Волтер Айзексон - Стів Джобс

Apple. У неділю, пізно ввечері, Каппс виліз на дах щойно зведеної будівлі Bandley-З і підняв прапор на конструкцію, яку залишили будівельники. Прапор гордо майорів протягом кількох тижнів, поки члени колективу Lisa якось уночі не вкрали його і не надіслали своїм суперникам із Macintosh записку про викуп. Каппс провів рейд і спромігся вибороти стяг у секретаря, який оберігав його для команди Lisa. Дехто зі старших спостерігачів Apple хвилювався, що піратський дух Джобса став неконтрольованим.

— Повішати той прапор було справжньою дурістю, — говорив Артур Рок. — Я казав решті команди, що вони ненормальні.

Але Джобсу ця ситуація подобалася, і він зробив усе, щоби прапор майорів протягом завершення проекту Macintosh.

— Ми були віровідступниками і хотіли, щоби про це знали всі, — згадував він.

Ветеранам команди Macintosh також було відомо, що вони могли сперечатися з Джобсом. Якщо вони були впевнені у своїх судженнях, він сприймав протилежну думку і навіть захоплювався нею. До 1983 року ті, хто найкраще знав його ефект викривлення реальності, відкрили дещо більше: вони могли за потреби тихенько не звертати увагу на його вказівки. Якщо виявлялося, що вони мали рацію, він оцінював їх віровідступницьке ставлення й небажання коритися авторитету. Зрештою, це було саме те, що робив він сам.

Найкращим прикладом є ситуація, коли вибирали дисковод для Macintosh. У Apple був корпораційний відділ, котрий створював пристрої накопичування даних. Він розробив дисководну систему під кодовою назвою Twiggy. Система могла зчитувати та записувати інформацію на тоненькі делікатні 5¼-дюймові дискети, які старші читачі, напевно, пам’ятають (як пам’ятають і модель Твіґґі). Але на момент, коли Lisa була готова для роздрібної торгівлі, виявилося, що Twiggy мала недоопрацювання. Оскільки Lisa оснастили власним дисководом, це не було катастрофою. Але Macintosh не мав дисководу, і в цьому існувала проблема.

— Команда Macintosh почала панікувати, — згадує Герцфельд. — Ми використовували один диск Twiggy a і не мали жорсткого диску, до якого можна було б повернутися.

Команда обговорювала цю проблему під час відпочинку у січні 1983 року, і Дебі Коулмен показала Джобсу дані про кількість помилок Twiggy. За кілька днів він поїхав на фабрику Apple у Сан-Хосе, де виробляли Twiggy. Більше половини пристроїв були браковані. Джобс вибухнув. Лютуючи, він кричав і погрожував, що звільнить усіх, хто там працює. Боб Бельвіль, керуючий інженерною командою у Macintosh, повільно провів його на парковку, де вони могли б прогулятися і поговорити про альтернативи.

Одним із можливих розв’язань Бельвіль уважав те, що вони могли би користуватися дискетами у 3,5 дюйма, які розробила Sony. Та дискета була у міцнішому пластиковому покритті, і її можна було заховати у кишеню сорочки. Іншим виходом було б користування 3,5-дюймовою дискетою-клоном Sony, яку розробив невеликий виробник з Японії Alps Electronics Co., котрий був постачальником дисководів для Apple II. Alps уже мали ліцензію на технологію від Sony, і, якби вони розробили нову версію вчасно, це коштувало б значно дешевше.

Джобс і Бельвіль із ветераном Apple Родом Голтом (молодий чоловік, якого Джобс запросив для розробки першого блоку живлення для Apple II) полетіли до Японії, щоби визначитися з подальшими діями. Вони сіли на швидкісний потяг із Токіо і поїхали на виробництво Alps. Тамтешні інженери навіть не мали робочого прототипу, а лише сиру модель. Джобс думав, що це круто, а Бельвіль ужахнувся. У жодному разі, думав він, Alps не приготує її для Macintosh уже за рік.

Вони наносили візити в інші японські компанії, і Джобс був у найгіршому гуморі. Він налягав джинси і кросівки на зустрічі з японськими менеджерами у костюмах. Коли вони офіційно вручали йому невеликі подарунки, що було традиційним, він часто забував їх забрати і, звичайно ж, ніколи не дарував нічого у відповідь. Він насміхався, коли ряди інженерів вишиковувалися і кланялися, вітаючи його, ввічливо пропонуючи свої продукти на розгляд. Джобс ненавидів як їхні прилади, так і улесливість.

— Навіщо ви мені це показуєте? — бурчав він під час одного візиту. — Це ж лайно. Кожен може скласти дисковод, кращий за цей.

Хоча більшість із приймаючої сторони були нажахані, деяких така поведінка розвеселяла. Досі вони лише чули про його нестерпний стиль і жорстку поведінку, а зараз могли це споглядати на власні очі.

Кінцевою зупинкою був завод Sony, який знаходився у брудних передмістях Токіо. Джобсу видавалося це безладним і неелегантним. Багато чого робилося руками. Він ненавидів це. Вже в готелі Бельвіль переконував, що вони повинні користуватися дисководом Sony. Він був готовий до роботи. Джобс не погоджувався. Він вирішив, що вони співпрацюватимуть із Apps, однак розроблять власний дисковод. Тому він наказав Бельвілю згорнути будь-яку співпрацю з Sony.

Бельвіль вирішив, що найкраще буде частково ігнорувати Джобса, і попросив представника Sony підготувати дисковод для використання у Macintosh. Якщо б Alps учасно не справилися, вони б скористалися Sony. I Sony відправила на розвідку інженера, котрий розробив дисковод, — Хідетоші Комото, випускника університету Перцю, який, на щастя, ставився з гумором до свого таємного завдання.

Коли Джобс з’являвся у корпоративному офісі й навідував інженерів команди Macintosh, усі швидко шукали місце, де б заховати Комото. Якось Джобс наткнувся на нього біля газетного кіоску в Купертіно і впізнав із зустрічей в Японії, проте нічого не запідозрив. Найближчим до викриття Джобс був, коли якось неочікувано зайшов у Macintosh, а Комото сидів у одному з кабінетів. Один з інженерів схопив японця і заштовхав його у комору прибиральника.

— Швидко ховайся у коморі! Будь ласка! Прошу!

Комото виглядав спантеличеним, як згадував Герцфельд, але він заметушився й зробив те, що йому веліли. Йому довелося стояти у коморі хвилин зо п’ять, аж поки Джобс не пішов. Потім інженери Macintosh вибачалися.

— Без проблем, — відповів японець. — Але ж які дивні американські практики ведення бізнесу… Дуже дивні.

Передбачення Бельвіля справдилося. У травні 1983 року представники Alps визнали, що їм потрібно ще якнайменше 18 місяців, щоби запустити їхнього клона дисководу Sony у виробництво. На відпочинку в Паджеро-Дюнсі Маркула допитувався в Джобса, що той збирається робити. Врешті-решт Бельвіль перебив їх і сказав, що він має альтернативне рішення. Джобс на мить розгубився, а потім ураз здогадався, чому він бачив дизайнера дисководів Sony в Купертіно.

— Ти сучий син! — сказав Джобс. Та злості у цьому не було. Він, навпаки, посміхався, бо усвідомив, що Бельвіль та інші інженери зробили за його спиною.

— Стів проковтнув свою гордість і подякував за те, що не послухалися його і зробили правильну річ, — говорив Герцфельд.

Адже це було те, що зробив би він у їхній