Адалін Черно - Стань моїм першим, Адалін Черно

Глава 25

Кирило

Років у двадцять у мене був щоденник, у якому я прописував свої плани, бажання та мрії. Там було близько сотні різних пунктів, половину з яких потім довелося викреслити. У початковому варіанті там був прописаний секс у ліфті. От не пам’ятаю, як і чому він туди потрапив, але він там був присутнім. Чи то п’ятнадцять років тому в мене був такий фетиш, чи то я просто хотів гострих відчуттів, уже й не згадаю. Тепер ось… спогади підкидають одкровення.

З роками список зазнав змін і схуд. Я прибрав звідти блаженство й залишив переважно матеріальне і, як мені здавалося, важливе. І майже все — виконане. З того, що залишилося за бортом — одружитися й народити дитину. Найближчі років п’ять я не планував це втілювати в життя, а якщо вже бути точним — подумував залишитися нежонатим і чайлдфрі, хоча дітей, варто зауважити, я люблю. Просто так уже склалося, що своїх заводити ніколи, та й нема з ким.

Коли Кіра охоче відповідає на мій поцілунок і відходить до стінки кабінки, ваблячи мене за собою, я чомусь згадую про цей пункт зі старого списку. Номер тридцять один виникає в моїй пам’яті. Звісно, жодній іншій жінці мені б і на думку не спало запропонувати зайнятися сексом у ліфті.

Кіра, як я вже сказав, відрізняється від усіх, з ким я заводив стосунки. Молода, відчайдушна, ладна віддаватися, де б я того не зажадав, вона зносить мені дах. Один погляд на її налиті груди й гострі соски, що чітко вгадуються під футболкою, розбурхує спогади й розганяє венами кров.

На чистому автоматі натискаю кнопку зупинки ліфта. Кабіна злегка погойдується, різко сіпається, а потім завмирає, занурюючи нас у непроглядну темряву.

— Так можна було? — слова Кіра бурмоче нерозбірливо через дихання, що різко збилося.

Я не відповідаю. Мовчки пробираюся руками під її футболку і, спритно приспустивши бюстгальтер із грудей, нетерпляче обхоплюю півкулі руками. Соски дійсно виявляються твердими на дотик. Я впиваюся поцілунком у її рот, прикушую м’які податливі губи й задираю футболку до шиї. Спокій і врівноваженість миттю випаровуються, наче їх і не було. Ясність мислення затьмарюється. Я більше не контролюю те, що відбувається, відпускаючи ситуацію й діючи на голих інстинктах.

Кіра долучається до гри доволі швидко. Її дихання збивається, а руки впиваються мені в плечі. Вона хапається пальчиками за комір мого піджака, спускається нижче, порається з неслухняними ґудзиками й, впоравшись, розгортає поли. Ривком стягує піджак із моїх плечей і відкидає його убік. Я їй дозволяю, заряджаючись диким збудженням, яке спалює нас вщент. Воно розтікається венами, п’янить і дурманить.

Підкорити її собі, розвернути обличчям до стінки ліфта, задерти поділ спідниці й, зсунувши мереживо трусиків убік, вбитися одним рухом стегон. Натомість я розтягую наше задоволення. Опускаюся над її гострими сосками й по черзі втягую кожен із них у рот. Перекочую солодкі горошини язиком і дурію від її смаку, запаху, ніжності шкіри. З’являється абсолютно незрозуміле прагнення володіти нею. Цілком, без залишку. Випити її всю, змусити стогнати й благати продовжувати, не зупинятися. Хочу, щоб просила, вимагала, видавала протяжні стогони, поки вбиваюся в неї членом.

— Кіре…

Вона мене не відштовхує, хоча я чекаю цього. Охоче ​​розвертається, відстовбурчує дупу назад і охає, коли я роблю так, як і хотів — зсовую її наскрізь промоклі трусики вбік і проводжу пальцями по збудженому клітору.

— Боже…

Вона здригається й розчаровано стогне, коли я відхиляюся, щоб розстебнути штани й дістати член.

Я входжу в неї одним сильним ривком. Кіра охає й подається вперед, злегка усуваючись. Обхоплюю її стегна пальцями та тягну на себе.

— Тобі боляче?

— Мені… ні… добре, — видає з невеликими паузами.

Своїм охриплим голосом вона розв’язує мені руки. Я більше не стримуюсь, вбиваюсь у неї жорстко, швидко, не розтягуючи, а посилюючи насолоду. У кабіні ліфта стає душно, простір заповнюють вульгарні сплески наших тіл і запах сексу. Я майже нічого не бачу, діючи на голих інстинктах, піддаючись спільному божевіллю та хтивості.

Кіра кінчає швидко й бурхливо. Стогне, помітно стримуючись, охає, коли я не зупиняюся і продовжую ритмічно її трахати. Її тіло тремтить від спалаху оргазму, поки я вбиваюся в неї, не сповільнюючись.

— Ти й досі не п’єш пігулки?

— Ні.

— Ми обов’язково це виправимо.

Відчуваю швидке наближення оргазму і з глухим стогоном дістаю член, кінчаючи Кірі на поперек. Декілька разів гучно видихаю, відновлюючи дихання. Кабіна ліфта, здається, теж приходить до тями, припиняючи розгойдуватися.

Кіра затихає, і я швидко підіймаю свій піджак, стираючи ним краплі сперми з її попереку. За кілька хвилин ми обоє, змоклі, втомлені й із дурними усмішками на обличчях, вивалюємося з ліфта.

Одягатися довелося поспіхом через те, що з нами зв’язалися зі служби підтримки та запропонували допомогу. Ми, звісно ж, відмовилися, переконавши менеджера, що не потребуємо підтримки. Ліфт, щоправда, довелося запустити. Кіра доволі швидко привела себе до ладу, а я так і вийшов із кабіни з напівзаправленою сорочкою та скуйовдженим волоссям. На щастя, дорогою до квартири не зустріли сусіда, інакше поповзли б чутки, а я, зізнатися, цього терпіти не можу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍