Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Бойове фентезі » Стражі Дзеркала , Yuleesi 📚 - Українською

Yuleesi - Стражі Дзеркала , Yuleesi

51
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Стражі Дзеркала" автора Yuleesi. Жанр книги: Бойове фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 102
Перейти на сторінку:
Розділ 14. Амулет

-Овва, – промимрила Рубі. Міа застигла з роззявленим ротом, уперше дивлячись на Дуана з цікавістю.

-Він… хто? – перепитав Алісдейр, наче не вірячи власним вухам.

-Про-ви-дець, – по складах повторив Мо, стримуючи сміх. – Знаєш, це такі люди, які бачать майбутнє.

-Ха-ха, – огризнувся його колега. – Я знаю, хто вони такі. Але ще мені відомо, що Дуан нічим, окрім глибочезних знань із Демонології, не вирізнявся. Досі. Що ж трапилось?

-Є певні припущення, – озвалася Емілія. Усі глянули на неї. – Я читала, що провидцем потрібно народитися – це особливий ген, тому так просто ти це вміння не отримаєш. Але є рідкісні випадки, коли людина повертається з того світу… Чи то хтось її повертає. Саме з того світу, це не має бути кома чи клінічна смерть. Тоді ми це можемо вважати наче другим народженням на світ, і деколи проявляється цей ген.

-Ну, клас, – присвиснув Наставник Кормак. – Люди, як ви гадаєте, є в мене шанс набути ген підпалювання поглядом?

Стражі зареготали в унісон, коли Наставник схопив якусь гілочку, зробив звірське лице і якнайсерйозніше почав умовляти її спалахнути:

-Я щойно вернувся з того світу… Я наказую тобі загорітися!

Наставник Рейнард закотив очі:

-Дитячий садок!..

Вечеря минала весело – після дивовижного воскресіння Наставників та Дуана Адайн була у центрі уваги. Малій це точно подобалося – вона сміялася, кланялася, її руде волосся ловило відблиски вогнища. Усюди чувся сміх, гучні балачки, хтось навіть пробував співати.

Рубі з усмішкою похитала головою, коли Севен та Пілот підхопили дівчинку, посадивши її собі на плечі, і рушили навколо вогнища, а решта, регочучи, вклонялися процесії, прославляючи «Великого Цілителя та Чародія».

-Божевільня, – поруч вигулькнула Міа, яка невдоволеним поглядом проводжала Стража Етелхарда. Рубі здивовано на неї глянула.

-Я думала, ти на мене ображена.

-Не мели дурниць, до чого тут «ображена»? Я просто здивована, що ти аж настільки ігноруєш мої поради.

Рубі відчула, що скаженіє.

-Міє, тобі докладно пояснити, куди ти можеш застромити свої поради, чи ти вдаси з себе розумну і здогадаєшся самотужки? Я вже тобі казала: не твоя це справа. Я робити нічого не буду. Нехай вирішує сам.

Міа відчутно заскрипіла зубами, але таки відійшла, і Ернандес  повільно видихнула. Інколи їй здавалося, що нищити людей набагато легше, аніж демонів.

На чергування першими заступали Наставник Мо та Міа – Рубі поділилася з Емілією думкою, чи варто взагалі спати в такому випадку. Страж Галлагер стукнула її кулачком в бік і, хихочучи, подалася спати біля великого крислатого дерева.

Рубі закотила очі. З іншого боку галявини її кивками покликала Катрін, тож Рубі, підхопивши наплічника, попленталася до неї, біля самої цілі перечепившись об чийсь рюкзак. Придивившись, Страж упізнала речі Наставника Алісдейра.

-А..? – підбираючи культурні слова, Ернандес вказала на них.

-Нічого не питай, – відрубала Катрін, риючись у своїй сумці.

-Добре, не буду, – з легким сумнівом погодилася Рубі.

-Сідай, – сестричка неуважно кивнула на траву біля себе.

Рубі приземлилася поряд, не зводячи погляду із зосередженого обличчя Катрін. Та витягла, нарешті, щось на зразок укривальця і підвела на неї очі.

-Я боюсь, – наче з моста у воду заявила вона.

-Тьху, – сердито сплюнула Рубі. – Кого чи чого?

Катрін швидко оглянула галявину – Стражі розташовувалися на ніч, Наставники щось обговорювали, збившись докупи.

-Дей вирішив спати зі мною.

Ці кілька слів змусили Ернандес захлинутися власною слиною, тож іще кілька хвилин вона відкашлювалася, поки її обличчя прибирало майже увесь спектр кольорів. Зрештою, спромігшись зробити глибокий вдих, вона зиркнула на сестру.

-Ну, що я можу тобі сказати?

-Що-небудь, бо я панікую! – майже істерично прошепотіла Катрін, хапаючи її за руку.

-Не забудьте про контрацептиви, – серйозно заявила Ернандес, прикушуючи губу, щоб не розреготатися вголос.

-Хвора! – визвірилася Катрін. – Та не в тому значенні!

-О, мати рідна, то чого ж ти від мене хочеш?

-Не знаю. Утіш мене, чи що…

-Замовкни і заспокойся.

-І це все, що ти можеш мені сказати?

-Приблизно, – позіхнула Ернандес. – Підтримувати в скрутну хвилину я не дуже вмію.

-Користі з тебе…, – скривилася Лімер. – Лягай краще спати.

Рубі стенула плечима, вмощуючись на  своєму рушникові з іншого боку дерева.

«Чортзна-що! – старанно лаялася вона подумки. – То підійди, то – помовч. Логіки ні грама. Зрештою, на що їй нарікати? Алісдейр, наче вірний собака, умостився спати біля неї, якщо треба буде – то затулить її своєю широкою спиною. Що там казала Ем про «вогненні серця»? Варто було б почитати…»

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 51 52 53 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стражі Дзеркала , Yuleesi», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Стражі Дзеркала , Yuleesi"