Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Любовні романи » Еліксир помсти, Ірина Заблоцька 📚 - Українською

Ірина Заблоцька - Еліксир помсти, Ірина Заблоцька

214
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Еліксир помсти" автора Ірина Заблоцька. Жанр книги: Любовні романи.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 67
Перейти на сторінку:

Зал вибухнув спалахами. Соломія, з ніжністю обійнявши доньку, продовжила: "Але її повернення – це не лише історія про зниклу дитину. Це також історія про підлість та злочин. Наша Олена, яка згодом виросла під іншим ім'ям, ім'ям Тетяни Кравченко, стала жертвою жорстокого замаху на її життя, організованого її власною сестрою, Іриною Кравченко, за співучасті її чоловіка, Олександра Петренка. Вони інсценували її смерть, щоб заволодіти її майном та її життям."

Олена відчула, як стиснулося її серце, коли прозвучали ці слова. Це було боляче – згадувати, як її тіло горіло в машині, як вона втратила все. Але зараз, коли вона була тут, впевнена і захищена, біль відступав, поступаючись місцем рішучості.

Артем, її брат, взяв слово, його голос був сповнений гніву та захисної сили. "Моя сестра, яка вижила дивом, була змушена жити під вигаданим ім'ям, Вероніки, аби захистити себе. Вона пройшла через пекло, але вистояла. І тепер, коли правда відкрита, ми вимагаємо повного та суворого покарання для Ірини Кравченко та Олександра Петренка за їхні злочини."

Нарешті, настала черга Олени. Вона піднялася, її погляд ковзнув по обличчях журналістів. Вона бачила цікавість, здивування, а дехто – і шок. Її голос, спочатку трохи тремтячий, набрав силу. "Я – Олена Соколова. І я – Тетяна Кравченко, яка вижила. Я пережила зраду, біль та втрату. Але я повернулася, щоб боротися за справедливість. Мої свідчення та всі докази вже передані до поліції. Я вірю, що справедливість восторжествує."

Зал вибухнув запитаннями. "Як ви почуваєтеся після такої кількості років?" "Чи будете ви вимагати відшкодування?" "Чи буде Ірина Кравченко відповідати за всі злочини?" Олена, за підтримки батьків та Артема, відповідала настільки вичерпно, наскільки це було можливо, не розкриваючи занадто багато деталей, які могли б зашкодити слідству.

У цей самий час, у тісній, пропахлій дезінфектором кімнаті поліцейського відділку, Ірина Кравченко відчувала, як світ довкола неї руйнується. Вона сиділа на жорсткому стільці, обличчя спотворене злістю та жахом. Телевізор на стіні транслював пряму трансляцію прес-конференції Соколових.

Коли Олена, впевнена та спокійна, вимовила фразу: "Я – Олена Соколова. І я – Тетяна Кравченко, яка вижила," – Ірина відчула, як її розум остаточно піддається тиску.

«Ні! Ні! Ні! Це неправда! Вона не може бути живою! Я ж... я ж бачила її! Я бачила, як горіла та машина! Це неможливо! Це змова! Вони хочуть мене знищити! Ця змія, Тетяна, вона повернулася з пекла! Вона помстилася мені! Все, що я будувала, все, що я брала, все... воно руйнується! Сашко, вона, всі! Всі проти мене! Я невинна! Це вона винна! Вона! Завжди вона!»

Вона зірвалася з місця, намагаючись дотягнутися до телевізора, але поліцейські зупинили її. Її крики перетворилися на хрип, її очі були сповнені безумства. Вона виривалася, кидалася на всіх, хто наближався, звинувачуючи їх у змові, у підтримці "цієї відьми".

"Вона шахрайка! Вона бреше! Вона хоче мого життя! Завжди хотіла! Вона забрала Сашка, вона забрала моє ім'я, вона забрала...!" – кричала Ірина, але її слова вже не мали сенсу.

На допитах вона була неконтрольованою. Вона то плакала, то сміялася, то сипала погрозами. Її свідчення були хаотичними, повними суперечностей, і лише підтверджували підозри правоохоронців щодо її нестабільного психічного стану. Психологи, що її обстежували, дійшли висновку, що Ірина знаходиться на межі нервового зриву, і її подальші дії можуть бути непередбачуваними. Судове засідання над нею обіцяло бути довгим і складним, але її провина була очевидною.

Олександр Петренко дізнався правду з телевізора, сидячи сам у своїй спустілій квартирі, що була заповнена незапакованими коробками. З ним нікого не було. Від нього відвернулися всі. Коли він побачив обличчя Олени Соколової і почув її розповідь, в його голові пролунав дзвін.

«Це вона. Це Тетяна. Моя Тетяна. Як я міг бути таким сліпим? Як я міг не впізнати її, навіть після операції? Вона ж дивилася на мене, а я... я намагався її обдурити, використати. Це все моя жадібність. Моя сліпота. Мій егоїзм.»

Спогади нахлинули на нього, мов цунамі. Він згадав ніжну Тетяну, її довіру, її безмежну любов. Згадав, як легко він проміняв це на блискучу, але фальшиву пристрасть Ірини. Згадав, як він відвернувся від Тетяни, коли вона потребувала його найбільше, як він легко повірив у її "смерть", відчуваючи швидше полегшення, ніж горе. А тепер вона тут. Жива. Впливова. Невблаганна.

Його бізнес розвалювався на очах. Телефони мовчали, партнери не відповідали на дзвінки. Компанії, що колись "рвали" його пропозиції, тепер просто ігнорували його. Його банківські рахунки були заморожені, а всі активи – під арештом. Його репутація була повністю знищена. Він став посміховиськом, символом фінансового краху та морального падіння.

Олександр відчував, як його охоплює паніка, змішана з відчаєм. Він спробував зателефонувати адвокату, але той не відповідав. Навіть наймані "рішали" відвернулися від нього, розуміючи, що зв'язок з ним лише зашкодить їхній власній репутації. Він був один. Абсолютно один.

Він підійшов до вікна, дивлячись на вулицю. Люди поспішали у своїх справах, не звертаючи на нього уваги. Це був його кінець. Його життя, побудоване на брехні та обмані, розсипалося на порох.

Для Олени ж, незважаючи на всю напругу та увагу ЗМІ, це був період не лише відплати, а й глибокого зцілення. Кожен виступ, кожен допит, кожне публічне зізнання було для неї кроком до свободи. Вона відчувала, як звільняється від тягаря таємниці, від маски Вероніки. Вона нарешті була сама собою – Оленою Соколовою.

1 ... 49 50 51 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Еліксир помсти, Ірина Заблоцька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Еліксир помсти, Ірина Заблоцька"