Дроянда - Серце вовка, Дроянда

Ніч у їхній кімнаті була спокійною і затишною. Лише тихий шелест вітру за вікном нагадував, що світ зовні продовжує обертатися. Феш і Василиса сиділи поруч на ліжку, міцно тримаючись за руки. Їхні думки були зосереджені лише на майбутньому, яке тепер виглядало таким яскравим і відкритим для них.

— Ти знаєш, Василисо, я завжди думав, що мій шлях буде повний битв і випробувань... але тепер я бачу, що справжня сила — це в любові, в родині. — Феш говорив це з такою впевненістю, якої ніколи раніше не чув у своєму голосі. Його очі, повні ніжності та щастя, дивилися на Василису.

— Ти правий, Феш. Всі ці роки я думала, що сила — це тільки боротьба, але тепер я розумію, що справжня сила — це бути разом, підтримувати одне одного, створювати щось важливе для нас і наших дітей. — Василиса відповіла, її голос був спокійним і впевненим.

Феш нахилився до неї і обережно торкнувся її чола своїм.

— Ми з тобою створимо найкращу родину, Василиса. Я буду поруч, допомагатиму і підтримуватиму тебе в усьому. Ми зробимо це разом.

Василиса закрила очі, відчуваючи його тепло і присутність, і відразу зрозуміла, що він — її опора, її сила, її єдине джерело спокою у цьому світі.

— Дякую тобі, Феш. Я знаю, що з тобою я зможу подолати будь-які труднощі. Ти став моїм найкращим другом, моїм партнером і моїм коханням.

Їхні губи зустрілися знову — цей поцілунок був не просто вираженням пристрасті, а справжнім визнанням того, що їхній зв'язок став невід'ємною частиною їхніх життів.

Але попереду був не лише романтичний етап їхнього життя. Вони знали, що їх чекають нові виклики, нові пригоди та випробування. Проте, разом, вони були готові прийняти все, що життя їм дасть.

— Ми завжди будемо разом, чи не так? — запитала Василиса, поглядаючи в очі Фешу.

— Так, завжди. — відповів він, обіймаючи її ще міцніше.

Тієї ночі вони не спали, вони просто сиділи разом, обговорюючи свої мрії про майбутнє, про родину, про дітей і про те, що буде далі. Це була їхня ніч — ніч, яка символізувала новий початок.

І з кожним словом, з кожним поцілунком, їхня любов ставала ще сильнішою. Тепер вони були готові не тільки створити сім’ю, але й стати справжніми лідерами, вожаком і вожачкою, які поважають один одного і підтримують своє плем'я.