло припущення, що на келиху зображено сцени із життя самого куль-обського царя.

Скіфська електрова судина

В узголів’ї володаря Куль-Оби та його супутниці лежав кістяк слуги без будь-яких речей. Між ним і похованням жінки виявили шість залізних ножів з кістяними руків’ями та один із золотим руків’ям. За головою слуги в спеціальному заглибленні підлоги, викладеному кам’яними плитами, містилися кістки коня від жертовної трапези, шолом та друга позолочена кнеміда.

Скіфський бронзовий казан

Уздовж західної і північної стін склепу стояли чотири грецькі амфори з-під вина, два великі бронзові казани, дві срібні миски та велика таця, на якій лежав цілий набір срібного посуду до вина. На підлозі гробниці зібрано безліч бронзових стріл та уламків залізних наконечників для списів і дротиків, кілька золотих флаконів, багато золотих пластинок від вбрання небіжчиків.

Розчищення склепу, його опис і креслення тривали три дні, працювати було дуже небезпечно – стіни склепу ледве трималися і загрожували обвалом. Великий камінь, зірвавшись