Алія Елвід - Не за планом. Деанда: Книга 1, Алія Елвід

Я переводжу погляд з рингу на стіл командирів. 

Обличчя Лорейн прикрите рукою. Джейсон старається вдати, що йому все одно, але я бачу у його погляді натяк на переляк. Люк взагалі відвернувся та закрив очі, щоб не бачити цієї картини. І лише Сейн незмінно слідкував за тим, що відбувалось на платформі. 

Він аналізував Нормана, спостерігав за його поведінкою та рухами, дивився на те, як він вбиває Раїсу, і навіть оком не сіпнув, бачачи, як зараз відбувається ще одне вбивство стажера.

Я зрозуміла, що зараз я боюся його. Він мене лякає своєю жорстокістю. Зараз він мене лякає до зледеніння всіх кісток. Потім я переводжу погляд на ринг і мене накриває ще однією хвилею страху, коли я дивлюсь на Нормана. 

Зараз я не боюся на цьому дворику нікого так сильно, як їх двох.

Якщо Норман буде так само душити мене, як Раїсу, то чи буде Сейн так само непохитно спостерігати за цим? 

Суддя оголошує кінець другого бою, переможцем якого стає Норман Ренделл. Раїса лежить на сірій плитці платформи та не рухається. Помічаю, як на ринг забігають медики з ношами, а Лорейн витирає прозору сльозу на своїй щоці кофтиною.

– І все ж таки він вбив її, – говорить Чеань, наче підводячи філософський висновок, та допиває останній ковток своєї рожевої суміші. 

Я сиджу та не рухаюсь. Він знущався з Раїси довгі п’ятнадцять хвилин. 

Раїса натренована, вона вже билася, вона знає, як користуватися силою, вона стажерка. 

Що ж буде зі мною… 

Коли Норман зістрибує зі сходинок рингу, бачу, як він цілеспрямовано, не роздумуючи одразу прямує до мене.

В думках я починаю згадувати всі молитви, які пам’ятала. 

Норман зупиняється переді мною та нахиляється, щоб зрівняти свої очі з моїми на одному рівні. Далі він глузливо посміхається та проникає своєю рукою у мій хвіст, який звисав з плечей. Я різко відштовхую його від себе.

– Не торкайся мене, чудовисько, – процідила я крізь зціплені від страху, злості, огиди, обурення та переляку зуби. 

У відповідь хлопець лише схопив мене за руку ще сильніше, майже заламуючи її у протилежну сторону. Він ще дужче наблизився до мого обличчя, а я відчула як його тяжке дихання б’є у мої очі, від чого ті почали сльозитись. 

– Скоро на її місці будеш ти, – промовив він та потягнув моє волосся до низу, тим самим змушуючи мене закинути голову догори. – Виживи заради мене, Рейчел Ноартс.