Рік Рірдан - Син Нептуна, Рік Рірдан

Френк, ані на мить не забуваючи про свою скіпку в кишені. — Хороший отруйний, вогнедишний плазунчик.

— Френку! — крикнула Хейзел позаду. — Ну ж бо!

Змія стрибнула на нього. Це сталось так швидко, що діставати стрілу бракувало часу. Френк змахнув луком і збив чудовисько. Звиваючись і обертаючись, змія полетіла вниз по схилу, а за мить зовсім зникла з-перед очей.

Френк пишався собою, але потім побачив свій лук. З того місця, де його торкнулась змія, виднівся дим. Ошелешений, Френк спостерігав, як дерево перетворюється на попіл.

Пролунало розлючене шипіння, на яке відповіли ще дві змії нижче по схилу.

Френк кинув залишки свого лука і помчався до ґанку. Персі й Хейзел витягли його на сходи.

Коли він озирнуся, то побачив трьох чудовиськ, що звивались у траві, вивергаючи вогонь і перетворюючи схил на бурий пустир своїм згубним дотиком. Вони, здавалось, не могли або просто не хотіли наближатись до крамниці, та це не дуже тішило Френка — він загубив свій лук.

— Ми нізащо звідси не виберемось, — нещасно промовив він.

— Тоді нам краще зайти всередину. — Хейзел вказала на вивіску, на якій було рукою написано: «Харчуйся здорово, живи веселково!»

Френк гадки не мав, що означає цей напис, але він подобався йому значно більше, ніж отруйні змії. Хлопець пішов слідом за друзями всередину.

* * *

Не встигли вони ввійти, усередині спалахнуло світло і залунала флейта, наче вони вийшли на сцену театру. Перед ними стояли довжелезні стелажі з баночками горіхів і сухофруктів, кошиками яблук, строкатими футболками і тонкими сукнями, як у феї Дінь-Дінь[29] На стелі висіли повітряні дзвіночки[30], а уздовж стін у скляних футлярах красувались кришталеві кулі, жеоди[31], ловці снів[32] з бахромою та всіляка інша дивина. Десь горів фіміам. У повітрі стояв такий запах, наче хтось підпалив букет квітів.

— Крамниця ворожки? — припустив Френк.

— Сподіваюсь, що ні, — промимрила Хейзел.

Персі оперся об неї. Він виглядав жахливо, наче його вразив несподіваний грип. Обличчя вкрилося потом.

— Сісти...— пробурмотів він.— Води.

Під їхніми ногами заскрипіли дошки. Френк обережно пройшов між двома фонтанами зі статуями Нептунів.

З-за баночок з гранолою[33] вискочила дівчина.

— Допомогти?

Френк похитнувся назад і перекинув один із фонтанчиків. Кам’яний Нептун розбився об підлогу. Голова морського бога покотилась геть, а з шиї вивергнувся струмінь води, оббризкавши полицю з барвистими чоловічими сумками.

— Вибачте! — Френк схилився, щоб прибрати розгардіяш і ледве не простромив дівчину своїм списом.

— Матінко! — скрикнула вона. — Не зважайте! Не варто!

Френк обережно випрямився, намагаючись нічого більше не зачепити. Хейзел, здавалось, була ладна крізь землю провалитись від сорому. Обличчя Персі набуло хворобливо-зеленого відтінку. Він не відводив очей від обезголовленої статуї свого батька.

Дівчина плеснула в долоні. Фонтан розчинився в повітрі. Калюжа перетворилась на пару. Незнайомка обернулась до Френка.

— Чесно, то дарма. У цих Нептунів такий сердитий вигляд, що вони наводять на мене журбу.

Вона нагадувала Френкові молодих спортсменок, яких він час від часу бачив у парку Лінн-Каньйон за бабусиним домом. Вона була невисокою і м’язистою, у шнурованих черевиках, бриджах і яскраво-жовтій футболці, на якій було написано «Х.З.Ж.В. Харчуйся здорово, живи веселково». Вона здавалась молодою, але кучеряве волосся було сивим, воно стирчало навсібіч і нагадувало білок у велетенській яєчні.

Френк не міг вимовити жодного слова — очі дівчини відволікали його від думок. Їхня райдужна оболонка ставала то сірою, то чорною, то білою.

— Е-е... вибачте за фонтан,— вимовив він.— Ми просто...

— О, я розумію! — промовила дівчина. — Ви хочете все роздивитись. Усе гаразд. Напівбогам ми раді. Не поспішайте. Ви не такі, як ті огидні чудовиська. Їм тільки й треба, що сходити до вбиральні, а купувати — так нічого не купляють.

Вона фиркнула. У її очах спалахнула блискавка. Френк глянув на Хейзел, щоб запевнитись, що йому це тільки здалось, але Хейзел здавалась такою ж здивованою.

З іншого кінця крамниці пролунав жіночий голос:

— Вовночко? Не лякай покупців. Приведи їх сюди, будь ласка.

— Вас звати Вовночка? — запитала Хейзел.

Вовночка хихикнула.

— Ну, насправді мовою небул моє ім’я...— Вона видала декілька тріскучих і свистячих звуків, що нагадали Френкові кінець грози. — Але ви можете називати мене Вовночкою.

— Небули...— пробурмотів ледве притомний Персі. — Хмарові німфи.

Вовночка щиро усміхнулась.

— Оце так, а він мені подобається! Зазвичай, ніхто не знає про хмарових німф. Але от лишенько, він має жахливий вигляд. Ходіть за мною. Господарка хоче з вами зустрітись. Ми подбаємо про вашого приятеля.

Вовночка повела їх повз ряди баклажанів, ківі, плодів лотосу та гранатів. У задній частині крамниці, за прилавком зі старомодним касовим апаратом стояла жіночка середніх років зі шкірою оливкового кольору, довгим чорним волоссям, окулярами без оправи і футболкою з написом: «Богиня жива!» На ній були бурштинові намиста й бірюзові кільця. А пахнуло від неї трояндовими пелюстками.

Вона здавалась досить дружелюбною, та водночас було в ній щось таке, від чого Френк почувався вразливим, готовим от-от заплакати. Уже за мить він усвідомив, у чому справа, — її усмішка лише одним куточком рота, теплий брунатний колір її очей і нахил голови, наче вона от-от збирається щось запитати, — вона нагадувала Френкові мати.

— Добрий вечір! — жіночка нахилилась через прилавок, на якому стояли рядки статуеток: китайські котики, що махали лапками; Будди під час медитації; святі Франциски і журавлі, що хитали головою. — Дуже рада вас бачити. Я — Ірида!

Хейзел вирячила очі.

— Ірида, та що богиня веселки?

— Ну так, це моя офіційна робота. — Ірида скорчила міну. — Але я не обмежуюся корпоративними обов'язками. У вільний час я керую цим! — Вона гордо обвела крамницю. — «Х.З.Ж.В.» — колективне підприємство, що просуває альтернативний здоровий спосіб життя та органічну їжу.

Френк витріщився на неї.

— Але ж ви кидаєте «Дін-дон» у чудовиськ.

В очах Іриди спалахнув жах.

— Ви що, це не «Дін-дон»! — Вона порилась під прилавком і дістала упаковку з тістечками у шоколадній