Tалі Птах - Сни Морфея , Tалі Птах

Лорі присів на коліна поруч і поклав руку на спину друга.

— Гей, друже. Хоча, поплач. Поплач, Алекс. Тобі це потрібно, — промовив доктор, — Але не все ще втрачено. Тут щось нечисте відбувається. Ніби Боги зговорились. Ніби вони тішаться над нами. Я не розумію що до чого. Можливо, є якийсь шанс.

Моро ридав і ніяк не міг вникнути в слова друга, але рука на спині зігрівало його душу і створювала ілюзію надії. Коли йому вдалось заспокоїтись, він підвів голову і хусткою витер ніс.

— Я думаю, Лорі, я все ж таки буду лабораторним кроликом, — зізнався інженер, — Я нічого такого не знайшов ні в своїй аурі, ні в Ліриній, ні в Рея. Наші з Лірою подібні, але різниця наявна. У Рея стабільний набір елементів, хіба що концентрація деяких висока. Проте це ні на що не вказує. Амулет впитував і мою ауру також. Я спершу подумав, що від цього і були перебої у Ліри. Але зараз я впевнений, що справа в аурометрі, який фіксував і мене. Мене не було два дні тут, чому у Ліри зараз стрибає аура? Я не знаю. А Рей? Я був впевненний, що він звичайний пілігрим. Я не був готовий до цього. Я не впораюсь, якщо він стане блукачем. Йому ж тільки вісім. Лорі, — сльози знову потекли з очей чоловіка, — Якого біса Хронос хоче? Я не розумію. Дідько, Лорі! Я у відчаї. Хіба ми не достатньо страждали? Хіба мене життя не поносило. Гірше всього що ці діти можуть вижити, а я може дати дуба прямо завтра. І кому вони тоді потрібні? Я не буду довго жити. Дай бог, щоб побачити Ліру не пілігримом.

— Але Аїд взяв з тебе плату, — заперечив Деванс, але не встиг закінчити.

— Лорі, ти як мала дитина. В що ти віриш? Невже ти думаєш, що моє око забрав Аїд? Чого вартить людське око? Господи, в наш час не так складно знайти донора, щоб зробити пересадку, — Моро потер червоні очі, — Зрештою, Лорі, я хочу щоб і мені вставили пластини. Я помітив, що коли в мене концентрується аура, я можу бачити марення переплетені з подіями в Царстві Смерті. Та сфера ще має на мене вплив. Можливо вийде пережити той день знову і тоді ти сам все зрозумієш. А поки, я зв’яжусь з психіатром і своїм лікарем і розповім їм про те що ми знайшли. Перекинь мені свої записи, якщо тобі не складно. І якщо щось піде не так… я маю на увазі… якщо я не буду здатен комунікувати, я дам їм твій номер. 

— Я сам з ними зв’яжусь, то не горить, — махнув Деванс.

— Хай вони самі займаються цим всім. Якщо мої діти доживають останні дні, я хочу бути поруч.

В палату зайшов хірург. Він вперся на косяк двері й перевів подих. Чоловіки дивились на нього боючись ворохнутись. Моро відчув, що якщо цей ірод не почне говорити, то саме Моро стане наступним його пацієнтом, оскільки серце його розірветься. 

— Дитина стабільна, — сказав хірург.

Моро підвівся і обійняв лікаря.

— Але, — вже в обіймах продовжив він, — На неї чекає наступна операція. Можливо нам все ж таки прийдеться робити пересадку. Ми формуємо бригаду щоб зробити то все якомога швидше, аби аура не нашкодила. 

— Господи, — не повірив інженер, — Що я можу зробити? Можу я її бачити?

— Вона в реанімаційній, можете тільки через вікно подивитись. 

Дивитись на своє рідне дитя через скло, ще гірше ніж взагалі її не бачити. Моро здавалось, що він ніби глядач у зоопарку, хоча і тих вже давно не існувало. Ліра виглядала мертвою, ніякого життя в ній не було. Усвідомивши то, Моро не зміг більше стояти там. Він вийшов з кімнати.

Якщо Лірі він не міг допомогти, то у Рея був шанс. В палаті хлопчика людей вже  було менше. Новин також. Все ще було відомо тільки те, що Рей поки що живий. Зрозумівши, що і тут робити нема чого, інженер повернувся в офіс.

— Мартин! Піднімай всіх. Всіх скликай, — щойно гуцул попався на очі, крикнув чоловік.

— Айно, неборе, але сьогодні ж неділя, — нагадав гуцул.

— До біса неділю. Всіх піднімай. Всіх хто є вже тут. У нас купа роботи.

Такої рішучості і суворості Мартин не бачив ніколи в обличчі і очах начальника. Моро роздав завдання по відділах. Треба працювати. Працювати і працювати. Аурометри удосконалювати і все більше і більше працювати з атрибутикою для пілігримів. А що ще можна зробити? Моро отримав записи від Деванса і відправив їх психіатру і своєму лікарю, який вів здоров’я Моро ще з дитинства. Зателефонував спочатку одному, потім іншій. Він поступово все розповів, не вдаючись в деталі. 

— Нам варто зустрітись, якщо у вас дійсно концентрується аура і галюцинації не від шизофренії, треба припинити пити препарати, оскільки вони дають ускладнення на нирки і печію, — турботливо сказала Нора.

— Не скоро це буде, — повідомив Алекс і коротко передав теперішні обставини.

Лікар одразу почав вивчати записи.

— Ви впевнені, що хочете пластини? — спитав він.

— Я хочу зробити її якомога швидше, хоча б для особистої безпеки, я не буду давати дозвіл на вивчення записів, я офіційно не пілігрим і до того я повнолітній.

— Я покличу декого для обстеження цього феномену. Я вже чув, що ви ці дні зайняті. І добре що ви це не афішували, оце дійсно ви зробили заради безпеки, — повідомив старий голос не менш старого лікаря. 

Вже вечоріло. Та Алекс не відходив від станків. І чим довше не було повідомлень про Рея, тим менше відволікався Алекс від роботи. І вже о третій годині ночі прийшов Мартин.